Вчення Арістотеля про субстанцію: томістичний погляд

Автор(и)

  • Bohdan Babenko Національний університет «Києво-Могилянська академія», e-mail: bogdan.babenko@ukma.edu.ua, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4453-5157

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-16781141913

Ключові слова:

субстанція, суще, метафізика, наука, акциденція

Анотація

Статтю присвячено одному з головних понять філософії Арістотеля ‒ субстанції ‒ та його інтерпретації в працях представників екзистенційного томізму, зокрема Е. Жільсона (1884‒1978) і М. А. Кромпца (1921‒2008). Автор акцентує увагу на необхідності розглядати вчення про субстанцію передусім у контексті визначення предмета наукового знання і, відповідно, способу пізнання цього предмета. Для унаочнення епістемологічного реалізму, який, на думку томістів, є характерною рисою філософії Арістотеля, у статті проаналізовано погляди щодо істинного предмета наукового знання в попередній античній традиції. Автор показує, що для Стагірита цим предметом є одинично-конкретне, яке становить базу формування філософського розуміння сущого як предмета наукового пізнання. Як зауважує Кромпец, спосіб побудови загальної теорії науки в Арістотеля пов’язаний із пошуком причини, через яку щось є саме таким із необхідністю. Шлях, яким Арістотель приходить до формування власне чотирьох причин, пов’язаний зі специфікою питання διὰ τί (чому? через що?), яке є наукотворчим. Такий аналіз через причини дає змогу зрозуміти, що кожне одиничне суще має складену структуру. Аналізуючи одиничне суще-субстанцію, Арістотель виділяє в ньому той елемент, який дозволяє зробити одиничне предметом науки.

Матеріал надійшов 23.02.2018

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Bohdan Babenko, Національний університет «Києво-Могилянська академія», e-mail: bogdan.babenko@ukma.edu.ua

Аспірант кафедри філософії та релігієзнавства

Посилання

  1. Aristotle. (1937). O dushe [On the Soul]. Moscow: GSEI [in Russian].
  2. Aristotle. (1996). Metafizyka. T. 1. Lublin: Redakcja Wydawnictw KUL.
  3. Gilson, E. (1963). Byt i istota. Warsawa: PAX.
  4. Gilson, E. (1999). Tomizm [Thomism]. St. Petersburg: Universitetskaia kniga [in Russian].
  5. Krąpiec, M. A. (1963). Struktura bytu. Lublin: Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego.
  6. Krąpiec, M. A. (2000). Arystotelesowska koncepcja substancji. Lublin: Redakcja Wydawnictw KUL.
  7. Krąpiec, M. A. (n. d.). Dia ti. Retrieved from http://www.ptta.pl/pef/pdf/d/diati.pdf.
  8. Plato. (1994). Sobranie sochinenii v 4 t. T. 3 [Collected Works in 4 vol. Vol. 3]. Moscow: Mysl [in Russian].
  9. Stróżewski, W. (2014). Ontolohiia [Ontology]. Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian].
  10. Thomas de Aquino. (n. d.a). Sententia libri Metaphysicae. Liber VII. Retrieved from http://www.corpusthomisticum.org/cmp07.html.
  11. Thomas de Aquino. (n. d.b). Sententia libri Metaphysicae. Liber V. Retrieved from http://www.corpusthomisticum.org/cmp05.html.

##submission.downloads##

Як цитувати

Babenko, B. (2018). Вчення Арістотеля про субстанцію: томістичний погляд. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 1, 12–19. https://doi.org/10.18523/2617-16781141913

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Bohdan Babenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).