Витоки розмежування понять «пояснення» і «розуміння» у філософії науки та історії ХІХ століття

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.5.60-68

Ключові слова:

Дройзен, Конт, пояснення, розуміння, філософія історії, філософія науки

Анотація

У сучасній філософії доволі поширеним є різке розмежування понять «пояснення» і «розуміння». Однак аналізувати сучасний стан і перспективи цього термінологічного розрізнення не варто без осягнення його витоків. Автор статті знаходить такі витоки у царині філософії та методології науки (зокрема історії) ХІХ ст. Оскільки обидва поняття також активно вживають у звичайній мові, без урахування цього виміру неможливо говорити про те, чим є пояснення і розуміння у власне філософському контексті. Отже, ця стаття має подвійну мету. По-перше, в ній досліджено значення пояснення і розуміння у звичайній мові. По-друге, з’ясовано власне філософську ґенезу розмежування цих термінів. Доведено, що витоки сучасного філософського вжитку поняття пояснення можна знайти у філософії науки Оґюста Конта, а саме в опублікованому в 1830 р. першому томі його «Курсу позитивної філософії». Конт вводить поняття пояснення (explication) у контексті закону трьох стадій, а також застосовує поняття позитивного пояснення (l’explication positive), за допомогою якого відмежовує позитивне знання або науку від попередніх (ненаукових) стадій знання. Філософські витоки сучасного застосування поняття розуміння автор статті знаходить у філософії історії Йогана Ґустава Дройзена, а саме в його «Нарисах історики» (1858 р.), де Дройзен відмежовує розуміння (Verstehen), що притаманне історії, від пояснення (Erklären), про яке йдеться у Конта.

Матеріал надійшов 16.02.2020

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Mykola Bakaiev, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

аспірант кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

mykola.bakayev@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Comte, A. (2014). Cours de philosophie positive: première et deuxième leçons. Université Paris-Sorbonne, LABEX OBVIL. Re­trieved from http://obvil.sorbonne-universite.fr/corpus/critique/comte_cours-philosophie-positive.
  2. Critchley, S. (2008). Vstup do kontynentalnoi filosofii [Continental Philosophy: A Very Short Introduction] (Transl. by V. Menzhulin). Kyiv: TOV “Stylos” [in Ukrainian].
  3. Dilthey, W. (1924). Ideen über eine beschreibende und zergliedernde Psychologie (1894). In Gesammelte Schriften. V. Band: Die geistige Welt. Einleitung in die Philosophie des Lebens. Erste Hälfte: Abhandlungen zur Grundlegung der Geisteswis-senschaften (s. 139–240). Leipzig/Berlin: Teubner.
  4. Droysen, J. G. (1868). Grundriss der Historik. Leipzig: VERLAG VON VEIT & COMP.
  5. Droysen, J. G. (1960). Historik: Vorlesungen über Enzyklopädie und Methodologie der Geschichte. München: Oldenbourg.
  6. Guillin, V. (2016). Aspects of scientific explanation in Auguste Comte. Revue européenne des sciences sociales [En ligne], 54-2, mis en ligne le 30 novembre 2019, consulté le 10 février 2020. Re­trieved from http://journals.openedition.org/ress/3589.
  7. Hume, D. (1861). An Inquiry Concerning Human Understanding. London: J. B. Bebbington.
  8. Ihde, D. (1997). Thingly Hermeneutics/Technoconstructions. Man and World, 30, 369–381.
  9. Laplace, P.-S. (1814). Essai philosophiques sur les probabilités. A Philosophical Essay on Probabilities. Paris: Courcier.
  10. Makkreel, R. (2016). Wilhelm Dilthey. In Edward N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2016 Edition). Retrieved from https://plato.stanford.edu/archives/fall2016/entries/dilthey/.
  11. Menzhulin, V. І. (2008). Kontynentalna ta analitychna filosofiia: proekt vozziednannia biohrafii [Continental and Analytical Philosophy: The Biographies Reunion Project]. In I. A. Bondarevska, V. P. Kozlovskyi (Eds.), Mohylianski istoryko-filosofski studii [Kyiv-Mohyla Academy’s Studies in the History of Philosophy] (pp. 293–301). Kyiv: Publishing house “Kyievo-Mohylianska akademiia” [“Kyiv-Mohyla Academy”] [in Ukrainian].
  12. Poyasnennya [Explanation]. (1970–1980). In Slovnyk ukrayins’koyi movy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes]. Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from http://sum.in.ua/s/pojasnennja [in Ukrainian].
  13. Poyasnyuvaty [To explain]. (1970–1980). In Slovnyk ukrayins’koyi movy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes]. Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from http://sum.in.ua/s/pojasnjuvaty [in Ukrainian].
  14. Rozuminnya [Understanding]. (1970–1980). In Slovnyk ukrayins’koyi movy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes]. Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from http://sum.in.ua/s/rozuminnja [in Ukrainian].
  15. Rozumity [Understand]. (1970–1980). In Slovnyk ukrayins’koyi movy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes]. Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from http://sum.in.ua/s/rozuminnja [in Ukrainian].
  16. Science. In Cambridge English Dictionary. Retrieved from https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/science.
  17. Stern, F. (Ed.). (1970). The Varieties of History: From Voltaire to the Present. London and Basingstoke: MACMILLAN AND CO LTD.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-16

Як цитувати

Bakaiev, M. (2020). Витоки розмежування понять «пояснення» і «розуміння» у філософії науки та історії ХІХ століття. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 5, 60–68. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.5.60-68

Номер

Том 5 (2020): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Mykola Bakaiev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).