TY - JOUR AU - Menzhulin, Vadym PY - 2021/01/08 Y2 - 2024/03/29 TI - Сова і півень як символи філософування JF - Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство JA - NZPR VL - 6 IS - SE - Статті DO - 10.18523/2617-1678.2020.6.3-13 UR - http://nzpr.ukma.edu.ua/article/view/222791 SP - 3-13 AB - <p>Зважаючи на те, що філософія не повчає, а лише осмислює те, що добігає свого історичного завершення, Ґеорґ Геґель порівнював її з античним символом мудрості – совою Мінерви. Ця аналогія є широко відомою і особливих дискусій не викликає. Значно менш відомим є запропоноване Генрі Торо порівняння філософії з іншим птахом – півнем. Головна мета статті – показати, що ця аналогія теж має глибокий сенс і може бути гарним доповненням до Геґелевої. Порівняння філософії з совою є влучним символом того самого типу філософування, яскравим представником якого був Геґель: знеособленого, науково-академічного, строго теоретичного і доволі консервативного. Порівняння з півнем більш відповідає тому типу філософування, який практикував Торо: глибоко персоналізованого, позаакадемічного, життєво-практичного і зорієнтованого у майбутнє. Як показано у статті, абсолютної прірви між цими двома типами філософування немає. Окрім того, зазначено, що саме «ранково-півнева» філософія Торо стала ґрунтом для багатьох новаторських ідей та практик, актуальність яких із часом тільки зростає: боротьба з расизмом, громадянська непокора, збереження дикої природи, захист тварин, вегетаріанство і навіть дауншифтінг. Прояснити специфіку цього типу філософування допомагає прагматична реконтекстуалізація епізоду із Платонового «Федона», в якому Сократ, випивши напій з отрутою, не тільки жертвує власним життям, а ще й просить принести в жертву півня. Показано, що у Торо було дещо спільне з Сократом, однак його філософія таких жертвопринесень не потребувала. Торове філософування схоже на кукурікання життєрадісного півня, що пробуджує і дає змогу побачити перші промені нового світанку навіть у сутінках кінця історії.</p><p>Матеріал надійшов 10.08.2020</p> ER -