Про «онтологічний мінімум» як фундамент філософії та доведення необхідності існування вічного сущого

Автор(и)

  • В’ячеслав Миколайович Циба Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна http://orcid.org/0000-0003-4107-3778
  • Нікіта Олександрович Почепцов Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна http://orcid.org/0009-0008-6886-6915

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2026.17.3-9

Ключові слова:

епістемологія, метафізика, пропозиційні змісти, концептуалізація, сприйняття, референція, онтологічний мінімум, фундамент філософії, вічне суще, скептицизм, необхідне існування, можливий світ, доведення, способи існування, причина

Анотація

Цю розвідку присвячено проблемі пошуку фундаменту філософії та обґрунтуванню концепції «онтологічного мінімуму» як такого неспростовного засновку, а також доведенню необхідності існування вічного сущого. У статті розглянуто твердження «щось є» (яке становить зміст «онтологічного мінімуму») як найзагальніше неспростовне положення, яке є мінімально можливим і водночас необхідним засновком для побудови будь-якої онтологічної та епістемологічної системи суджень. Доведено, що ствердження «онтологічного мінімуму» має аподиктичний характер і є цілком невразливим щодо скептичних або інших подібних контраргументів, тим самим забезпечуючи можливу достовірність знання щонайменше на найфундаментальнішому рівні міркування. Спираючись на беззаперечність основоположного засновку, яким є «онтологічний мінімум», у статті продемонстровано, що без нього доведення необхідності існування вічного сущого стає неможливим. Показано, що заперечення факту існування подібного сущого з необхідністю призводить до логічної суперечності, що підважує істинність вихідної преміси. Розглядаються також онтологічні наслідки, до яких веде виснування, отримане під час аналізу онтологічного мінімуму. Особливе значення припущення про наявність неусувного «вічного сущого» полягає у його несуперечливості та тотожності поняттю підстави судження. На прикладі міркування про онтологічний мінімум окреслено глибоке відношення між поняттями онтології, епістемології та метафізики. Критика цих понять і положень, які можна побудувати на них з урахуванням базового твердження «щось є», пояснює тяглість західної філософської традиції.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

В’ячеслав Миколайович Циба, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

viacheslav.tsyba@ukma.edu.ua

Нікіта Олександрович Почепцов, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

студент бакалаврської програми НаУКМА з філософії

n.pocheptsov@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Aquinas, T. (1947). Summa Theologica (Fathers of the English Dominican Province, Transl.). Benziger Brothers.
  2. Alston, W. (1999). Perceptual Knowledge. In J. Greco & E. Sosa (Eds.), The Blackwell Guide to Epistemology (pp. 223–242). Blackwell Publishing Ltd.
  3. Bett, R. (2005). Sextus Empiricus: Against the Logicians. Cambridge University Press.
  4. Billings, J., & Moore, C. (2023). The Cambridge Companion to the Sophists. Cambridge University Press.
  5. Chisholm, R. (1989). The Theory of Knowledge. 3d ed. Prentice-Hall Inc.
  6. Coxon, A. H. (2009). The Fragments of Parmenides: A critical text with introduction, translation, the ancient testimonia and a commentary. (Revised and expanded edition with new translations by Richard McKirahan). Parmenides Publishing.
  7. Dekart, R. (2021). Medytatsii pro pershu filosofiiu. In Medytatsii “Dekarta” u dzerkali suchasnykh tlumachen: Zhan-Mari Beysad, Zhan-Lyuk Maryon, Kim San On-Van-Kun [Descartes’ Meditations on the First Philosophy in the Mirror of Contemporary Interpretations] (O. Khoma, Transl., Ed.) (pp. 115–293). Dukh i Litera [in Ukrainian].
  8. Kerferd, G. B. (1955). Gorgias on Nature or That Which is Not. Phronesis, 1, 3–25.
  9. Mates, B. (1996). The Skeptic Way: Sextus Empiricus’s Outlines of Pyrrhonism. Oxford University Press.
  10. Pritchard, D. (2016). Epistemic Angst: Radical Skepticism and the Groundlessness of Our Believing. Princeton University Press.
  11. Reeve, C. D. C. (2016). Aristotle Metaphysics (Translated with introduction and notes). Hackett Publishing.
  12. Russell, B. (1940). An Inquiry into Meaning and Truth. George Allen and Unwin Ltd.
  13. Sienkiewicz, S. (2019). Five Modes of Scepticism: Sextus Empiricus and the Agrippan Modes. Oxford University Press.
  14. Strawson, P. (1985). The Bounds of Sense. An Essay on Kant’s Critique of Pure Reason. Methuen.
  15. Williams, M. (2001). Problems of Knowledge. A Critical Introduction into Epistemology. Oxford University Press.
  16. Zagzebski, L. (1999). What is Knowledge? In J. Greco & E. Sosa (Eds.), The Blackwell Guide to Epistemology (pp. 92–116). Blackwell Publishing Ltd.
  17. Plentinga, Е. (2025). Pidgruntia i nalezhna vymoha [Warrant and Proper Function] (O. Panych, Transl.). Dukh i Litera [in Ukrainian].
  18. Khyumer, M. (2024). Znannia. Realnist. Tsinnist. Vstup do analitychnoii filosofii dlia vsikh [Knowledge, Reality, And Value. A Mostly Common Sense Guide to Philosophy] (M. Bystrytskii, Transl.). Dukh i Litera [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-31

Як цитувати

Циба, В. М., & Почепцов, Н. О. (2026). Про «онтологічний мінімум» як фундамент філософії та доведення необхідності існування вічного сущого. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 17, 3–9. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2026.17.3-9

Номер

Розділ

ФІЛОСОФСЬКІ СТУДІЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ