Film as an Unstable Event: A Phenomenology of Ambivalent Experience

Андрій Любомирович Стахів

doi:10.18523/2617-1678.2026.17.23-32

Автор(и)

Андрій Любомирович Стахів Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0009-0003-2265-8858

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2026.17.23-32

Ключові слова:

філософія кіно, культура, естетика, кінознавство, кінематограф, феноменологія, семіотика, апаратна теорія, Гуссерль, Мерло-Понті, теорія кіно, візуальна антропологія, онтологія мистецтва, екранні мистецтва

Анотація

У статті здійснено феноменологічний аналіз онтологічного статусу кінематографічного твору. Проблематизується традиційне розуміння фільму як фіксованого, стабільного об’єкта та обґрунтовується його природа як «нестабільної події», що конституюється виключно в момент взаємодії між технічним апаратом та свідомістю глядача. Методологічну основу розвідки становлять феноменологічні концепції Моріса Мерло-Понті, Едмунда Гуссерля, Вівіан Собчак, апаратна теорія та перформативна антропологія Крістофа Вульфа. Центральним елементом дослідження є поняття «амбівалентного досвіду», що розкривається через аналіз двох фундаментальних розривів: темпорального і просторового. У статті досліджено неізоморфність між детермінованим механічним часом кінопроєкції та іманентною тривалістю глядацького переживання. Показано, як за допомогою механізмів ретенції та протенції свідомість трансформує технічну дискретність монтажу в цілісний часовий потік. Окрему увагу приділено феномену просторової білокації (стан одночасного перебування глядача у фізичній нерухомості кінозали та віртуальній мобільності). Проаналізовано роль гаптичного зору та кінестетичного резонансу в подоланні дистанції між глядачем і екраном. Доводиться, що інтеграція розщепленого досвіду забезпечується продуктивною роботою уяви та механізмом «шва» (suture). Глядач виступає активним місцем збірки фільму, синтезуючи онтологічні розриви власною психічною та тілесною інвестицією. У висновках стверджується, що структурна нестабільність та незвідність кінодосвіду є не вадами сприйняття, а конститутивними умовами існування фільму як естетичного феномену.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Андрій Любомирович Стахів, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

магістр філософії, аспірант кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

andrii.stakhiv@ukma.edu.ua

Посилання

Anderson, P. T. (Director). (2025). One Battle After Another [Film]. Warner Bros.
Barthes, R. (1986). Leaving the movie theater. In R. Barthes, The rustle of language (R. Howard, Transl.) (pp. 345–349). University of California Press (Original work published 1975).
Bergson, A. (2010). Tvorcha evolutsia [Creative Evolution]. Zhupanskyi Publishing House [in Ukrainian].
Bodry, J.-L. (2004). Ideolohichni efekty bazysnoho kinematohrafichnoho aparatu [Ideological Effects of the Basic Cinematographic Apparatus] (Transl. from Fr.). Kino-Teatr, 5, 19–24 [in Ukrainian].
Chmil, H. (2022). The Experience of “existence” with the cinematographic screen: the Identification Context. The Culturology Ideas, 21, 8–15.
Dayan, D. (1976). The tutor-code of classical cinema. In B. Nichols (Ed.), Movies and methods: An anthology (pp. 438–451). University of California Press.
Gebauer, G., & Wulf, C. (1996). Mimesis: Culture–Art–Society (D. Reneau, Transl.). University of California Press.
Husserl, E. (1964). The Phenomenology of Internal Time-Consciousness. Indiana University Press.
Iser, W. (1978). The act of reading: A theory of aesthetic response. Johns Hopkins University Press.
Kyrylova, O. (2018). Filosofiia kino, metod modeliuvannia ta problema dekadentskoho kinotvoru [Philosophy of film, modeling method and the problem of decadent film work]. NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, 1, 17–23 [in Ukrainian].
Marks, L. U. (2000). The Skin of the Film: Intercultural Cinema, Embodiment, and the Senses. Duke University Press.
Merleau-Ponty, M. (1964). The film and the new psychology. In M. Merleau-Ponty, Sense and non-sense (H. L. Dreyfus & P. A. Dreyfus, Transl.) (pp. 48–59). Northwestern University Press.
Merleau-Ponty, M. (1968). The visible and the invisible (C. Lefort, Ed.; A. Lingis, Transl.). Northwestern University Press.
Merleau-Ponty, M. (2001). Fenomenolohiia spryiniattia [Phenomenology of Perception] (O. Yosypenko & S. Yosypenko, Transl.). Ukrainskyi Tsentr Dukhovnoi Kultury [in Ukrainian].
Metz, C. (1968). Film language: A semiotics of the cinema. University of Chicago Press.
Metz, C. (1982). The imaginary signifier: Psychoanalysis and the cinema. Indiana University Press.
Oudart, J.-P. (1969). La suture. Cahiers du Cinéma, 211, 36–39; 212, 50–55.
Ricoeur, P. (1985). Time and Narrative (Temps et Récit) (Vol. 3). University of Chicago Press.
Shaviro, S. (1993). The Cinematic Body. University of Minnesota Press.
Shaw, S. (2008). Film Consciousness: From Phenomenology to Deleuze. McFarland, Incorporated, Publishers.
Sobchack, V. (1992). The Address of the Eye: A Phenomenology of Film Experience. Princeton University Press.
Sobchack, V. (2004). Carnal Thoughts: Embodiment and moving image culture. University of California Press.
Stiegler, B. (2011). Technics and time, 3: Cinematic time and the question of malaise (S. Barker, Transl.). Stanford University Press (Original work published 2001).
Tsyba, V. (2023). Ozhyvlenyi slid: fotohrafichnyi obraz u vytlumachenni dosvidiv boliu [Animated Trace: Photographic Image in the Interpretation of Pain Experiences]. NaUKMA Research Papers. Philosophy and Religious Studies, 11–12, 29–45 [in Ukrainian].
Virilio, P. (1994). The vision machine (J. Rose, Transl.). Indiana University Press.
Wulf, C. (2022). Human beings and their images: Imagination, mimesis, performativity (E. Hamilton & D. Winter, Transl.). Bloomsbury Academic.