Господарська етика у світоглядному контексті: частина ІІ: від європейського модерну до викликів глобалізації (Матеріали до курсу «Релігійні етноси господарювання та підприємництва»)

Анотація

У статті висвітлено еволюцію теоретичних рефлексій щодо зв’язку релігійних переконань та економічної активності людини від доби Модерну до викликів сучасності. Фундаментальним етапом стала доба Реформації, яка через концепцію «покликання» (Beruf) Мартіна Лютера та подальший розвиток протестантського етосу перетворила працю із засобу виживання на сакральну відповідальність. Це заклало підвалини західноєвропейської буржуазно-ліберальної парадигми, де успіх, ощадливість і професіоналізм стали ознаками божественного обранства. Класична рефлексія Макса Вебера остаточно закріпила розуміння прямого зв’язку між релігійною інтенцією та «духом капіталізму», що визначило домінування західної моделі розвитку на століття вперед. Важливим вектором роботи є звернення до православного культурно-конфесійного контексту господарювання, а також внесок Католицької церкви у відповідь на виклики модерності через формування власної соціальної доктрини та трудової етики. Проте центральною інтелектуальною інтригою рефлексій кінця ХХ — початку ХХІ ст. стає криза цієї західноцентричної моделі та її зіткнення з альтернативними світоглядами. На зміну універсалізму та монізму ліберальної парадигми приходить глобалістичний і мультикультуралістський погляд, що актуалізує досвід «третього світу». У тексті наголошується, що в умовах постколоніального розвитку країни, що не належать до «західного ядра», дедалі частіше звертаються до власних релігійно-культурних джерел. Це зіткнення парадигм виражається у переході від суто фінансових показників до якісних індикаторів людського розвитку: здоров’я, освіти, рівня щастя тощо. Важливим елементом сучасного дискурсу є реабілітація архаїчних форм господарювання, зокрема «економіки дарування» та «антиекономік», що ґрунтуються на солідарності та взаємодопомозі. Такий пошук альтернатив змушує сучасну економічну думку повертатися до живих нехристиянських традицій, розглядаючи їх не як перешкоди прогресу, а як унікальні ресурси для гармонізації глобального співіснування. Таким чином, стаття простежує шлях від легітимації капіталізму через християнський етос до сучасного синтезу теології, філософії та економіки, що намагається відповісти на виклики глобалізації через призму локальних культурних ідентичностей.