DOI: https://doi.org/10.18523/2617-1678.2019.3.69-75

Про суб’єкта історико-філософського пізнання

Iryna Bondarevska

Анотація


Історія філософії як філософська дисципліна має двоїсте завдання. Історик філософії мусить шукати факти й опікуватися думками. Дискусії щодо поєднання цих завдань тривають. Мета цієї розвідки – прояснити поняття суб’єкта історико-філософського пізнання, функції та форми його присутності у дослідницьких текстах. Маємо прийняти як вихідний пункт декілька припущень. По-перше, тексти є тим місцем, у якому можна локалізувати такого суб’єкта, оскільки він не збігається з емпіричним суб’єктом. Навпаки, емпіричний суб’єкт здобуває свою ідентичність як дослідник у тексті й через текст. По-друге, дослідницький текст наводить мости між минулим і теперішнім, тобто зобов’язує дослідника не лише висловлювати свої думки, а й чути інші (з минулого). По-третє, існування інтерпретаторів як соціальної групи спростовує можливість прямого контакту тексту і читача та обіцяє реалізувати цей контакт у дослідницькому тексті. Отже, хоча текст сам по собі не становить винятковий інтерес для дослідника, суб’єкт історико-філософського пізнання може бути реконструйований саме на основі текстів. У процесі реалізації поставленої мети визначено, в чому полягає специфіка історико-філософського пізнання та які вимоги висуває текст до свого читача; з’ясовано значення настроїв і почуттів у історико-філософському пізнанні та особливості, що відрізняють суб’єкта історико-філософського пізнання від інших суб’єктів пізнання. В основу аналізу покладено деякі теоретичні пропозиції І. Ш. Зарка та Ф. Р. Анкерсміта. Свої висновки автор підтверджує коротким порівняльним аналізом двох досліджень філософії XVIII століття.

Матеріал надійшов 15.02.2019


Ключові слова


історико-філософське пізнання; історико-філософське дослідження; філософська історія філософії; суб’єкт і об’єкт пізнання; історичний досвід; текст і контекст

Повний текст:

PDF

Посилання


Ankersmit, F. R. (2005). Sublime Historical Experience. Stanford, California: Stanford University Press.

Bartolini, M. G. (2017). Piznaisamoho sebe: neoplatonichni dzherela v tvorchosti H. S. Skovorody [Know yourself: Neoplatonic Sources in the Works of Hryhorii Skovoroda]. Kyiv: Akademperiodyka [in Ukrainian].

Bondarevska, I. A. (2017). Skovorodiana: trudnoshchi chytannia, abo shcho prykhovuiut i shcho povidomliaiut teksty [Reading Skovoroda’s Works: What Do the Texts Hide and Reveal?]. Kyivska Akademiia, 14, 94–114 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.18523/1995-025x2017130141

Dovha, L. M. (2017). Bartolini, Mariia Gratsiia. “Piznai samoho sebe”: neoplatonichni dzherela v tvorchosti H. S. Skovorody, pereklad z italiiskoi Mariany Prokopovych ta Kateryny Novikovoi (Kyiv: Akademperiodyka, 2017), 157 s.: [retsenziia] [Review of Book Bartolini, M. G. (2017). Know Yourself: Neoplatonic Sources in the Works of Hryhorii Skovoroda / translated from Italian by M. Prokopovych and K. Novikova. Kyiv: Akademperiodyka, 2017]. Kyivska Akademiia, 14, 213–218 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.331.160

Dzhokhadze, I. D. (2012). Vozmozhna li ob’ektivnaia istoriia filosofii: spor ob anakhronizme v analiticheskoi filosofii XX–XXI vekov [Is there an Objective History of Philosophy: a Debate about Anachronism in the Analytical Philosophy of the XX–XXI centuries]. In N. V. Motroshilova (Red.), Istoriia filosofii: vyzovy XXI veka [History of Philosophy: Challenges of XXI century]. Moscow: Kanon + ROOI “Reabilitatsiia” [in Russian].

Epishkin, P. I. (2010). Istoricheskii slovar’ gallitsizmov russkogo iazyka [Historical Dictionary of Gallicisms in Russian]. Moscow: Slovarnoe izdatel’stvo ETS. Retrieved from https://gallicismes.academic.ru/2581 [in Russian].

Holichenko, T. S. (2004). Istoryk filosofii u svitli istorii filosofii i vice versa [Historian of Philosophy in the Light of the History of Philosophy and Vice versa]. Naukovi zapysky NaUKMA: Filosofiia ta relihiieznavstvo, 25, 25–30 [in Ukrainian].

Holichenko, T. S. (2008). Rozdumy dovkola suchasnoi istorykofilosofskoi metodolohii: “ideolohiia kontekstu” ta yii krytyka u pratsiakh I.-Sh. Zarka [Reflections on Modern Historical and Philosophical Methodology: “Ideology of the Context” and its Critique in the Works of I.-Ch. Zarkа]. In M. Tkachuk, I. Bondarevska, V. Kozlovskyi (eds.), Mohylianski istoryko-filosofski studii [Kyiv Mohyla Academy Historical and Philosophical Studies] (pp. 240–256). Kyiv: Publishing house “Kyievo-Mohylianska akademiia” [“Kyiv-Mohyla Academy”] [in Ukrainian].

Klein, J. R. (2013). Philosophizing Historically / Historicizing Philosophy: Some Spinozistic Reflection. In Laerke, M., Smith, J., & Schliesser, E. (Eds.). (2013). Philosophy and its History: Aims and Methods in the Study of Early Modern Philosophy (pр. 134–158). Oxford, UK: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199857142.003.0008

Kozlovskyi, V. P. (2014). Kantova antropolohia: dzherela, konsteliatsii, modeli [Kant’s anthropology: sources, constellations, models]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [in Ukrainian].

Kristeller, P. O. (1985). Philosophy and Its Historiography. Journal of Philosophy. 82/11, 618–625.

Menzhulin, V. I. (2010) Biohrafichnyi pidkhid v istoryko-filosofskomu piznanni [Biographical Approach Within the Historiography of Philosophy]. Kyiv: NaUKMA, Ahrar Media Hrup [in Ukrainian].

Merleau-Ponty, M. (1960). Signes [Signs]. Paris: Gallimard [in French].

Schneewind, J. B. (2006). Review: Tom Sorrell and G. A. J. Rogers, (eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy. Oxford University Press, 2005. Notre Dame Philosophical Reviews. An Electronic Journal. Retrieved from https://ndpr.nd.edu/news/analytic-philosophy-and-history-of-philosophy/.

Smaltz, T. M. (2013). What Has History of Science to Do with History of Philosophy. In Laerke, M., Smith, J., & Schliesser, E. (Eds.). (2013). Philosophy and its History: Aims and Methods in the Study of Early Modern Philosophy (pр. 301–324). Oxford, UK: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199857142.003.0015

Sorrell, T. (2005). Introduction. In T. Sorrell, & G. A. J. Rogers (Eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy (pp. 1–11). Oxford University Press.

Tkachuk, M. L. (2000). Akademichna filosofiia yak fenomen. [Academic philosophy as a phenomenon]. Naukovi zapysky NaUKMA: Filosofiia ta relihiieznavstvo, 18, 52–58 [in Ukrainian].

Tkachuk, M. L. (Red). (2006) Mohylianskyi istoryko-filosofskyi seminar (2003–2005) Materialy zasidan [Seminar on Historiography of Philosophy in Kyiv Mohyla Academy (2003–2005)]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [Kyiv-Mohyla Academy] [in Ukrainian].

Tkachuk, M. L. (2008). Dmytro Chyzhevskyi i tradytsiia ukrainskoho “sertseznavstva” [Dmytro Chizhevsky and the tradition of the Ukrainian “sertseznavstvo”]. Filosofska dumka, 2, 51–60 [in Ukrainian].

Yosypenko, O. M. (2016). Interpretuvaty interpretatora, abo sotsialna istoriia frantsuzkykh retseptsii Nitsshe [To Interpret an Interpreter or a Social History of the French Receptions of Nietzschе]. Multyversum. Filosofskyy almanakh, 1–2, 71–82 [in Ukrainian].

Zarka, Y. Ch. (2005). The Ideology of Context: Uses and Abuses of Contexts in the Historiography of Philosophy. In T. Sorrell, & G. A. J. Rogers (Eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy (pp. 147–160). Oxford: Oxford University Press.






Copyright (c) 2019 Iryna Bondarevska

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.