DOI: https://doi.org/10.18523/2617-1678.2019.3.69-75

Про суб’єкта історико-філософського пізнання

Iryna Bondarevska

Анотація


Історія філософії як філософська дисципліна має двоїсте завдання. Історик філософії мусить шукати факти й опікуватися думками. Дискусії щодо поєднання цих завдань тривають. Мета цієї розвідки – прояснити поняття суб’єкта історико-філософського пізнання, функції та форми його присутності у дослідницьких текстах. Маємо прийняти як вихідний пункт декілька припущень. По-перше, тексти є тим місцем, у якому можна локалізувати такого суб’єкта, оскільки він не збігається з емпіричним суб’єктом. Навпаки, емпіричний суб’єкт здобуває свою ідентичність як дослідник у тексті й через текст. По-друге, дослідницький текст наводить мости між минулим і теперішнім, тобто зобов’язує дослідника не лише висловлювати свої думки, а й чути інші (з минулого). По-третє, існування інтерпретаторів як соціальної групи спростовує можливість прямого контакту тексту і читача та обіцяє реалізувати цей контакт у дослідницькому тексті. Отже, хоча текст сам по собі не становить винятковий інтерес для дослідника, суб’єкт історико-філософського пізнання може бути реконструйований саме на основі текстів. У процесі реалізації поставленої мети визначено, в чому полягає специфіка історико-філософського пізнання та які вимоги висуває текст до свого читача; з’ясовано значення настроїв і почуттів у історико-філософському пізнанні та особливості, що відрізняють суб’єкта історико-філософського пізнання від інших суб’єктів пізнання. В основу аналізу покладено деякі теоретичні пропозиції І. Ш. Зарка та Ф. Р. Анкерсміта. Свої висновки автор підтверджує коротким порівняльним аналізом двох досліджень філософії XVIII століття.


Ключові слова


історико-філософське пізнання; історико-філософське дослідження; філософська історія філософії; суб’єкт і об’єкт пізнання; історичний досвід; текст і контекст

Повний текст:

PDF

Посилання


Ankersmit, F. R. (2005). Sublime Historical Experience. Stanford, California: Stanford University Press.

Bartolini, M. G. (2017). Piznaisamoho sebe: neoplatonichni dzherela v tvorchosti H. S. Skovorody [Know yourself: Neoplatonic Sources in the Works of Hryhorii Skovoroda]. Kyiv: Akademperiodyka [in Ukrainian].

Bondarevska, I. A. (2017). Skovorodiana: trudnoshchi chytannia, abo shcho prykhovuiut i shcho povidomliaiut teksty [Reading Skovoroda’s Works: What Do the Texts Hide and Reveal?]. Kyivska Akademiia, 14, 94–114 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.18523/1995-025x2017130141

Dovha, L. M. (2017). Bartolini, Mariia Gratsiia. “Piznai samoho sebe”: neoplatonichni dzherela v tvorchosti H. S. Skovorody, pereklad z italiiskoi Mariany Prokopovych ta Kateryny Novikovoi (Kyiv: Akademperiodyka, 2017), 157 s.: [retsenziia] [Review of Book Bartolini, M. G. (2017). Know Yourself: Neoplatonic Sources in the Works of Hryhorii Skovoroda / translated from Italian by M. Prokopovych and K. Novikova. Kyiv: Akademperiodyka, 2017]. Kyivska Akademiia, 14, 213–218 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.331.160

Dzhokhadze, I. D. (2012). Vozmozhna li ob’ektivnaia istoriia filosofii: spor ob anakhronizme v analiticheskoi filosofii XX–XXI vekov [Is there an Objective History of Philosophy: a Debate about Anachronism in the Analytical Philosophy of the XX–XXI centuries]. In N. V. Motroshilova (Red.), Istoriia filosofii: vyzovy XXI veka [History of Philosophy: Challenges of XXI century]. Moscow: Kanon + ROOI “Reabilitatsiia” [in Russian].

Epishkin, P. I. (2010). Istoricheskii slovar’ gallitsizmov russkogo iazyka [Historical Dictionary of Gallicisms in Russian]. Moscow: Slovarnoe izdatel’stvo ETS. Retrieved from https://gallicismes.academic.ru/2581 [in Russian].

Holichenko, T. S. (2004). Istoryk filosofii u svitli istorii filosofii i vice versa [Historian of Philosophy in the Light of the History of Philosophy and Vice versa]. Naukovi zapysky NaUKMA: Filosofiia ta relihiieznavstvo, 25, 25–30 [in Ukrainian].

Holichenko, T. S. (2008). Rozdumy dovkola suchasnoi istorykofilosofskoi metodolohii: “ideolohiia kontekstu” ta yii krytyka u pratsiakh I.-Sh. Zarka [Reflections on Modern Historical and Philosophical Methodology: “Ideology of the Context” and its Critique in the Works of I.-Ch. Zarkа]. In M. Tkachuk, I. Bondarevska, V. Kozlovskyi (eds.), Mohylianski istoryko-filosofski studii [Kyiv Mohyla Academy Historical and Philosophical Studies] (pp. 240–256). Kyiv: Publishing house “Kyievo-Mohylianska akademiia” [“Kyiv-Mohyla Academy”] [in Ukrainian].

Klein, J. R. (2013). Philosophizing Historically / Historicizing Philosophy: Some Spinozistic Reflection. In Laerke, M., Smith, J., & Schliesser, E. (Eds.). (2013). Philosophy and its History: Aims and Methods in the Study of Early Modern Philosophy (pр. 134–158). Oxford, UK: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199857142.003.0008

Kozlovskyi, V. P. (2014). Kantova antropolohia: dzherela, konsteliatsii, modeli [Kant’s anthropology: sources, constellations, models]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [in Ukrainian].

Kristeller, P. O. (1985). Philosophy and Its Historiography. Journal of Philosophy. 82/11, 618–625.

Menzhulin, V. I. (2010) Biohrafichnyi pidkhid v istoryko-filosofskomu piznanni [Biographical Approach Within the Historiography of Philosophy]. Kyiv: NaUKMA, Ahrar Media Hrup [in Ukrainian].

Merleau-Ponty, M. (1960). Signes [Signs]. Paris: Gallimard [in French].

Schneewind, J. B. (2006). Review: Tom Sorrell and G. A. J. Rogers, (eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy. Oxford University Press, 2005. Notre Dame Philosophical Reviews. An Electronic Journal. Retrieved from https://ndpr.nd.edu/news/analytic-philosophy-and-history-of-philosophy/.

Smaltz, T. M. (2013). What Has History of Science to Do with History of Philosophy. In Laerke, M., Smith, J., & Schliesser, E. (Eds.). (2013). Philosophy and its History: Aims and Methods in the Study of Early Modern Philosophy (pр. 301–324). Oxford, UK: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199857142.003.0015

Sorrell, T. (2005). Introduction. In T. Sorrell, & G. A. J. Rogers (Eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy (pp. 1–11). Oxford University Press.

Tkachuk, M. L. (2000). Akademichna filosofiia yak fenomen. [Academic philosophy as a phenomenon]. Naukovi zapysky NaUKMA: Filosofiia ta relihiieznavstvo, 18, 52–58 [in Ukrainian].

Tkachuk, M. L. (Red). (2006) Mohylianskyi istoryko-filosofskyi seminar (2003–2005) Materialy zasidan [Seminar on Historiography of Philosophy in Kyiv Mohyla Academy (2003–2005)]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [Kyiv-Mohyla Academy] [in Ukrainian].

Tkachuk, M. L. (2008). Dmytro Chyzhevskyi i tradytsiia ukrainskoho “sertseznavstva” [Dmytro Chizhevsky and the tradition of the Ukrainian “sertseznavstvo”]. Filosofska dumka, 2, 51–60 [in Ukrainian].

Yosypenko, O. M. (2016). Interpretuvaty interpretatora, abo sotsialna istoriia frantsuzkykh retseptsii Nitsshe [To Interpret an Interpreter or a Social History of the French Receptions of Nietzschе]. Multyversum. Filosofskyy almanakh, 1–2, 71–82 [in Ukrainian].

Zarka, Y. Ch. (2005). The Ideology of Context: Uses and Abuses of Contexts in the Historiography of Philosophy. In T. Sorrell, & G. A. J. Rogers (Eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy (pp. 147–160). Oxford: Oxford University Press.






Copyright (c) 2019 Iryna Bondarevska

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.