Про суб’єкта історико-філософського пізнання
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2019.3.69-75Ключові слова:
історико-філософське пізнання, історико-філософське дослідження, філософська історія філософії, суб’єкт і об’єкт пізнання, історичний досвід, текст і контекстАнотація
Історія філософії як філософська дисципліна має двоїсте завдання. Історик філософії мусить шукати факти й опікуватися думками. Дискусії щодо поєднання цих завдань тривають. Мета цієї розвідки – прояснити поняття суб’єкта історико-філософського пізнання, функції та форми його присутності у дослідницьких текстах. Маємо прийняти як вихідний пункт декілька припущень. По-перше, тексти є тим місцем, у якому можна локалізувати такого суб’єкта, оскільки він не збігається з емпіричним суб’єктом. Навпаки, емпіричний суб’єкт здобуває свою ідентичність як дослідник у тексті й через текст. По-друге, дослідницький текст наводить мости між минулим і теперішнім, тобто зобов’язує дослідника не лише висловлювати свої думки, а й чути інші (з минулого). По-третє, існування інтерпретаторів як соціальної групи спростовує можливість прямого контакту тексту і читача та обіцяє реалізувати цей контакт у дослідницькому тексті. Отже, хоча текст сам по собі не становить винятковий інтерес для дослідника, суб’єкт історико-філософського пізнання може бути реконструйований саме на основі текстів. У процесі реалізації поставленої мети визначено, в чому полягає специфіка історико-філософського пізнання та які вимоги висуває текст до свого читача; з’ясовано значення настроїв і почуттів у історико-філософському пізнанні та особливості, що відрізняють суб’єкта історико-філософського пізнання від інших суб’єктів пізнання. В основу аналізу покладено деякі теоретичні пропозиції І. Ш. Зарка та Ф. Р. Анкерсміта. Свої висновки автор підтверджує коротким порівняльним аналізом двох досліджень філософії XVIII століття.
Матеріал надійшов 15.02.2019
Завантаження
Посилання
- Ankersmit, F. R. (2005). Sublime Historical Experience. Stanford, California: Stanford University Press.
- Bartolini, M. G. (2017). Piznaisamoho sebe: neoplatonichni dzherela v tvorchosti H. S. Skovorody [Know yourself: Neoplatonic Sources in the Works of Hryhorii Skovoroda]. Kyiv: Akademperiodyka [in Ukrainian].
- Bondarevska, I. A. (2017). Skovorodiana: trudnoshchi chytannia, abo shcho prykhovuiut i shcho povidomliaiut teksty [Reading Skovoroda’s Works: What Do the Texts Hide and Reveal?]. Kyivska Akademiia, 14, 94–114 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.18523/1995-025x2017130141
- Dovha, L. M. (2017). Bartolini, Mariia Gratsiia. “Piznai samoho sebe”: neoplatonichni dzherela v tvorchosti H. S. Skovorody, pereklad z italiiskoi Mariany Prokopovych ta Kateryny Novikovoi (Kyiv: Akademperiodyka, 2017), 157 s.: [retsenziia] [Review of Book Bartolini, M. G. (2017). Know Yourself: Neoplatonic Sources in the Works of Hryhorii Skovoroda / translated from Italian by M. Prokopovych and K. Novikova. Kyiv: Akademperiodyka, 2017]. Kyivska Akademiia, 14, 213–218 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.331.160
- Dzhokhadze, I. D. (2012). Vozmozhna li ob’ektivnaia istoriia filosofii: spor ob anakhronizme v analiticheskoi filosofii XX–XXI vekov [Is there an Objective History of Philosophy: a Debate about Anachronism in the Analytical Philosophy of the XX–XXI centuries]. In N. V. Motroshilova (Red.), Istoriia filosofii: vyzovy XXI veka [History of Philosophy: Challenges of XXI century]. Moscow: Kanon + ROOI “Reabilitatsiia” [in Russian].
- Epishkin, P. I. (2010). Istoricheskii slovar’ gallitsizmov russkogo iazyka [Historical Dictionary of Gallicisms in Russian]. Moscow: Slovarnoe izdatel’stvo ETS. Retrieved from https://gallicismes.academic.ru/2581 [in Russian].
- Holichenko, T. S. (2004). Istoryk filosofii u svitli istorii filosofii i vice versa [Historian of Philosophy in the Light of the History of Philosophy and Vice versa]. Naukovi zapysky NaUKMA: Filosofiia ta relihiieznavstvo, 25, 25–30 [in Ukrainian].
- Holichenko, T. S. (2008). Rozdumy dovkola suchasnoi istorykofilosofskoi metodolohii: “ideolohiia kontekstu” ta yii krytyka u pratsiakh I.-Sh. Zarka [Reflections on Modern Historical and Philosophical Methodology: “Ideology of the Context” and its Critique in the Works of I.-Ch. Zarkа]. In M. Tkachuk, I. Bondarevska, V. Kozlovskyi (eds.), Mohylianski istoryko-filosofski studii [Kyiv Mohyla Academy Historical and Philosophical Studies] (pp. 240–256). Kyiv: Publishing house “Kyievo-Mohylianska akademiia” [“Kyiv-Mohyla Academy”] [in Ukrainian].
- Klein, J. R. (2013). Philosophizing Historically / Historicizing Philosophy: Some Spinozistic Reflection. In Laerke, M., Smith, J., & Schliesser, E. (Eds.). (2013). Philosophy and its History: Aims and Methods in the Study of Early Modern Philosophy (pр. 134–158). Oxford, UK: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199857142.003.0008
- Kozlovskyi, V. P. (2014). Kantova antropolohia: dzherela, konsteliatsii, modeli [Kant’s anthropology: sources, constellations, models]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [in Ukrainian].
- Kristeller, P. O. (1985). Philosophy and Its Historiography. Journal of Philosophy. 82/11, 618–625.
- Menzhulin, V. I. (2010) Biohrafichnyi pidkhid v istoryko-filosofskomu piznanni [Biographical Approach Within the Historiography of Philosophy]. Kyiv: NaUKMA, Ahrar Media Hrup [in Ukrainian].
- Merleau-Ponty, M. (1960). Signes [Signs]. Paris: Gallimard [in French].
- Schneewind, J. B. (2006). Review: Tom Sorrell and G. A. J. Rogers, (eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy. Oxford University Press, 2005. Notre Dame Philosophical Reviews. An Electronic Journal. Retrieved from https://ndpr.nd.edu/news/analytic-philosophy-and-history-of-philosophy/.
- Smaltz, T. M. (2013). What Has History of Science to Do with History of Philosophy. In Laerke, M., Smith, J., & Schliesser, E. (Eds.). (2013). Philosophy and its History: Aims and Methods in the Study of Early Modern Philosophy (pр. 301–324). Oxford, UK: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199857142.003.0015
- Sorrell, T. (2005). Introduction. In T. Sorrell, & G. A. J. Rogers (Eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy (pp. 1–11). Oxford University Press.
- Tkachuk, M. L. (2000). Akademichna filosofiia yak fenomen. [Academic philosophy as a phenomenon]. Naukovi zapysky NaUKMA: Filosofiia ta relihiieznavstvo, 18, 52–58 [in Ukrainian].
- Tkachuk, M. L. (Red). (2006) Mohylianskyi istoryko-filosofskyi seminar (2003–2005) Materialy zasidan [Seminar on Historiography of Philosophy in Kyiv Mohyla Academy (2003–2005)]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [Kyiv-Mohyla Academy] [in Ukrainian].
- Tkachuk, M. L. (2008). Dmytro Chyzhevskyi i tradytsiia ukrainskoho “sertseznavstva” [Dmytro Chizhevsky and the tradition of the Ukrainian “sertseznavstvo”]. Filosofska dumka, 2, 51–60 [in Ukrainian].
- Yosypenko, O. M. (2016). Interpretuvaty interpretatora, abo sotsialna istoriia frantsuzkykh retseptsii Nitsshe [To Interpret an Interpreter or a Social History of the French Receptions of Nietzschе]. Multyversum. Filosofskyy almanakh, 1–2, 71–82 [in Ukrainian].
- Zarka, Y. Ch. (2005). The Ideology of Context: Uses and Abuses of Contexts in the Historiography of Philosophy. In T. Sorrell, & G. A. J. Rogers (Eds.), Analytic Philosophy and History of Philosophy (pp. 147–160). Oxford: Oxford University Press.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Iryna Bondarevska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).