DOI: https://doi.org/10.18523/2617-1678.2019.3.100-105

Історичні проекції філософської критики мистецького авангарду ХХ століття

Andrii Onyshchenko

Анотація


У статті проаналізовано концепції мистецького авангарду Петера Бюрґера, Бориса Гройса та Пітера Осборна на предмет виявлення зв’язку між філософською критикою авангарду та обґрунтуванням його історичного статусу. Ці три погляди збігаються щодо предмета, але відмінні у підходах до його трактування. Аналіз та порівняння цих поглядів дають нам змогу простежити зв’язок теорій авангарду, розроблених у працях цих дослідників, з їхнім баченням історії мистецтва. При цьому враховуватиметься як контекст появи та існування окремих історичних напрямів, так і їхній зв’язок із сьогоденням. Шляхом експлікації та порівняння теоретичних підходів було встановлено, що всі три концепції визнають ключове значення концепції інституції мистецтва для рефлексії та саморефлексії авангарду. Особливе місце відведено питанню «автономності» мистецтва та його включеності у соціальні та політичні процеси через інституційність мистецтва, яка визначає статус художника та специфічність прочитання творів. Також приділено увагу змінам соціальної ролі авангарду, як подоланню «автономності» та функціонуванню в безпосередній близькості до суспільної «життєвої» сфери. Проаналізовано темпоральну самостійність авангарду щодо темпоральних режимів модерну (modern) та сучасності (contemporary), як можливість подолання історицистських схем вписування авангарду до історії мистецтва та його розгляду в умовах темпоральної та історичної самостійності.

Матеріал надійшов 15.01.2019


Ключові слова


П. Бюрґер; Б. Г ройс; П. О сборн; авангард; автономія мистецтва; інституція мистецтва; репрезентація; політизація мистецтва; темпоральність

Повний текст:

PDF

Посилання


Benjamin, W. (2013). Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit. Dritte Fassung. New York: e-artnow.

Baudelaire, C. (2010). Le Peintre de la vie moderne. Paris: Fayard/Mille et une nuits. [in French].

Bürger, P. (1984). Theory of the Avant-garde. Manchester: Manchester University Press.

Greenberg, C. (1989). Avant-Garde and Kitsch. Іn C. Greenberg, Art and culture: critical essays (pp. 3–22). Boston: Beacon press.

Groys, B. (2013). Gesamtkunstwerk Stalin. Moscow: LLC “Ad Marginem Press” [in Russian].

Egbert, D. D. (1967). The Idea of “Avant-garde” in Art and Politics.The American Historical Review, 73, 339–366.

Osborne, P. (2011). The Politics of Time: Modernity and AvantGarde. New York: Verso.

Osborne, P. (2013). Anywhere Or Not at All: Philosophy of Contemporary Art. New York: Verso.

Osborne, P. (2014). Temporalization as Transcendental Aesthetics – Avant-Garde, Modern, Contemporary. The Nordic Journal of Aesthetics, 23, 28–49.

Poggioli, R. (1967). The Avant-Garde and Politics. Yale French Studies, 39, 180–187.

Rosenberg, H. (1975). Criticism and its Premises. In H. Rosenberg, Art on the Edge: Creators and Situations (pp. 135–152). Chicago: University of Chicago Press.






Copyright (c) 2019 Andrii Onyshchenko

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.