Довіра до себе: філософія Ральфа Емерсона в інформаційному суспільстві

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.6.28-38

Ключові слова:

довіра до себе, прагматизм, істина, інформаційне суспільство, Ральф Емерсон

Анотація

Предметом статті є значущі для соціальних змін аспекти американської філософії прагматизму. Зокрема, стаття розкриває актуальність і значення трансценденталізму Ральфа Емерсона (1803‒1882) та його концепції довіри до себе в інформаційному суспільстві. Ключовою проблемою інформаційного суспільства визначено загальну недовіру до істини: культура критики замінює довіру до інших як рівноправних шукачів істини, а зрештою руйнує і віру у власні можливості пізнання.
Опираючись на есеї Ральфа Емерсона і «Прагматизм» Вільяма Джеймса, можна розрізнити два підходи до істини: оптимістичний і песимістичний. Перший ґрунтується на прагматичному розумінні істини як «теорії, яка працює». Істина у прагматичному розумінні не є завершеною і абсолютною, але перебуває у процесі пізнання. Тому істина постійно уточнюється. Однак це зовсім не означає, що незавершена істина є хибою, адже вона вже зараз може поглиблювати наше саморозуміння і допомагати орієнтуватися у світі. Натомість, інформаційне суспільство – це суспільство презентації і критики, під тиском яких люди втрачають спромогу розрізнити істину та хибу і прийняти відповідальність за свої твердження. Назагал в інформаційному суспільстві істина – це щось абсолютне і водночас недосяжне, тому неможливе.
У пошуку зв’язку між автономним індивідом, істиною і суспільством, розглянуто емерсонівську ідею Спільнолюдського Мислення та концепції Наддуші. Хоч особистість відіграє центральну роль у філософії Р. Емерсона, однак не може бути осмислена автономно, адже людина є частинкою природи, суспільства. А у трансцендентальній термінології Емерсона кожна людина втілює у собі частинку спільнолюдської Наддуші; водночас, Наддуша може діяти тільки через вчинки конкретних особистостей. Отже, справжня довіра до себе не може існувати окремо від прагнення досягти Спільнолюдського Мислення через пізнання істини і її особистісне втілення у своєму житті. Тож довіра до себе постає як основа для інтерсуб’єктивної довіри.

Матеріал надійшов 25.04.2020

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Bohdan Ben, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

випускник (2020 р.) магістерської освітньо-наукової програми «Філософія» НаУКМА

bohdan.ben@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Dzheims, V. (2000). Prahmatyzm: Nove im’ia dlia starykh sposobiv myslennia [Prahmatyzm: Nove imja dlia starykh sposobiv myslennia] (Transl. by Pavlo Nasada). Kyiv: Vydavnychyi dim Alternatyvy [in Ukrainian].
  2. Emerson, R. W. (1836). Nature. Boston & Cambridge: James Munroe and Company.
  3. Emerson, R. W. (1837). The American Scholar. In Essays and Poems by Ralph Waldo Emerson. New York: Barnes & Noble Classics.
  4. Emerson, R. W. (1841а). Circles. In Essays: first series. Project Gutenberg. Retrieved from http://www.gutenberg.org/files/2944/2944-h/2944-h.htm.
  5. Emerson, R. W. (1841b). Friendship. In Essays: first series. Project Gutenberg. Retrieved from http://www.gutenberg.org/files/2944/2944-h/2944-h.htm.
  6. Emerson, R. W. (1841c). History. In Essays: first series.Project Gutenberg. Retrieved from http://www.gutenberg.org/files/2944/2944-h/2944-h.htm.
  7. Emerson, R. W. (1841d). Self-reliance. In Essays: first series. Project Gutenberg. Retrieved from http://www.gutenberg.org/files/2944/2944-h/2944-h.htm.
  8. Emerson, R. W. (1841f). The Over-Soul. In Essays: first series Project Gutenberg. Retrieved from http://www.gutenberg.org/files/2944/2944-h/2944-h.htm.
  9. Field, P. S. (2002). Raplh Waldo Emerson: The Making of a Democratic Intellectual. Lanham (Maryland): Rowman & Littlefield Publishers.
  10. Lash, S. (2002). Critique of Information. London, Thousand Oaks: Sage Publications.
  11. Mykhed, O. (2016). Bachyty, shchob buty pobachenym: realiti-shou, realiti-roman ta revoliutsiia onlain [See to be seen: reality show, reality novel, and online revolution]. Kyiv: ArtHuss [in Ukrainian].
  12. Nichols, T. (2017). The Death of Еxpertise: the Сampaign Аgainst Еstablished Кnowledge and Why it Matters. New York: Oxford University Press.
  13. Polishchuk, N. P. (2012). Prahmatychna spriamovanist romantychnoho transtsendentalizmu Ralfa Voldo Emersona [The pragmatism trend in romantic transcendentalism of R. W. Emerson].
  14. Naukovi zapysky NaUKMA, 128 (Filosofija ta relihieznavstvo), 38–45 [in Ukrainian].
  15. Rorty, R. (1999). Achieving Our Country. Cambridge:Harvard University Press.
  16. Toffler, A. (1970). Future Shock. New York: Random House.

##submission.downloads##

Як цитувати

Ben, B. (2021). Довіра до себе: філософія Ральфа Емерсона в інформаційному суспільстві. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 6, 28–38. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.6.28-38

Номер

Том 6 (2020): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Bohdan Ben

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).