Проблема Іншого в сучасній західній філософії: провідні тенденції

Анотація

У статті розглянуто осмислення проблеми Іншого в сучасній західній філософії. Проаналізовано особливості репрезентації категорії «Інший» у сучасній англомовній та континентальній філософії. Теоретичну базу дослідження склали праці Ричарда Рорті, Бруно Латура, Ричарда Кірні, Ненсі Фрейзер, Дена Захаві, Чада Каутзера, Едуардо Мендієти та Славоя Жижека. В рамках англомовної філософії було здійснено порівняння прагматистських підходів ХХ ст., базованих на екзепціонізмі та виключенні Абсолютного Іншого з інтерсуб’єктивного консенсусу, та сучасних неопрагматистських тенденцій, сформованих на засадах генералізованої терпимості та розширення фреймінгу суб’єктності за допомогою посттериторіального врегулювання. Герменевтичну та феноменологічну проблематику іншості, властиву континентальній філософії, було розкрито шляхом аналізу генеалогії відчуттів, що можуть сприяти віктимізації Іншого, ототожненню його з Я, або визнанню Іншого зі збереженням власної ідентичності. Крім того, було проаналізовано способи знаходження соціального консенсусу в умовах антагонізму між інтересами різноманітних маргіналізованих груп. Врешті, продемонстровано можливі шляхи адекватного співіснування з Іншим за умов глобальних викликів сьогодення, що сприятимуть універсальній солідарності. Відповідно, знаходження компромісу в аналізі проблеми Іншого уможливлюватиме реалізація таких факторів: всеосяжного принципу, сформованого на основі надання рівноправної агентності усім суб’єктам комунікативної дії задля досягнення консенсусу шляхом мережевого активізму та принципів діакритичної герменевтики на основі емпатії до Іншого й припинення його маргіналізації. Для цього пропонується надання рівних прав усім живим організмам на власний спосіб життя задля уникнення антагонізму між різними соціальними групами та запобігання впливу обскурантистських еліт на масову свідомість.

Матеріал надійшов 06.09.2020