Спекулятивний реалізм у контексті сучасної філософської думки
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.6.68-80Ключові слова:
спекулятивний реалізм, новий матеріалізм, антиантропоцентризм, спекулятивний поворотАнотація
На прикладі філософів, що передовсім асоціюються зі спекулятивним реалізмом (Ґрема Гармана, Квентіна Меясу, Іена Гамільтона Ґранта і Рея Брасьє), автор статті досліджує місце цього явища в контексті сучасної філософії. Дискурси щодо цих мислителів структуровано відповідно до центральних тенденцій, або мотивів, філософської думки, дотичних до спекулятивного реалізму. Показано, що цими тенденціями є реалізм, антикантіанство, матеріалізм, антиантропоцентризм і увага філософії до математичних і природничих наук. Вони становлять констеляцію дискурсів, у межах якої функціонує вислів «спекулятивний реалізм». Водночас ці тенденції потребують уточнення щодо кожного з представників спекулятивного реалізму. Запропонована у статті його контекстуалізація розміщує спекулятивний реалізм у межах спекулятивного зсуву, або спекулятивного повороту, що відбувається в сучасній континентальній філософії. Цей зсув полягає у зміні ставлення у філософській спільноті до питань про «реальність саму по собі», про «Велике Зовнішнє». Релевантність таких проблем відновлюється, і вони стають предметом все нових реалістичних і спекулятивних проєктів.
Матеріал надійшов 06.09.2020
Завантаження
Посилання
- Backman, J. (2017). The End of the World after the End of Finitude: On a Recently Prominent Speculative Tone in Philosophy. In The End of the World: Contemporary Philosophy and Art (pp. 105–123). Rowman & Littlefield Publishers.
- Badiou, A. (2011). (Interview by Ben Woodard). In L. Bryant, N. Srnicek, & G. Harman, The speculative turn: continental materialism and realism. re. press.
- Bennett, O. (2001). Cultural pessimism: Narratives of decline in the postmodern world. Edinburgh University Press.
- Brandom, R. B. (2019). A Spirit of Trust: A Reading of Hegel’s Phenomenology. Harvard University Press.
- Brassier, R. (2011). Concepts and Objects. In L. Bryant, N. Srnicek, & G. Harman, The speculative turn: continental materialism and realism. re. press.
- Brassier, R. (2014). Postscript. Speculative autopsy. In P. Wolfendale, Object oriented philosophy. The noumenon’s new clothes (pp. 407–421). Falmouth.
- Braver, L. (2007). A thing of this world: A history of continental anti-realism. Northwestern University Press.
- Bryant, L. R. (2011). The ontic principle: Outline of an object-oriented ontology. In L. Bryant, N. Srnicek, & G. Harman, The speculative turn: continental materialism and realism. re. press.
- Bryant, L., Srnicek, N., & Harman, G. (2011). The speculative turn: continental materialism and realism. re. press.
- Carey, C. (2019). William Dean Howells, Thing Theory, and the Hazards of Speculative Realism. Arizona Quarterly: A Journal of American Literature, Culture, and Theory, 75 (1), 85–109.
- Coole, D., & Frost, S. (2010). New materialisms: Ontology, agency, and politics. Duke University Press.
- Coombs, N. (2016). Underlabouring for Science: Althusser, Brassier, Bhaskar. In S. Malik & A. Avanessian (Eds.), Genealogies of Speculation Materialism and Subjectivity since Structuralism. Bloomsbury Publishing.
- Crockett, C., & Robbins, J. (2012). Religion, politics, and the earth: The new materialism. Springer.
- Ezrahi, Y., Mendelsohn, E., Segal, H. P., & Segal, H. (Eds.). (1994). Technology, pessimism, and postmodernism. Springer Science & Business Media.
- Fisher, M. (2009). Capitalist realism: Is there no alternative?. John Hunt Publishing.
- Gamble, C. N., Hanan, J. S., & Nail, T. (2019). What Is New Materialism?. Angelaki, 24 (6), 111–134.
- Gottlieb, E. (2016). Romantic Realities: Speculative Realism and British Romanticism. Edinburgh University Press.
- Gratton, P. (2014). Speculative realism: Problems and prospects. Bloomsbury Publishing.
- Hamilton, G. (2016). The World of Failing Machines: Speculative Realism and Literature. John Hunt Publishing.
- Hicks, S. (2011). Explaining postmodernism: Skepticism and socialism from Rousseau to Foucault (Expanded Edition). Loves Park, IL: Ockham’s Razor.
- Hoffman, T. (2017). The New Realism: Seeking Alternatives to Postmodern Pessimism. Theory & Event, 20 (2), 426–449.
- Johnston, A. (2011). Hume’s Revenge, À Dieu, Meillassoux?. In L. Bryant, N. Srnicek, & G. Harman, The speculative turn: continental materialism and realism. re. press.
- Kissmann, U. T., & van Loon, J. (Eds.). (2019). Discussing New Materialism: Methodological Implications for the Study of Materialities. Springer.
- Korchevnyi, V. (2019). Spekuliatyvnyi materializm Kventina Meiasu yak vyiav ratsionalnosti ne-Odnoho [Quentin Meillassoux’s speculative materialism as a manifestation of the rationality of non-One]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 4, 79–87 [in Ukrainian].
- Kovalec, M. S. (2015). Princip neobhodimosti kontingentnosti v filosofii Kventina Mejjasu [The principle of the necessity of contingency of Quentin Meillassoux’s philosophy]. Gіleja: naukovij vіsnik, 101, 222–225 [in Russian].
- Lehman, R. S. (2008). Toward a Speculative Realism. Theory & Event, 11 (1). http://doi.org/10.1353/tae.2008.0000
- Meillassoux, Q. (2006). Après La Finitude. Essai Sur La Nécessité de La Contingence. Édition Revue. Paris: Éditions du Seuil.
- Miles, A. P. de, & Kalin, N. M. (2018). Speculative Realism(s) objects/matter/entanglements of art and design education. International Journal of Education Through Art, 14 (1), 3–12.
- Miroshnichenko, M. D. (2017). Transcendentalizm i arhi-iskopaemoe: vozmozhna li fenomenologija “ne-dannogo”? [Transcendentalism and the arch-fossil: how a phenomenology of the “not-given” can be possible?]. Filosofskij zhurnal, 10 (4) [in Russian].
- Mullarkey, J. (2006). Post-continental philosophy: An outline. Bloomsbury Publishing.
- Olkowski, D. (2016). Formalism, Materialism and Consciousness. In S. Malik, & A. Avanessian (Eds.), Genealogies of Speculation Materialism and Subjectivity since Structuralism. Bloomsbury Publishing.
- Reader, J. (2017). Theology and new materialism: Spaces of faithful dissent. Springer.
- Sartwell, (2020). C. Systems of Philosophy: On Robert Brandom’s “A Spirit of Trust”. Los Angeles Review of Books. Retrieved from https://lareviewofbooks.org/article/systems-of-philosophy-on-robert-brandoms-a-spirit-of-trust/.
- Schaeffer, J. M. (2007). La fin de l’exception humaine. Paris: Gallimard.
- Shaviro, S. (2011). The actual volcano: Whitehead, Harman, and the problem of relations. In L. Bryant, N. Srnicek, & G. Harman, The speculative turn: continental materialism and realism. re. press.
- Starovoit, V. (2018). “Transnoumenalizm” ta obiektno-oriientovana ontolohiia: realne, uiavliuvane ta konstytutsiia predmetnosti u mezhakh spekuliatyvnoho realizmu [“Transnoumenalism” and object-oriented ontology: real, imaginary and constitution of objectivity within the framework of speculative realism]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia “Filosofiia. Filosofski perypetii”, 58, 46–58 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2018-58-5
- Szendy, P., & Levi, J. (2019). The Specter of 1966, or Speculative Realism and the Phantom of Deconstruction. MLN, 134 (5), 992–998.
- Tampio, N. (2016). Green allies: Speculative realism, Evangelical Christianity, and political pluralism. Political Theology, 17 (6), 525–539.
- Tereshchenko, V. V. (2017). Novitnii materializm i problema ontolohichnoho podvoiennia svitu [The new materialism and the problem of ontological doubling of the world]. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii, 17, 111–114 [in Ukrainian].
- Thomas-Fogiel, I. (2017). Critique de la raison et mystique du réel: le réalisme tragique de Lyotard face au réalisme spéculatif. Dialogue: Canadian Philosophical Review/Revue canadienne de philosophie, 56 (2), 205–226.
- Washington, C., & McCarthy, A. C. (Eds.). (2019). Romanticism and Speculative Realism. Bloomsbury Academic.
- Watkin, C. (2016). French Philosophy Today: New Figures of the Human in Badiou, Meillassoux, Malabou, Serres and Latour. Edinburgh University Press.
- Willems, B. D. (2017). Speculative Realism and Science Fiction. Edinburgh University Press.
- Wolfendale, P. (2014). Object oriented philosophy: The noumenon’s new clothes. Lulu Press, Inc.
- Yusoff, K., & Hird, M. J. (2016). Subtending Relations: Bacteria, Geology and the Possible. In S. Malik, & A.Avanessian (Eds.), Genealogies of Speculation Materialism and Subjectivity since Structuralism. Bloomsbury Publishing.
- Zagurskaja, N. V. (2017). Spekuliativnaia realnost postantropotcena [Post-Anthropocene speculative reality]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia “Filosofiia. Filosofski perypetii”, 57, 4–8 [in Russian].
- Zielke, D. (2018). Excess and Withdrawal: Critical Phenomenology and Speculative Realism. PhænEx, 12 (2), 103–122.
- Žižek, S. (2011). Is it Still Possible to be a Hegelian Today?. In L. Bryant, N. Srnicek, & G. Harman, The speculative turn: continental materialism and realism. re. press.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vasyl Korchevnyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).