Щодо пояснення та розуміння в сучасній англомовній філософії
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.6.81-88Ключові слова:
Карл Гемпель, пояснення, розуміння, філософія історії, філософія науки, Ґеорґ фон Вриґт, Карим ХаліфаАнотація
Вітчизняні дослідники зазвичай розглядають співвідношення пояснення та розуміння у контексті протиставлення наук про природу і наук про дух, характерного для сталого образу континентальної філософії. Натомість у статті здійснено спробу розглянути, як це співвідношення розглядають у сучасній англомовній філософії. Головну увагу зосереджено на філософії історії та філософії науки. Саме в межах цих напрямів працюють сучасні англомовні дослідники, які активно користуються поняттями пояснення та розуміння. Розгляд низки праць цих дослідників допомагає окреслити ситуацію в англомовній філософії в цілому і продемонструвати, що протиставлення пояснення та розуміння на поточний момент виявляється доволі штучним. У першій частині роботи автор звертається до двобічності сучасної англомовної філософії історії, за якою історія намагається поєднати науку з мистецтвом. У другій частині статті розглянуто пояснення і розуміння в межах англомовної філософії науки. Зокрема показано, що вже такий класик аналітичної філософії, як Ґеорґ фон Вриґт, розглядав розуміння у гуманітарних науках як розвиток телеологічного типу пояснення, а пояснення у природознавстві вважав поясненням іншого типу – каузальним. Показано також, що сучасний дослідник Карим Халіфа вводить важливий термін «пояснювальне розуміння», під яким він розуміє коректне наукове пояснення. Спираючись на залучені матеріали, автор статті демонструє, що обидва напрями сучасної англомовної філософії вважають пояснення та розуміння не протилежними, а взаємозалежними поняттями.
Матеріал надійшов 10.08.2020
Завантаження
Посилання
- Bakaiev, M. Yu. (2020). Vytoky rozmezhuvannia poniat “poiasnennia” i “rozuminnia” u filosofii nauky ta istorii ХІХ stolittia [The Origins of the Distinction Between the Notions of Explanation and Understanding in Philosophy of Science and History of the Nineteenth Century]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 5, 60–68 [in Ukrainian].
- Dellsén, F. (Ed.). (2020). Explanation and Understanding. Retrieved from PhilPapers: https://philpapers.org/browse/explanation-and-understanding.
- Domanska, E. (2012). Istoriia ta suchasna humanitarystyka: doslidzhennia z teorii znannia pro mynule [History and contemporary humanities: studies in the theory of knowledge about the past]. Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
- D’Oro, G., & Connelly, J. (2015). Robin George Collingwood. Retrieved from The Stanford Encyclopedia of Philosophy Archive (Summer 2015 Edition): https://plato.stanford.edu/archives/sum2015/entries/collingwood.
- Droysen, J. G. (1960). Historik: Vorlesungen über Enzyklopädie und Methodologie der Geschichte. München: Oldenbourg.
- Hempel, C. G. (1965). Aspects of Scientific Explanation and other Essays in the Philosophy of Science. New York: The Free Press.
- Khalifa, K. (2017). Understanding, Explanation, and Scientific Knowledge. Cambridge University Press.
- Machamer, P. (Ed.). (1998). The Cambridge Companion to Galileo. Cambridge: Cambridge University Press.
- Reynolds, J., Chase, J., Williams, J., & Mares, E. (Eds.). (2010). Postanalytic and metacontinental: crossing philosophical divides. Continuum.
- Russell, B. (1919). The Study of Mathematics. Mysticism and Logic: And Other Essays. Longman.
- Sandis, C. (2011). A Just Medium: Empathy and Detachment in Historical Understanding. Journal of the Philosophy of History, 5 (2), 179–200.
- Stanislavskii, K. (1938). Rabota aktera nad soboi, rabota nad soboi v tvorcheskom protsesse perezhivaniia: dnevnik uchenika [An Actor Prepares]. Moskva: Khudozhestvennaia literature [in Russian].
- Wright, G. H. von. (1971). Explanation and Understanding. London: Kegan Paul International.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Mykola Bakaiev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).