Фрідріх Ніцше як герой патографічних розвідок, здійснених на теренах Російської імперії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.17-29

Ключові слова:

Фрідріх Ніцше, патографія, психобіографія, Іван Хмелевський, Володимир Чиж, біографія філософа

Анотація

На початку ХХ століття, коли психоаналіз тільки зароджувався і традиції написання власне психоаналітичних життєписів (психобіографій) ще не існувало, серед психіатрів був поширений жанр патографії, який передбачав розгляд життя тієї чи тієї видатної постаті крізь призму її захворювання. Одним із героїв цілої низки патографічних розвідок став Фрідріх Ніцше, постать та філософські погляди якого викликали широкий інтерес. Ця тенденція мала прояв і серед психіатрів, що працювали в Російській імперії, зокрема й на території сучасної України. У плані розвитку та співвідношення жанрів патографії та психобіографії інтерес становить оцінка хвороби та творчості Ф. Ніцше, яку запропонував психіатр з Одеси Іван Хмелевський. У статті уперше здійснено спробу відтворити основні дані щодо життя і дослідницької діяльності цієї зараз майже забутої фігури. Специфіка поглядів І. Хмелевського стосовно Ф. Ніцше стає більш наочною завдяки розгляду позиції Володимира Чижа – іншого російського психіатра, що теж цікавився постаттю та ідеями німецького філософа. Зауважено, що у патографіях Ф. Ніцше, запропонованих І. Хмелевським та В. Чижом, дістали відображення як деякі особливості розвитку самого жанру, так і загальні тенденції в осмисленні постаті та вчення Ф. Ніцше в російському контексті. Показано, що В. Чиж і І. Хмелевський, як і багато тогочасних науковців, поділяли деякі ідеї щодо еволюції та виродження (дегенерації), що зараз вважаються застарілими. Разом з тим продемонстровано, що обидва психіатри, зіткнувшись із філософією та постаттю Ф. Ніцше, змушені були обмежити пояснювальні амбіції психіатрії і уникнути звичного для патографів тих часів розгляду геніальності як патології. Зазначено також, що факт Ніцшевої хворобливості, якщо не перебільшувати його значення, є цілком прийнятним і для філософського дискурсу наших часів.

Біографія автора

Vadym Menzhulin, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Менжулін Вадим Ігорович – Доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

vadim.menzhulin@ukma.edu.ua

Посилання

André, C., & Rios, A. R. (2015). Furious Frederich: Nietzsche’s neurosyphilis diagnosis and new hypotheses. Arquivos de Neuro-Psiquiatria, 73 (12), 1041–1043. https://doi.org/10.1590/0004-282x20150164

Barenbaum, N. B. (2005). Nietzsche‘s madnes. In W. T. Schultz (Ed.), Handbook of psychobiography (pp. 240–264). Oxford; New York: Oxford University Press.

Bidiuk, O. V. (2009). Psykhoanaliz mikroobraziv khudozhnoho tekstu (na materiali tvorchosti Liny Kostenko) [Avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk: spets. 10.01.06 – teoriia literatury] [Psychoanalysis of microimages of an artistic text (based on Lina Kostenko’s work): Doctoral dissertation]. Ternopil: Ternopilskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Volodymyra Hnatiuka [in Ukrainian].

Chizh, V. F. (1885). Dostoevskii kak psikhopatolog [Dostoevsky as a psychopathologist]. Moskva: Univ. tip. (M. Katkov) [in Russian].

Chizh, V. F. (1894). K etiologii i terapii progressivnogo paralicha pomeshannykh [To the etiology and therapy of the progressive paralysis of the insane]. Uchenye zapiski Iur’evskogo universiteta, 2, 88–94 [in Russian].

Chizh, V. F. (1899a). Pushkin kak ideal dushevnogo zdorov’ia [Pushkin as an ideal of mental health]. Yuryev: Tip. K. Mattisena [in Russian].

Chizh, V. F. (1899b). Turgenev kak psikhopatolog [Turgenev as a Psychopathologist]. Moskva: Tipo-lit. t-va I. N. Kushnerev i K° [in Russian].

Chizh, V. F. (1904). Bolezn’ N. V. Gogolia [The disease of N. V. Gogol]. Moskva: Tipolitografiia tovarishchestva I. N. Kushnerev i Kº [in Russian].

Chizh, V. F. (1908). Nitsshe kak moralist [Nietzsche as a moralist]. Voprosy filosofii i psikhologii, 94–95 (4–5), 335–376, 480–512 [in Russian].

Chizh, V. F. (2001). Psikhologiia zlodeia, vlastelina, fanatika. Zapiski psikhiatra [Psychology of the villain, ruler, and fanatic. Notes of the psychiatrist]. Moskva: Respublika [in Russian].

Chizh, V. F. (2011). Nicshe kak moralist [Nietzsche as a moralist]. Moskva: URSS; LIBROKOM. Edel, L. (1987). Writing Lives: Principia Biographica. New York, London: W. W. Norton & Company.

Ekzempliarskii, V. I. (1915). Evangelie Iisusa Khrista pered sudom Fr. Nitsshe. (Populiarnye chteniia) [The Gospel of Jesus Christ before the judgment of Fr. Nietzsche. (Popular readings)]. Petrograd: Religiia i zhizn’ [in Russian].

Hemelsoet, D., Hemelsoet, K., & Devreese, D. (2008). The neurological illness of Friedrich Nietzsche. Acta neurologica Belgica, 108 (1), 9–16.

Henriques, R. P. (2018). Turin’s breakdown: Nietzsche’s pathographies and medical rationalities. O colapso de Turim: patografias de Nietzsche e racionalidades médicas. Ciencia & saude coletiva, 23 (10), 3421–3431. https://doi.org/10.1590/1413-812320182310.25602016

Jaspers, K. (1922). Strindberg und van Gogh: Versuch einer vergleichenden pathographischen Analyse unter vergleichender Heranziehung von Swedenborg und Hölderlin. Leipzig: Ernst Bircher Verlag.

Jaspers, K. (1981). Nietzsche: Einführung in das Verständnis Seines Philosophierens (De Gruyter Studienbuch). Berlin/Boston: De Gruyter.

Khmelevskii, I. K. (1895). Neskol’ko nabliudenii nad snotvornym deistviem trionala, khloraloza i somnala: Soobshchenie v zasedanii Obshchestva russkikh vrachei v Odesse 22 noiabria 1894 g. [Some Observations on the Sleeping Effect of Tryonal, Chloralose and Somnal: Presentation at the Meeting of the Society of Russian Physicians in Odessa, November 22, 1894]. Moskva: T-vo tip. A.I. Mamontova [in Russian].

Khmelevskii, I. K. (1897). Zaikanie: Ego sushchnost’, prichiny, preduprezhdenie i lechenie: Populiarnyi ocherk [Stuttering: its essence, causes, prevention and treatment: a popular essay]. Odesa: Tip. Iuzh.-rus. o-va pechat. dela [in Russian].

Khmelevskii, I. K. (1899). Tsivilizatsiia i nevrozy. Rech’, skazannaia v torzhestvennom godichnom zasedanii Obshchestva russkikh vrachei v Odesse, 20 marta 1899 g. [Civilization and neuroses. Speech delivered at the solemn annual meeting of the Society of Russian Physicians in Odessa, March 20, 1899]. Odesa: “Slavianskaia” tipografiia N. Khrisogelos [in Russian].

Khmelevskii, I. K. (1901a). K lecheniiu sifiliticheskikh porazhenii spinnogo mozga na Odesskom Kuial’nitskom limane [ To the treatment of syphilitic lesions of the spinal cord at the Odessa Kuyalnitsky estuary]. Odesa: “Slavianskaia” tipografiia N. Khrisogelos [in Russian].

Khmelevskii, I. K. (1901b). Otdelenie Odesskoi gorodskoi bol’nitsy na Kuial’nitskom (Andreevskom) limane v letnii sezon 1900 goda / [Soch.] D-ra I. K. Khmelevskogo, zav. Limannym otdeleniem [Department of the Odessa City Hospital on the Kuyalnitsky (Andreevsky) estuary during the summer season of 1900 / [Op. of] Dr. I. K. Khmelevskii, head of the Estuaty Department]. Odesa: “Slavianskaia” tipografiia N. Khrisogelos [in Russian].

Khmelevskii, I. K. (1902). Lechenie boleznei nervnoi sistemy na Odesskom Kuial’nitskom limane: (Avtoreferat) d-ra I. K. Khmelevskogo: (Med. obozrenie 1902 g.). Ottisk iz zhurnala “Voprosy nervno-psikhicheskoi meditsiny”. T. 7 [Treatment of diseases of the nervous system at the Odessa Kuyalnitsky estuary: (Author’s abstract) by Dr. I. K. Khmelevskii: (Med. review 1902). Extract from the journal “Voprosy neuropsychicheskoy me-ditsiny”. Vol. 7]. Kyiv: Lito-tip. t-va I. N. Kushnerev i K° [in Russian].

Khmelevskii, I. K. (1904a). Patologicheskii element v lichnosti i tvorchestve Fridrikha Nitsshe: Rech’, skazannaia v torzhestvennom godichnom zasedanii Obshchestva russkikh vrachei v Odesse 22 fevralia 1903 g. [The Pathological Element in the Personality and Works of Friedrich Nietzsche: Speech delivered at the solemn annual meeting of the Society of Russian Physicians in Odessa on February 22, 1903]. Kyiv: Lito-tipografiia tovarishchestva Kushnerev i K° [in Russian].

Khmelevskii, I. K. (1904b). Patologicheskii element v lichnosti i tvorchestve Fridrikha Nitsshe: Rech’, skazannaia v torzhestvennom godichnom zasedanii Obshchestva russkikh vrachei v Odesse 22 fevralia 1903 g. [The pathological element in the personality and works of Friedrich Nietzsche: speech delivered at the solemn annual meeting of the Society of Russian physicians in Odessa on February 22, 1903]. In Sbornik rabot po nevropatologii i psikhiatrii, posviashchennyi professoru I. A. Sikorskomu ego uchenikami po sluchaiu tridtsatipiatiletiiu ego vrachebno-nauchnoi deiatel’nosti [Collection of papers on neuropathology and psychiatry, dedicated to professor I. A. Sikorskii by his pupils on the occasion of his thirty-fifth anniversary of medical and scientific activity] (pp. 167–207). Kyiv: Tipografiia T-va I. N. Kushnerev i K°. Kievskoe otdelenie [in Russian].

Khmelevskii, I. K. (1913). Odesskie limany: Popul. nauch. ocherk / D-r I. K. Khmelevskii, zav. Gor. kurort. bol’nitsei na Kuial’nits. limane. 2-e izd [Odessa estuaries: A Popular Scientific Sketch / Dr. I. K. Khmelevskii, Head of the city spa hospital on the Kuyalnitskiy estuary. 2nd ed.]. Odesa: Tipografiia S. N. Skarlatо.

Khmelevskii, I. K. (1996). Patologicheskii element v lichnosti i tvorchestve Fridrikha Nitsshe: Rech’, skazannaia v torzhestvennom godichnom zasedanii Obshchestva russkikh vrachei v Odesse 22 fevralia 1903 g. [The pathological element in the personality and works of Friedrich Nietzsche: speech delivered at the solemn annual meeting of the Society of Russian physicians in Odessa on February 22, 1903]. In Kut’ko, I. I., Bondarenko, L. I., & Petriuk, P. T. (Eds.), Istoriia psikhoanaliza v Ukraine [History of psychoanalysis in Ukraine] (pp. 51–80). Kharkiv: Osnova [in Russian].

Kut’ko, I. I., Bondarenko, L. I., & Petriuk, P. T. (Eds.). (1996). Istoriia psikhoanaliza v Ukraine [History of psychoanalysis in Ukraine]. Kharkiv: Osnova [in Russian].

Liutyi, T. (2016). Nitsshe. Samoperevershennia [Nietzsche. Self- Overcoming]. Kyiv: Tempora [in Ukrainian].

Lombroso, C. (1864). Genio e follia: prelezione ai corsi di antropologia e clinica psichiatrica presso la R. Universita’ di Pavia. Milano: Tipografia e Libreria di Giuseppe Chiusi, editore.

Lykov, V. M. (1979). Zaikanie u doshkol’nikov [Stuttering in preschool children]. Mosсow: Tsentral’nyi nauchno-issledovatel’siki institut sanitarnogo prosveshcheniia. Retrieved February 12, 2021, from https://studfile.net/preview/7111952/page:3/ [in Russian].

Menzhulin, V. I. (2005). Filosofski upodobannia Ivana Sikorskoho [Ivan Sikorsky’s philosophical preferences]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 37, 71–77 [in Ukrainian].

Menzhulin, V. I. (2008). Psykhobiohrafichne pidgruntia psykhoanalitychnykh vidkryttiv ta poniattia “tvorchoi khvoroby” [Psychobiographical background of the psychoanalytical discoveries and the concept of “creative illness”]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 37, 11–18 [in Ukrainian].

Menzhulin, V. I. (2009a). Filosofiia, biohrafiia ta psykhoanaliz: vypadok Nitsshe. Stattia 1. “Likar” [Philosophy, Biography and Psychoanalysis: The Case of Nietzsche. Part 1. “A Therapist”]. Filosofska dumka, 4, 102–119.

Menzhulin, V. I. (2009b). Filosofiia, biohrafiia ta psykhoanaliz: vypadok Nitsshe. Stattia 2. “Patsiient” [Philosophy, Biography and Psychoanalysis: The Case of Nietzsche. Part 2. “A Patient”]. Filosofska dumka, 6, 112–120.

Menzhulin, V. I. (2010). Biohrafichnyi pidkhid v istoryko-filosofskomu piznanni [Biographical approach within the historiography of philosophy]. Kyiv: NaUKMA; Ahrar Media Hrup [in Ukrainian].

Menzhulin, V. I. (2013). Zastosuvannia psykholohichnoho analizu v istoryko-filosofskii biohrafistytsi: zahrozy i perspektyvy yikh podolannia [Employing psychological analysis in philosophical biographistics: some risks and possibilities to overcome them]. In Ya. V. Shramko (Ed.), Aktualni problemy dukhovnosti: zbirnyk naukovykh prats [Actual problems of mind: collection of scholarly works] (Vol. 14, pp. 103–118). Kryvyi Rih: DVNZ “KNU” [in Ukrainian].

Möbius, P. (1889). J. J. Rousseaus Krankengeschichte. Leipzig.

Möbius, P. (1899). Ueber Schopenhauer. Leipzig: J. A. Barth.

Möbius, P. (1902). Über das pathologische bei Nietzsche. Wiesbaden: Bergmann.

Motroshilova, N. V. (1999). Diskussii o filosofii F. Nitsshe v Rossii Serebrianogo veka [Discussions of Nietzsche’s Philosophy in Silver Age Russia]. In Fridrikh Nitsshe i filosofiia v Rossii: Sbornik statei [Friedrich Nietzsche and philosophy in Russia: a collection of articles] (pp. 38–45). St. Petersburg: Russkii Khristianskii gumanitarnyi institut [in Russian].

Nicolosi, R. (2018). Degeneration erzählen: Literatur und Psychiatrie im Russland der 1880er und 1890er Jahre. Paderborn: Wilhelm Fink.

Nordau, M. (1894). Vyrozhdenie [Degeneration]. (R. I. Sementkovskii, Transl.). St. Petersburg: F. Pavlenkov [in Russian].

Orth, M., & Trimble, M. R. (2006). Friedrich Nietzsche’s mental illness – general paralysis of the insane vs. frontotemporal dementia. Acta Psychiatrica Scandinavica, 114 (6), 439–444. https://doi.org/10.1111/j.1600-0447.2006.00827.x

Perogamvros, L., Perrig, S., Bogousslavsky, J., & Giannakopoulos, P. (2013). Friedrich Nietzsche and his illness: a neurophilosophical approach to introspection. Journal of the history of the neurosciences, 22 (2), 174–182. https://doi.org/10.1080/0964704X.2012.712825

Preobrazhenskii, V. P. (1892). Fridrikh Nitsshe. Kritika morali al’truizma [Friedrich Nietzsche. A Critique of the Morality of Altruism]. Voprosy filosofii i psikhologii, 15, 115–160 [in Russian].

Romanov, I., & Pushkareva, T. (n. d.). K istorii psikhoanaliza v Ukraine [To the history of psychoanalysis in Ukraine]. Retrieved February 12, 2021, from Khar’kovskoe psikhoanaliticheskoe obshchestvo [Kharkiv psychoanalytical society]: http://psychoanalysiskharkov.com/%D0%BA-%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8-%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B5/ [in Russian].

Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po vysochaishemu ego imperatorskago velichestva poveleniiu ... na 1895 god: (po svedeniiam k 15 marta 1895 g.) [The Russian Medical List, published by His Imperial Majesty’s Highest Command... for the year 1895: (according to information by March 15, 1895)]. (1895). St. Petersburg: Tipografiia Ministerstva vnutrennikh del [in Russian].

Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po vysochaishemu ego imperatorskago velichestva poveleniiu ... na 1897 god: (po svedeniiam k 15 maia 1897 g.) [The Russian Medical List, published by His Imperial Majesty’s Highest Command... for the year 1897: (according to information by May 15, 1897)]. (1897). St. Petersburg: Tipografiia Ministerstva vnutrennikh del [in Russian].

Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po vysochaishemu ego imperatorskago velichestva poveleniiu ... na 1902 god: (po svedeniiam k 15 fevralia 1902 g.) [The Russian Medical List, published by His Imperial Majesty’s Highest Command... for the year 1902: (according to information by February 15, 1902)]. (1902). St. Petersburg: Tipografiia Ministerstva vnutrennikh del [in Russian].

Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po vysochaishemu ego imperatorskago velichestva poveleniiu ... na 1908 god: spiski vrachei, veterinarov, zubnykh vrachei, farmatsevtov i aptek: po svedeniiam k 1 maia 1908 g. [The Russian Medical List, published by His Imperial Majesty’s Highest Command... for 1908: lists of doctors, veterinarians, dentists, pharmacists and pharmacists: according to information by May 1, 1908]. (1908). St. Petersburg: Tipografiia Ministerstva vnutrennikh del [in Russian].

Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po vysochaishemu ego imperatorskago velichestva poveleniiu ... na 1916 god: spiski vrachei, veterinarov, zubnykh vrachei, farmatsevtov i aptek: po svedeniiam na 1 maia 1916 g. [The Russian Medical List, published by His Imperial Majesty’s Highest Command... for 1916: lists of doctors, veterinarians, dentists, pharmacists and pharmacists: according to information by May 1, 1916]. (1916). Petrograd: Tipografiia Ministerstva vnutrennikh del [in Russian].

Rudnev, V. I. (1927). Turgenev i Chekhov v izobrazhenii galliutsinatsii [Turgenev and Chekhov in the portrayal of hallucinations]. In G. V. Segalin (Ed.), Klinicheskii arkhiv genial’nosti i odarennosti (evropatologii) [The clinical archive of genius and talent (europathology)] (Vol. 3, pp. 181–202). Sverdlovsk [in Russian].

Rudnev, V. I. (1928). Psikhologicheskii analiz “Prizrakov” Turgeneva [A psychological analysis of Turgenev’s “Ghosts”]. In G. V. Segalin (Ed.), Klinicheskii arkhiv genial’nosti i odarennosti (evropatologii) [The clinical archive of genius and talent (europathology)] (Vol. 4, pp. 23–34). Sverdlovsk [in Russian].

Segalin, G. V. (Ed.). (1926). Klinicheskii arkhiv genial’nosti i odarennosti (evropatologii) [The clinical archive of genius and talent (europathology)] (Vol. 2). Sverdlovsk [in Russian].

Shestov, L. (1993). Izbrannye sochineniia [Selected works]. Moskva: Renessans [in Russian].

Shevtsova, E. E. (2019). Zaikanie: ucheb. posobie dlia akademicheskogo bakalavriata [Stuttering: textbook for academic baccalaureate]. Moskva: Izdatel’stvo Iurait. Retrieved February 12, 2021, from https://cdn1.ozone.ru/multimedia/1026253151.pdf [in Russian].

Sikorskii, I. A. (1889). O zaikanii. [On the stuttering]. St. Petersburg: Izdanie Karla Rikkera [in Russian].

Sineokaia, Iu. V. (1999). Vospriiatie idei Nitsshe v Rossii: osnovnye etapy, tendentsii, znachenie [Reception of Nietzsche’s ideas in Russia: main stages, trends, significance]. In Fridrikh Nitsshe i filosofiia v Rossii: Sbornik statei [Friedrich Nietzsche and philosophy in Russia: a collection of articles] (pp. 7–37). St. Petersburg: Russkii Khristianskii gumanitarnyi institut [in Russian].

Sirotkina, I. (2002). Mad genius: The idea and its ramifications. Intellectual News, 10 (1), 91–98. https://doi.org/10.1080/15615324.2002.10428832

Sirotkina, I. E. (2007). Byl li Strindberg dushevnobol’nym? K kritike patografii [Was Strindberg mentally ill? Toward a Critique of Pathography]. In Ibsen, Strindberg, Chekhov: sbornik statei [Ibsen, Strindberg, Chekhov: a collection of articles] (pp. 243–256). Moskva: Izdatel’skii tsentr Rossiiskogo gosudarstvennogo gumanitarnogo universiteta [in Russian].

Sirotkina, I. E. (2008). Klassiki i psikhiatry: Psikhiatriia v rossiiskoi kul’ture kontsa XIX – nachala XX veka [Classics and psychiatrists: psychiatry in Russian сulture in the late 19th and early 20th centuries]. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie [in Russian].

Tényi, T. (2012). The madness of Dionysus – six hypotheses on the illness of Nietzsche. Psychiatria Hungarica: A Magyar Pszichiatriai Tarsasag tudomanyos folyoirata, 27 (6), 420–425. Timiriazev, K. A. (1938). Sochineniia: 1843–1920 (T. 5: Nasushchnye zadachi sovremennogo estestvoznaniia: Publichnye rechi) [Works: 1843–1920. (Vol. 5: The urgent tasks of modern natural science: Public speeches)]. Moskva: Sel’khozgiz [in Russian].

Tsertelev, D. N. (1897). Kritika vyrozhdeniia i vyrozhdenie kritiki [Criticism of degeneration and degeneration of criticism]. Russkii vestnik, 3, 4, 11, 12, 56–82, 79–122, 1–22, 1–28 [in Russian]. Unaniants, N. T. (2001). Sud’ba professora Chizha [The Fate of Professor Chizh]. In V. F. Chizh, Psikhologiia zlodeia, vlastelina, fanatika. Zapiski psikhiatra [Psychology of the villain, ruler, and fanatic. Notes of the psychiatrist] (pp. 3–10). Moskva: Respublika [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-03

Як цитувати

Menzhulin, V. (2021). Фрідріх Ніцше як герой патографічних розвідок, здійснених на теренах Російської імперії. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 7, 17–29. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.17-29