Діалектичний зв’язок гегемонії та мови у марксизмі (Ґрамші, Волошинов, Пазоліні)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.30-45Ключові слова:
значення, марксизм, мова, матеріалістична діалектика, практика, знак, ідеологія, культура, А. Ґрамші, В. Волошинов, П. П. ПазолініАнотація
У статті розглянуто три моделі тлумачення мови в її стосунку до культурної гегемонії: ґрамшіанську, волошинівську та пазолінівську. Показано, що аналіз проблеми мови є необхідною передумовою обґрунтування єдності теоретичного й практичного компонентів філософії марксизму. Спільним для зазначених моделей був пошук відповіді на засадниче питання про умови експлікації зв’язку між ідеологією та виробничими відносинами засобами матеріалістичної діалектики. Наслідком цього аналізу стала відмова від теоретичної фетишизації мови як окремої сутності, виявлення ідеологічної опосередкованості знакових систем та розроблення несосюрівської моделі структури мови. Відправною точкою для рефлексій згаданих мислителів була теза, що комунікація у державі визначається тим, наскільки інститути влади спроможні поставити під контроль інтереси суспільства, не порушуючи баланс між політичним тілом і наявними соціальними силами. Ідеологія, отже, виступає у двох іпостасях: як символічний порядок легітимації влади з боку суспільства, так і рамка, що задає межі розвиткові культурних форм. Саме через це відмінність між писемним і усним словом стає політично значущим засобом боротьби з гегемонією, адже рівновага між політичним і соціальним, між примусом і схваленням відкрита до коливань. Звідси проблема, яку намагалися розв’язати марксистські теоретики: як через дослідження висловлень у позаполітичних контекстах виявити їхню підпорядкованість політичним інтересам суб’єктів мовлення. Розв’язують її марксисти по-різному. А. Ґрамші фокусувався на джерелах формування італійського літературного канону, В. Волошинов – на залежності психологізму та формалізму у лінгвістиці від твердження про аполітичний характер семантики та виражальних засобів, а П. П. Пазоліні – на відмінності суб’єктів розмовної, писемної та писемно-розмовної мов.
Завантаження
Посилання
- Alpatov, V. M. (1995). Kniga “Marksizm i filosofia iazyka” i istoriia iazykoznaniia [The book “Marxism and the Philosophy of Language” and a history of linguistic studies]. Voprosy iazykoznaniia, 5, 108–126 [in Russian].
- Anderson, P. (1976). The Antinomies of Antonio Gramsci. New Left Review, 1 (100), 5–78.
- Cospito, G. (2020). “The Prison Notebooks”: Hegemony and Civil Society. In A Companion to Antonio Gramsci. Essays on History and Theories of History, Politics and Historiography. Leiden, Boston: Brill.
- Hobsbawm, E. J. (1977). Gramsci and Political Theory. Marxism Today, July, 205–213.
- Gramsci, A. (1971). Selections from the Prison Notebooks. Washington: International Publishers.
- Gramsci, A. (1991). Iskusstvo i politika [Art and Politics] (Vol. II). Moskva: Iskusstvo [in Russian].
- Gramsci, A. (2017). V’yaznychni zoshyty. Vybrani zapysy [The Prison Notebooks. Selected Notes]. Kyiv: Vpered [in Ukrainian].
- Lafargue, P. (1936). Litieraturno-kriticheskiie stat’ii [Literary and Critical Articles]. Moskva: Khudozhestviennaia litieratura [in Russian].
- Lecercle, J.-J. (2006). A Marxist Philosophy of Language. Leiden, Boston: Brill.
- Lyuty, T. (2016). Mova ta ideologiia [Language and Ideology].
- Magisterium, 65: Istoryko-filosofski studii, 14–22 [in Ukrainian].
- Marcuse, H. (1964). A One-Dimensional Man. London, New York: Routledge & Keagan Paul.
- Marx, K. (1955). Ekonomichesko-filosofskiie Rukopisi 1844 goda [Economic and Philosophic Manuscripts of 1844]. In K. Marx, F. Engel’s, Sochinieniia [Works] (Vol. III). Moscow: Politizdat [in Russian].
- Pasolini, P. P. (2005). Heretical Empiricism. Washington: New Academia Publishing LLC.
- Pasolini, P. P. (2017). Novaiia Molodiozh’ [New Youth]. Moskva: Svobodnoie marksistskoie izdatelstvo [in Russian].
- Salamini, L. (1981). Gramsci and Marxist Sociology of Language. International Journal of the Sociology of Language, 32, 27–44.
- Serio, P. (2015). Voloshynov, filosofia iazyka i marksizm. [Voloshynov, the Philosophy of Language and Marxism]. Politicheskaiia Lingvisitika, 2 (52), 254–263 [in Russian].
- Sassoon, A. S. (1990). Gramsci’s Subversion of the Language of Politics. Rethinking Marxism: A Journal of Economics, Culture & Society, 3, 14–25.
- Venturi, M. T. (2020). Beyond the Words: Pier Paolo Pasolini and the Language as Spirit of Life. Qulso, 6, 443–456.
- Voloshinov, V. N. (1929). Marksizm i filosofia iazyka [Marxism and the Philosophy of Language]. Leningrad: Priboy [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Viacheslav Tsyba
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).