Пояснення та розуміння як методи історичного і біографічного пізнання

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.8.3-9

Ключові слова:

біографія, дилема, історія, мережа переконань, пояснення, пояснювальний нарис, розуміння

Анотація

Пояснення і розуміння традиційно вважають методами, які властиві різним галузям наукового пізнання – природознавству та гуманітаристиці відповідно. Натомість у межах цієї статті обидва – пояснення і розуміння – розглянуто як методи гуманітарного пізнання. А саме, звернуто увагу на функціонування пояснення і розуміння як в історії загалом, так і в рамках такого специфічного різновиду історичного пізнання, як біографія. Звернення до біографічного виміру допомагає унаочнити специфіку пояснення і розуміння та розширити уявлення щодо їх застосування в гуманітарних науках. У першій частині статті автор аналізує функціонування пояснення і розуміння в історичному пізнанні загалом. Зокрема, розглянуто каузальне пояснення (пояснювальний нарис за Карлом Гемпелем) та раціональне пояснення (історія ідей за Марком Бевіром), а також розглянуто, як вони співвідносяться із герменевтичними уявленнями щодо розуміння. У другій частині статті висвітлено, як функціонує пояснення і розуміння в біографічних дослідженнях. Проаналізовано біографічне розуміння за Тільманом Габермасом та Неше Гатібоглу, а також випадки каузального та раціонального пояснення у біографічних розвідках. Зокрема показано, що каузальне пояснення не є самостійним поняттям, хоча його й наводять у біографії як пояснювальний нарис. Зауважено, що раціональне пояснення також використовують у біографічних реконструкціях із метою прояснення впливу конкретних подій на переконання особистостей. Аналізуючи залучені матеріали, автор статті демонструє своєрідність пояснення і розуміння в біографії порівняно з їх застосуванням в історичному пізнанні загалом.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Mykola Bakaiev, аспірант кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

mykola.bakayev@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Bakaiev, M. (2020). Shchodo poiasnennia ta rozuminnia v suchasnii anhlomovnii filosofiii [On Explanation and Understanding in Contemporary English-speaking Philosophy]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 6, 81–88 [іn Ukrainian].
  2. Bevir, M. (2004). The Logic of the History of Ideas. Cambridge: Cambridge University Press.
  3. Caine, B. (2010). Biography and History. London: Palgrave Macmillan.
  4. Comte, A. (2014). Cours de philosophie positive: première et deuxième leçons. Université Paris-Sorbonne, LABEX OBVIL. Retrieved from http://obvil.sorbonne-universite.fr/corpus/critique/comte_cours-philosophie-positive.
  5. Droysen, J. G. (1868). Grundriss der Historik. Leipzig: VERLAG VON VEIT & COMP.
  6. Droysen, J. G. (1960). Historik: Vorlesungen über Enzyklopädie und Methodologie der Geschichte. München: Oldenbourg.
  7. Golubovich, I. (2008). Biografiia: siluet na fone Humanities (Metodologiia analiza v sotsiogumanitarnom znanii) [Biography: Silhouette on the Background of Humanities (Methodology of Analysis in Socio-humanitarian Knowledge)]. Odessa: FLP Fridman A. S. [іn Russian].
  8. Habermas, T., & Hatiboğlu, N. (2014). Contextualizing the Self: The Emergence of a Biographical Understanding in Adolescence. New Directions for Child and Adolescent Development, 145, 29–41. https://doi.org/10.1002/cad.20065
  9. Hempel, C. G. (1942). The Function of General Laws in History. The Journal of Philosophy, 39 (2), 35–48. https://doi.org/10.2307/2017635.
  10. Hempel, C. G. (1965). Aspects of Scientific Explanation and other Essays in the Philosophy of Science. New York: The Free Press.
  11. Menzhulin, V. (2010). Biohrafichnyi pidkhid v istoryko-filosofskomu piznanni [Biographical Approach Within the Historiography of Philosophy]. Ahrar Media Hrup [іn Ukrainian].
  12. Scharfstein, B.-A. (1980). Descartes. In The Philosophers: Their Lives and the Nature of Their Thought (pp. 125–142). New York: Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-23

Як цитувати

Bakaiev, M. (2021). Пояснення та розуміння як методи історичного і біографічного пізнання. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 8, 3–9. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.8.3-9