Творчість як практичний прояв свободи (історико-теоретичний контекст)

Автор(и)

  • Viacheslav Lymar кандидат філософських наук, здобувач кафедри теоретичної та практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-9107-8238

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.8.10-17

Ключові слова:

творчість, свобода, мета творчості, «співтворець», «споріднена праця»

Анотація

Дослідження присвячено розгляду творчості з урахуванням головних філософських досліджень цього поняття. Діяльність творчого процесу практично доводить присутність свободи в людському бутті. Погляди на творчість віддзеркалюють ставлення конкретного мислителя до питання протистояння свободи та напередвизначеності загалом. Розглянуто полемічні моменти щодо творчості та запропоновано шляхи їх вирішення. Зокрема досліджено два протилежні погляди на творчість – Платона та Аристотеля, де талановитість людини передбачає божественне натхнення (Платон) або, відповідно, лише особистісні зусилля. Полеміку Аристотеля і Платона намагався розв’язати Микола Бердяєв через поєднання їхніх поглядів. Він наділяв людину божественними властивостями і цим вказував на джерело творчості всередині самої людини. Філіп Гефнер надавав особистості статус «співтворця» і висунув теорію про те, що людина покликана удосконалити та завершити Боже творіння. Увагу в дослідженні також приділено змісту та меті творчості. Творчість заради самої творчості, про яку писав Альбер Камю, критикував М. Бердяєв, і пропонував своє бачення цього питання: творчість заради універсальної мети. Погляди Камю загалом поділяв також А. Берґсон. З огляду на згадану полеміку запропоновано актуалізацію вчення Григорія Сковороди про «споріднену працю» та аргументовано доцільність цієї актуалізації. Вітчизняний філософ оригінально врівноважував песимізм творчості Камю та заповзятий підхід Бердяєва. Свої умовиводи Сковорода підкріплював влучними практичними прикладами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Aristotel’. (1976a). Metafizika [Metaphysics]. In Aristotel’, Sochineniia [Works]: in 4 vol. (Vol. 1, pp. 63–368). Moskva: Mysl’
  2. [іn Russian].
  3. Aristotel’. (1976b). O dushe [About the Soul]. In Aristotel’, Sochineniia [Works]: in 4 vol. (Vol. 1, pp. 369–450). Moskva:
  4. Mysl’ [іn Russian].
  5. Aristotel. (1967). Poetyka [Poetics]. Kyiv: Mystetstvo [іn Ukrainian].
  6. Barbour, I. G. (1997). Religion and Science: Historical and Contemporary Issues. San Francisco: HarperSanFrancisco.
  7. Bergson, H. (1889). Essai sur les données immédiates de la conscience, par Henri Bergson. France: F. Alcan.
  8. Bergson, H. (1907). L’évolution créatrice. Édition électronique. Retrrived from https://philosophie.cegeptr.qc.ca/wp-content/documents/L%C3%A9volution-cr%C3%A9atrice.pdf.
  9. Berdyayev, N. (2001). Smysl tvorchestva [The Meaning of Creativity]. Moskva: AST, Khranitel’ [іn Russian].
  10. Bulgakov, S. (1993). Filosofiya khozyaystva [Economy Philosophy]. In S. Bulgakov, Sochineniia [Works]: in 2 v. (Vol. 1, pp. 49–297). Moskva: Nauka [іn Russian].
  11. Camus, A. (1942). Le mythe de Sisyphe. Paris: Gallimard.
  12. Camus, A. (1951). L’homme révolté. Paris: Les Éditions Gallimard.
  13. Levickij, S. A. (2011). Tragedija svobody [Tragedy of Freedom]. Minsk: Izdatel’stvo Belorusskogo Jekzarhata [іn Russian].
  14. Marks, K. & Engel’s, F. (1955). Svyatoye semeystvo, ili Kritika kriticheskoy kritiki. Protiv Bruno Bauera i kompanii [The Holy Family, or Criticism of Criticism. Against Bruno Bauer and Company]. In K. Marks & F. Engel’s, Sochineniia [Works] (Vol. 2, pp. 3–230). Moskva: Gosudarstvennoe izdanie politicheskoi literatury [іn Russian].
  15. Ohorodnyk, I. V., & Rusyn, M. Yu. (1997). Ukrainska filosofiia v imenakh [Ukrainian Philosophy in Names]. Kyiv: Lybid’ [іn Ukrainian].
  16. Platon. (2008). Ion [Ion]. In Platon, Dialohy [Dialogues] (pp. 68–84). Kharkiv: Folio [іn Ukrainian].
  17. Skovoroda, G. (1973). Razgovor, nazyvayemyy alfavit, ili Bukvar’ mira. In G. Skovoroda, Sochineniia [Works]: in 2 vol. (Vol. 1, pp. 412–461). Moskva: Mysl’ [іn Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-23

Як цитувати

Lymar, V. (2021). Творчість як практичний прояв свободи (історико-теоретичний контекст). Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 8, 10–17. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.8.10-17

Номер

Том 8 (2021): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Viacheslav Lymar

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).