Зародження та функціонування міфу: лінгвістичні умови

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.8.38-47

Ключові слова:

міф, мова, філософія міфології, філософія мови, Ернст Кассирер, Ролан Барт, Ганс Блюменберґ

Анотація

У статті виокремлено два підходи до визначення лінгвістичних умов появи і функціонування міфу. За першого підходу припускають, що міф є проявом несвідомого (М. Мюллер) або свідомого (Е. Кассирер, Р. Барт) викривлення мови. Міф є неусувним, адже неусувною є мовна презентація фактів світу, яка не буває досконалою. На думку прихильників свідомої міфологізації мови, ці викривлення здійснюються задля політичного впливу. На філософію покладається завдання протистояти такому викривленню, а отже, і міфотворчості загалом. Цей підхід видається спрощеним, оскільки міф тут ототожнюється з лінгвістичною формою його поширення, редукується до аналізу спотворень мовної презентації. При цьому втрачаються психологічні і гносеологічні передумови міфу, його унікальний статус у житті спільнот. Умови для розроблення другого підходу виникають через критику класичної раціональності низкою впливових мислителів, що підважили віру в ексклюзивну здатність дискурсивної мови презентувати істину (Ф. Ніцше, Л. Вітґенштайн, М. Гайдеґґер). Згідно з другим підходом, міф зароджується і продовжує існування через неспроможність логосу презентувати деякі важливі аспекти реальності, передовсім її екзистенційний вимір (П. Тілліх, Г. Блюменберґ, Л. Гатаб, К. Морґан). В такому разі міф і логос стають альтернативними та водночас тісно пов’язаними лінгвістичними способами презентувати істину. Логос (мова науки) презентує передовсім абстрактні каузальні зв’язки сутностей. Водночас міфічні оповіді краще за науку здатні презентувати таємниці походження і існування, створювати ціннісну ієрархію для спільнот.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Oleksandr Siedin , аспірант кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

o.siedin@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Bacon, F. (1620). Novum Organum. Retrieved from http://www.thelatinlibrary.com/bacon/bacon.liber1.shtml.
  2. Barthes, R. (1957). Mythologies. Paris: Editions du Seuil.
  3. Blumenberg, H. (1979). Arbeit am Mythos. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
  4. Camus, A. (1942). Le Mythe de Sisyphe. Paris: Gallimard.
  5. Cassirer, E. (1923). Philosophie der symbolischen Formen. Erster Teil: Die Sprache. Berlin: Bruno Cassirer Verlag.
  6. Cassirer, E. (1946). The Myth of the State. New Haven: Yale Univ. Press.
  7. Cassirer, E. (1994). Philosophie der symbolischen Formen. Zweiter Teil: Das mythische Denken. Darmstadt: Wiss. Buchges.
  8. Gadamer, H.-G. (1990). Hermeneutik I: Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik (Gesammelte Werke 1). Tübingen: Mohr Siebeck.
  9. Hatab, L. J. (1990). Myth and Philosophy: A Contest of Truths. La Salle, Illinois: Open Court.
  10. Hübner, K. (2011). Die Wahrheit des Mythos. Freiburg/München: Karl Alber.
  11. Kierkegaard, S. (1895). Frygt og bæven. Kjøbenhavn: Reitzel.
  12. Langer, S. (1948). Philosophy in a New Key. New York: The New American Library.
  13. Lévi-Strauss, C. (1958). La Structure des Mythes. In C. LéviStrauss, Anthropologie structurale (pp. 227–255). Paris: Librairie Plon.
  14. Lincoln, B. (1999). Theorizing Myth. Narrative, Ideology and Scholarship. Chicago, London: The University of Chicago Press.
  15. Malinowski, B. (1948). Myth in primitive psychology (in Magic, Science and Religion and Other Essays). Glencoe, Illinois 1948: The Free Press.
  16. Morgan, K. A. (2004). Myth and Philosophy from the Presocratic to Plato. Cambridge: Cambridge University Press.
  17. Müller, M. (1873). Introduction to the Science of Religion, with Two Essays on False Analogies, and the Philosophy of Mythology. London: Longmans, Green, and Co.
  18. Quine, W. (1951). Two Dogmas of Empiricism. The Philosophical Review, 60 (1), 20–43.
  19. Schelling, F. W. (1859). Philosophie der Kunst. Stuttgart: Cotta.
  20. Tillich, P. (2000). The Courage to Be. New Haven & London: Yale University Press.
  21. Wittgenstein, L. (1999). Philosophische Untersuchungen. Oxford: Blackwell Publishers.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-23

Як цитувати

Siedin , O. (2021). Зародження та функціонування міфу: лінгвістичні умови. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 8, 38–47. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.8.38-47

Номер

Том 8 (2021): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Oleksandr Siedin

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).