Pain as a concept in philosophy

Viacheslav Tsyba

doi:10.18523/2617-1678.2022.9-10.34-48

Автор(и)

Viacheslav Tsyba Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0003-4107-3778

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.34-48

Ключові слова:

біль, вираження болю, кваліа, чуттєві враження, ум, локалізація болю, суперспартанці, фізикалізм, розуміння, Декарт, Вітґенштайн, Армстронґ, Смарт, Патнем

Анотація

Як і будь-яке інше відчуття, біль не містить критеріїв перевірки його правдивості. Спроба вписати його у мову фізики матиме суттєві проблеми. Такий опис страждатиме на редуктивність і нівелюватиме спектр переживань, які не мають предметного відповідника. Крім того, самозвіти про больові відчуття мають не суперечити поняттям, за посередництва яких біль стає доступним для розуміння тими, хто його не відчував. Значні прогалини квантифікація болю, структурована за фізикалістськими параметрами, демонструє і в полі медичної діагностики. Аналіз травматичного психологічного болю показує, що принципів семантики недостатньо для визначення пролонгованого в часі больового досвіду. З’ясування природи болю проливає світло на проблему боротьби репрезентаціонізму й редукціонізму. Особливу цінність для її уточнення й подальшого розв’язання має розрізнення неперехідних відчуттів за допомогою перехідних психологічних дієслів. Основою такого підходу, щоправда, теж обмеженого у застосуванні серією емпіричних винятків, є спроба поєднати лінгвістичну прагматику (Людвіґ Вітґенштайн) із різновидом матеріалізму (Джон Смарт) і критикою фізикалізму з функціоналістських позицій (Гіларі Патнем). Розгляд Декартового аргументу сновидіння показує, що біль не вичерпується усвідомленням болю і не позначає собою лише стан активності ума. У статті розглянуто амбівалентний характер болю, який унеможливлює його розуміння лише як найпростішого відчуття. Реконструкція згаданих підходів до тлумачення болю дала би можливість побачити його з перспективи, з якої біль може бути визначено як комплексне поняття для цілого спектра переживань. Отже, висловлювання про біль доводять неусувність відношення між концептуальним і не-концептуальним елементами в судженні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Viacheslav Tsyba, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Циба В’ячеслав Миколайович – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

viacheslav.tsyba@ukma.edu.ua

Посилання

Armstrong, D. M. (1962). Bodily Sensations. Routledge & Kegan Paul; Humanities Press.
Baker, G. P., & Hacker, P. M. S. (2005). Wittgenstein: Understanding and Meaning. Volume 1 of an Analytical Commentary on the Philosophical Investigations (Part 2. Exegesis §§ 1–184). (2nd ed.). Blackwell Publishing.
Consonni, M. (2012). After the Camps: Semantic Shift and the Experience of Pain. In E. Cohen, L. Toker, M. Consonni, & O. E. Dror (Eds.), Knowledge and Pain (pp. 187–210). Editions Rodopi B. V.
Dekart, R. (2021). Metafizychni medytatsii [Metaphysical Meditations]. In O. Khoma (Ed.), “Medytatsii” Dekarta u dzerkali suchasnykh tlumachen: Zhan-Mari Beisad, Zhan-Liuk Marion, Kim San On-Van-Kun [Descartes’ Meditations in the Mirror of Contemporary Interpretations: Jean-Marie Beyssade, Jean-Luc Marion, Kim Sang Ong-Van-Cung] (pp. 115–292). Dukh i Litera [in Ukrainian].
Dekomb, V. (2008). Subiektyvnyi pryvilei [The Subjective Privelege]. Filosofska dumka, 1, 84–100 [in Ukrainian].
Fink, S. B. (2010). The Ambiguity of Pain. In J. Fernandez (Ed.), Making Sense of Pain. Critical and Interdisciplinary Perspectives (pp. 3–12). Inter-Disciplinary Press.
Fink, S. B. (2012). A Natural State without a Nature? Dealing with the Ambiguity of „Pain“ in Science and Ethics. In H. McKenzie, J. Quintner, & G. Bendelow (Eds.), At the Edge of Being: The Aporia of Pain (pp. 3–18). Inter-Disciplinary Press. https://doi.org/10.1163/9789004399228_002
Grahek, N. (2007). Feeling Pain and Being in Pain. (2nd ed.). The MIT Press.
IASP Announces Revised Definition of Pain. (2020). https://www.iasp-pain.org/publications/iasp-news/iasp-announces-reviseddefinition-of-pain/.
Kolridzh, S. T. (1983). Poema pro staroho moreplavtsia [The Rime of the Ancient Mariner]. (Anatoliy Onyshko, Transl.). Vsesvit, 6, 121–130 [in Ukrainian].
Lascaratou, C. (2007). The language of Pain. John Benjamins.
Levi, P. (1988). Opere (Vol. 2). Giulio Einaudi.
Levi, P. (2017). Chy tse liudyna? [Is this a Man?].Vydavnytstvo Staroho Leva [in Ukrainian].
McGinn, C. (1991). The Problem of Consciousness. Basil Blackwell.
Melzack, R. (1975). The McGill Pain Questionnaire: Major Properties and Scoring Methods. Pain, 1, 277–299.
Pavlov, I. (2001). Refleks Svodody [Reflex of Freedom]. Piter [in Russian].
Putnam, H. (1975). Brains and Behavior. In H. Putnam, Mind, Language and Reality. Philosophical Papers (Vol. 2). Cambridge University Press.
Smart, J. J. C. (1959). Sensations and Brain Processes. Philosophical Review, 68, 141–156.
Sofsky, W. (1993). The Order of Terror. The Concentration Camp. Princeton University Press.
Tye, M. (1997). A Representational Theory of Pains and Their Phenomenal Character. In N. Block, O. Flanagan, & G. Güzeldere (Eds.), The Nature of Consciousness: Philosophical Debates (pp. 329–340). MIT Press.
Waldow, A. (2010). Who is Able to Feel Pain? A Cartesian Attack on the Bête-Machine. In J. Fernandez (Ed.), Making Sense of Pain. Critical and Interdisciplinary Perspectives (pp. 13–20). Inter-Disciplinary Press.
Wittgenstein, L. (1953). Philosophical Investigations. Philosophische Untersuchungen. Blackwell Publishing.
Wittgenstein, L. (1967). Zettel. University of California Press.
Wittgenstein, L. (1968). Notes for Lectures on “Private Experience” and “Sense Data”. The Philosophical Review, 77 (3), 275–320.
Wittgenstein, L. (1974). Philosophical Grammar. Basil Blackwell.
Witgenshtein, L. (2020). Zettel. Zametki [Notes]. Ad Marginem Press [in Russian].