Актуалізація проблеми самотності у філософії ХІХ–ХХ століть

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.49-59

Ключові слова:

самотність, усамітнення, Інший, пізнання, самопізнання, континентальна філософія

Анотація

Переважну кількість сучасних наукових досліджень, присвячених феномену самотності, здійснюють у рамках психології, соціології та літературознавчої критики. Однак ці пошуки мають справу з конкретними проявами багатовимірного явища самотності, залишаючи поза увагою його природу й фундаментальну філософсько-антропологічну сутність, що ховається за вторинними нашаруваннями емпірики. Завданням цієї розвідки є розгляд феномену самотності у представників світової філософської думки новітніх часів, у вченнях яких він отримав найповніший вияв, зокрема у представників екзистенціалізму, філософії життя, феноменології та психодинамічної теорії, серед яких К. Ясперс, М. Бердяєв, М. Бубер, М. Гайдеґґер, Е. Левінас. Відчутний спалах інтересу до феномену самотності у філософії був у середині ХІХ – ХХ ст., однак зацікавленість ним не зникла, про що свідчать сучасні праці, покликані заповнити лакуни, означені попередниками. Попри розбіжності у поглядах на характер самотності та її вплив на особистість, а також щодо моменту, коли відбувається зіткнення людини з її самотністю, у цих мислителів є й дещо спільне: усі вони самотність неодмінно розглядають крізь призму Іншого (чи то конкретної особистості, чи то цілого суспільства), як необхідну умову і для істинного пізнання речей, і для самопізнання. Що ж до розбіжностей у поглядах на самотність, то вони можуть бути породжені «термінологічним хаосом», що й досі панує при розгляді цього питання. На позначення різних проявів цього феномену використовують поняття «усамітнення», «відчуження», «ізоляція» та власне «самотність», часто не розрізняючи їх; вибудовують класифікації шляхом описових визначень. Неясність має бути подолано завдяки розмежуванню споріднених, але відмінних понять і виробленню єдиного підходу щодо взаємозв’язку між сутністю поняття і його різноманітними лексичними виявами. Ця стаття є спробою такого прояснення – шляхом виявлення спільного й відмінного в доробках філософів новітніх часів, які найбільше цікавилися феноменом самотності, відводячи їй важливе місце у власних філософських розвідках.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Elina Kibenko, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кібенко Еліна Олегівна – аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

elina.kibenko@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Arendt, H. (1973). The origins of totalitarianism. Harcourt Brace & Company. https://archive.org/details/originsoftotalit0000aren_b9j7/mode/2up.
  2. Berdyaev, N. A. (1934). Ya i mir obektov. Opyt filosofii odinochestva i obshcheniya [Solitude and Society]. Ymca-Press [in Russian].
  3. Bevinn, S. J. (2011). Psychology of Loneliness (Psychology of Emotions, Motivations, and Actions). Nova Science Publishers.
  4. Bilchuk, N. L. (2010). Ekzystentsiinyi vymir samotnosti: samotnist chy odynokist (za tvorom S. Kierkehora “Naineshchaslyvishyi”) [Existential measurement of loneliness (on Kierkegaard’s essay “Most unfortunate”)]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina: Seriia: Teoriia kultury i filosofiia nauky, 900 (40), 105–110 [in Ukrainian].
  5. Buber, M. (1950). Zwei Glaubensweisen. Manesse Verlag.
  6. Buber, M. (1983). Ich und Du. (11. Auflage). Lambert Schneider.
  7. Camus, A. (1942). Le Myth de Sisyphe. Gallimard. https://archive.org/details/lemythedesisyphe00camu/mode/2up.
  8. Coplan, R. J., & Bowker, J. C. (Eds.). (2014). The Handbook of Solitude: Psychological Perspectives on Social Isolation, Social Withdrawal, and Being Alone. Wiley-Blackwell.
  9. Costache, A. (2013, June). On solitude and loneliness in hermeneutical philosophy. Meta: Research in Hermeneutics, Phenomenology, and Practical Philosophy, V (1), 130–149. http://www.metajournal.org//articles_pdf/130-149-adrian-costache-meta9-tehno.pdf.
  10. Fromm, E. (1965). Escape from freedom. Avon Books. https://archive.org/details/escapefromfreedo0000unse/mode/2up.
  11. Gagarin, A. S. (2003). Fridrih Nitsshe: Odinokij Strannik dopoludennoj filosofii [Friedrich Nietzsche: The Lone Wanderer of antemeridian philosophy]. Diskurs-Pi, 70–73 [in Russian].
  12. Gibson, H. B. (2000). Loneliness in Literature. Loneliness in Later Life. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230510203_4
  13. Heidegger, M. (1972). Sein und Zeit. (Zwölfte, unveränderte Auflage). Max Niemeyer Verlag. https://archive.org/details/seinundzeit0000heid/mode/2up.
  14. Heidegger, M. (1983). Die Grundbegriffe der Metaphysic. Welt – Endlichkeit – Einsamkeit. (Gesamtausgabe. II. Abteilung: Vorlesungen 1923–1944. Band 29/30). Vittorio Klostermann.
  15. Hildebrand, D. von. (1930). Metaphysik der Gemeinschaft (Vol. 1). Literar. Institut Haas und Grabherr.
  16. Jaspers, K. (1956). Philosophie. II. Existenzenhellung. (Dritte Auflage). Springer. https://archive.org/details/philosophie0002jasp/mode/2up.
  17. Jung, C. G. (2009). The Red Book: Liber Novus. W. W. Norton & Company. https://archive.org/details/redbooklibernovu0000jung/mode/2up.
  18. Karimov, A. R. (2012). Vvedenie v analiticheskuyu filosofiyu [Introduction to analytic philosophy]. Kazanskij universitet [in Russian].
  19. Kierkegaard, S. (1954). The sickness unto death: a Christian psychological exposition for edification and awakening. In Fear and trembling and The sickness unto death (W. Lowrie, Trans.). Princeton University Press. https://archive.org/details/feartremblingt00kier/mode/2up.
  20. Koch, Ph. J. (1989, December). Solitude in Ancient Taoism. Diogenes, 37 (148), 78–91. https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/039219218903714805.
  21. Koch, Ph. J. (1994). Solitude: A Philosophical Encounter. Open Court Publishing Company.
  22. Kolinko, O. P. (2015). Ekzystentsiina samotnist heniia v novelistytsi k. ХІХ – poch. ХХ st. (na materiali tvoriv ukrainskykh i rosiiskykh pysmennykiv) [Existential loneliness of the genius in the XIX–XX century novelistics (based on the material of the works by Ukrainian and Russian writers)]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu: Ser.: Filolohichni nauky, 5, 163–169 [in Ukrainian].
  23. Lévinas, E. (1979). Le temps et l’autre. Fata Morgana. https://www.scribd.com/doc/286366375/LEVINAS-Emmanuel-Le-Temps-Et-L-Autre.
  24. Lisova, Yu. O. (2012). Aktualizatsiia stanu samotnosti postmodernistskoho personazha na intertekstualnomu rivni [Actualization of the state of loneliness by postmodern character at intertextual level]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu: Romanoslovʼianskyi dyskurs, 598, 84–87 [in Ukrainian].
  25. Marcel, G. (1967). Essai de philosophie concrète, 119. Gallimard.
  26. Menzhulin, V. I. (2020). Vyzhyvut tilky vidliudynyky? [Will only hermits survive?]. In H. D. Toro, Volden, abo Zhyttia v lisakh [Walden; or, Life in the Woods] (pp. 7–49). Tempora [in Ukrainian].
  27. Merleau-Ponty, M. (1945). Phénoménologie de la perception. Gallimard. http://philotextes.info/spip/IMG/pdf/merleau-pontyphenomenologie-de-la-perception.pdf.
  28. Mijuskovic, B. L. (2012). Loneliness in philosophy, psychology, and literature. iUniverse, Inc. https://simplicityargument.files.wordpress.com/2013/03/loneliness-by-benjamin-mijuskovic.pdf.
  29. Mijuskovic, B. (2015). Feeling lonesome: The philosophy and psychology of loneliness. Praeger.
  30. Niezsche, F. (1921). Also sprach Zarathustra. Ein Buch für Alle und Keinen. Alfred Kröner Verlag. https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.362302/mode/2up.
  31. Ortega y Gasset, J. (2021). La Rebelión De Las Masas. Epublibre. https://archive.org/details/ortega-y-gasset-j.-la-rebelion-de-lasmasas-epl-fs-1929-2021/mode/2up.
  32. OʼCallaghan, C. (2018). “a poet, a solitary”: Emily Brontë-queerness, quietness, and solitude. Victorians, 134, 204–217. https://doi.org/10.1353/vct.2018.0019.
  33. Peplau, L. A., & Perlman, D. (Eds.). (1982). Loneliness. A Sourcebook of Current Theory, Research and Therapy. John Wiley & Sons.
  34. Perelomova, O. S. (2010). Semantychne napovnennia kontseptiv “samotnist” i “odinochestvo” v ukrainskomu i rosiiskomu khudozhnikh dyskursakh [Semantic content of the concepts of “samotnist” and “odinochestvo” in Ukrainian and Russian artistic discourses]. Komparatyvni doslidzhennia slovianskykh mov i literatur. Pamiati akademika Leonida Bulakhovskoho, 12, 335–340 [in Ukrainian].
  35. Pico della Mirandola, G. (1942 [1486]). De hominis dignitate. Vallecchi Editore. https://archive.org/details/dehominisdignita00pico.
  36. Riesman, D., Glazer, N., & Denney, R. (1953). The Lonely Crowd: A Study of the Changing American Character. Doubleday Anchor Books. https://archive.org/details/lonelycrowdstudy0000ries/mode/2up.
  37. Rokach, A. (2019). The Psychological Journey to and From Loneliness: Development, Causes, and Effects of Social and Emotional Isolation. Academic Press. https://doi.org/10.1016/C2017-0-03510-3.
  38. Russel, B. (1965). Dictionary of mind, matter, and morals. Citadel Press. https://archive.org/details/dictionaryofmind00russ/mode/2up.
  39. Salii, A. (2018). Ekzystentsiini motyvy samotnosti v filosofskii prozi Mykhaila Kotsiubynskoho [Existentiak motives of solitude in the philosophical prose by Mykhailo Kotsiubynskyi]. Hileia: naukovyi visnyk, 135, 141–143 [in Ukrainian].
  40. Sartre, J.-P. (1943). L’être et le néant: essai d’ontologie phénoménologique. Librairie Gallimard. https://archive.org/details/ltreetlenantessa0000sart/page/n3/mode/2up.
  41. Sartre, J.-P. (1966). L’existentialisme est un humanism. Les Editions Nagel. https://archive.org/details/lexistentialisme0000unse/mode/2up.
  42. Schopenhauer, A. (1859). Die Welt als Wille und Vorstellung. Brockhaus. https://archive.org/details/bub_gb_Vd0FAAAAQAAJ/mode/2up.
  43. Schuetz, A. (1945, June). On Multiple Realities. Philosophy and Phenomenological Research, 5 (4), 533–576. https://doi.org/10.2307/2102818
  44. Searle, J. R. (1999). Mind, Language and Society: Philosophy in the Real World. Basic Books.
  45. Shestov, L. I. (1996). Apofeoz bespochvennosti (opyt adogmaticheskogo myshleniya) [All Things are Possible (Apotheosis of Groundlessness)]. Sochineniya v dvuh tomah [Essays in two volumes] (Vol. 2, pp. 3–178). Vodolej [in Russian].
  46. Storr, A. (1989). Solitude: A Return to the Self. Ballantine Books. https://archive.org/details/solitudereturnto00stor/mode/2up.
  47. Svendsen, L. (2017). A Philosophy of Loneliness (K. Pierce, Trans.). Reaction Books.
  48. Toro, H. D. (2020). Volden, abo Zhyttia v lisakh [Walden; or, Life in the Woods] (Ya. Strikha, Trans.; V. Menzhulin, Ed.). Tempora.
  49. Virych, O. (2018). Kontsept “samotnist” u prozi M. Matios [The concept of “loneliness” in the prose of M. Matios]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 21 (1), 67–71 [in Ukrainian].
  50. Yang, K. (2019). Loneliness: A Social Problem. Routledge.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Kibenko, E. (2022). Актуалізація проблеми самотності у філософії ХІХ–ХХ століть. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, (9-10), 49–59. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.49-59

Номер

№ 9-10 (2022): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

ФІЛОСОФІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Elina Kibenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).