Знання як образ у пізній філософії Йоганна Ґотліба Фіхте
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.89-97Ключові слова:
Фіхте, знання, розуміння, образ, Абсолют, Бог, маніфестація, «я», рефлексія, свідомість, свободаАнотація
У статті проаналізовано розуміння знання як образу в пізньому періоді творчості Й. Ґ. Фіхте (1762–1814), а саме у його «Вченні про науку» 1813 року. Дослідження зрілого доробку філософського проєкту Фіхте, що є маловивченим, дає змогу зруйнувати більшість стереотипів і викривлень, якими обросла філософія Фіхте аж до другої половини ХХ ст. здебільшого через геґелівську інтерпретацію. Пояснюючи природу знання, а саме яким воно є в собі, Фіхте намагається відмежуватись від філософії Б. Спінози, при цьому розробивши вчення про образ як маніфестацію Абсолюту. Образ для нього не є копією буття, він має певну автономність і, водночас, здатність до формування, творення. Сам Абсолют (Бог) проявляється через образ, але не зводиться до нього. Фіхте має труднощі, коли намагається пояснити, наскільки Абсолют є присутній у своєму прояві. У статті досліджено також Фіхтеву ідею «я» як образу Бога. Філософ розуміє обмеженість тлумачення свідомості з позиції самого суб’єкта, тому вдається до багатої метафоричної мови, яка має на меті в дещо інший спосіб поглянути на свідомість і рефлексію. У цій спробі пояснити природу знання останнє слово не завжди є за самим суб’єктом. Теологічна перспектива, над якою філософ надбудовує своє вчення про образ, розширюється до розуміння знання як образу Бога.
Завантаження
Посилання
- Bertinetto, A. (2003). Philosophie de l’imagination. Philosophie comme imagination. La Bildlehre de J.G. Fichte. In Fichte, La philosophie de la maturité (1804–1814). Réflexivité, Phénoménologie et philosophie (pp. 55–74). Vrin.
- Ceming, K. (1999). Mystik und Ethik bei Meister Eckhart und Johann Gottlieb Fichte. Peter Lang.
- Cesa, C. (2008). Introduzione a Fichte. Editori Laterza.
- De Libera, A. (1994). La mystique rhénane. Éditions du Seuil.
- Eckhart, M. (1998). L’étincelle de l’âme, Sermon I à XXX. Albin Michel.
- Fichte, et al. (1962). J.G. Fichte-Gesamtausgabe der Bayerischen Akademie der Wissenschaften. Friedrich Frommann Verlag.
- Fichte, J. G. (1845–1846). Johann Gottlieb Fichte’s sämmtliche Werke: in 8 Bänden (I. H. Fichte, Eds.). Veit und Comp.
- Finke, H. (1934). Meister Eckhart und Johann Gottlieb Fichte verglichen in ihren religiösen Vorstellungen. Grefswald.
- Ivaldo, M. (2014). L’image imaginant. À propos de la théorie de l’image che le “dernier Fichte”. In Fichte, Doctrine de la science. Exposé de 1813 (pp. 93–102). Presses Universitaires de Provence.
- Henrich, D. (1967). La dévouverte de Fichte. Révue de méthaphysique et de morale, 72, 154–169.
- Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft (J. Timmermann, Ed.). Meiner.
- Quero-Sánches, A. (2004). Sein als Freiheit/ Die idealistische Metaphysik Meister Eckharts und Johann Gottlieb Fichtes. Alber.
- Rivera de Rosales, J. (2014). L’être du monde selon Fichte. La Doctrine de la science de 1813. In Fichte, Doctrine de la science. Exposé de 1813 (pp. 113–123). Presses Universitaires de Provence.
- Van Bracken, E. (1943). Meister Eckhart und Fichte. Würzburg.
- Vetö, M. (1992). Idéalisme et théisme dans la dernière philosophie de Fichte. La Doctrine de la Science de 1813, Archives de Philosophie, 55 (2), 263–285.
- Waibel, V. L. (2007). Die Bildende Kraft des Wissens vom Wissen in der Spätphilosophie Johann Gottlieb Fichtes. Fichte-Studien, 31, 175–187.
- Zöller, G. (1998). Fichte’s Transcendental Philosophy: The Original Duplicity of Intelligence and Will. Cambridge University Press.
- Zöller, G. (2000). German Realism. The Self-Limitation of Idealist Thinking in Fichte, Schelling and Schopenhauer. In The Cambridge Companion to German Idealism (pp. 200–218). Cambridge University Press.
- Zöller, G. (2003). Le legs de Fichte. Les derniers textes sur la Wissenschaftslehre (1813–1814). In Fichte, La philosophie de la maturité (1804–1814). Réflexivité, Phénoménologie et philosophie (pp. 115–148). Vrin.
- Zöller, G. (2013a). An Other and Better World. Fichte’s Vocation on Man as a Theologico-Political Treatise. In D. Breazeale & T. Rockmore (Eds.), Fichte’s Vocation on Man: New Interpretive and Critical Essays (pp. 200–218). State University New York.
- Zöller, G. (2013b). Fichte lesen. Frommann-hozboog Verlag.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Olha Netrebiak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
