Методологічний нарис щодо сумісності розуміння Дройзена та контрфактичностей Вебера
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.127-136Ключові слова:
Ґустав Дройзен, історія, контрфактичності, Макс Вебер, методологія, розумінняАнотація
Ґустав Дройзен запропонував розуміння як метод історії. Макс Вебер аналізував роль такого виду каузального пояснення, як твердження умовного способу або контрфактичності. Обидва дослідники мали спільний інтерес до розуміння та пояснення. Утім, пояснення за Дройзеном визначалося як метод природознавства та не мало застосунку в історії, а розуміння Вебера було зосереджено на соціальній реальності, а не історичній. Однак саме ідею контрфактичностей Вебера, що здійснюють зміну (difference-making), було витлумачено як визначальну для історичних контрфактичностей. У статті визначено специфіку розуміння та контрфактичностей у цих двох методологіях, розглянуто, наскільки їхні погляди сумісні та чи є суміщення розуміння та контрфактичностей корисним для історичного дослідження. Для досягнення цієї мети автор реконструює погляди Ґустава Дройзена щодо розуміння у першій частині статті. Розуміння тут є методом, що дає змогу сприймати віддалені у часі події як сучасні за посередництва історичного матеріалу та критики. У другій частині розглянуто традиції контрфактичностей аналітичних філософів (від Родеріка Чизголма та Нельсона Ґудмана до Джуліана Риса) та Макса Вебера. Контрфактичності є твердженнями умовного способу, що суперечать наявним історичним фактам, змінюють або прибирають причини певних подій, щоб у такий спосіб продемонструвати значущість цих причин для історичних подій мірою того, наскільки контрфактичні причини змінюють події. У третій частині автор доводить сумісність контрфактичностей і розуміння, демонструючи корисність сполучення методологій для історичного дослідження. Центральний аргумент щодо корисності цього сполучення полягає у такому: контрфактичності вказують на причини та головних діячів історичних подій; знання про діячів сприяє кращому розумінню їхніх особистостей; це розуміння допомагає відстежити ще більше контрфактичних можливостей, які можуть виявити нові причини, поглибивши наше бачення історії.
Завантаження
Посилання
- Adair-Toteff, C. (2020). Max Weber’s Verstehende Soziologie. Journal of Classical Sociology, 20 (1), 80–84. https://doi.org/10.1177/1468795X18812314
- Ben-Menahem, Y. (2009). Historical necessity and contingency. In A. Tucker (Ed.), A Companion to the Philosophy of History and Historiography (pp. 120–130). Wiley-Blackwell.
- Berto, F., & Jago, M. Impossible Worlds. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2018 Edition). https://plato.stanford.edu/archives/fall2018/entries/impossibleworlds/.
- Chisholm, R. (1946). The Contrary-to-Fact Conditional. Mind, 55 (219), 289–307. http://www.jstor.org/stable/2250757.
- Comte, A. (2014). Cours de philosophie positive: première et deuxième leçons. LABEX OBVIL, Université Paris-Sorbonne. http://obvil.sorbonne-universite.fr/corpus/critique/comte_cours-philosophie-positive.
- Criado-Perez, C. (2019). Invisible Women: Exposing Data Bias in a World Designed for Men. Abrams.
- Demandt, A., & Thomson, C. D. (Trans.). (1993). History That Never Happened. A treatise on the Question, What Would Have Happened If...? (3rd ed., rev.). McFarland & Company, Inc.
- Droysen, J. G. (1868). Grundriss der Historik. Verlag von Veit & Comp.
- Droysen, J. G. (1960). Historik: Vorlesungen über Enzyklopädie und Methodologie der Geschichte. Oldenbourg.
- Ferguson, N. (1999). Virtual History: Towards a ‘Chaotic’ Theory of the Past. In N. Ferguson (Ed.), Virtual History: Alternatives and Counterfactuals (pp. 1–90). Basic Books.
- Gilbert, F. (1983). The New Edition of Johann Gustav Droysen’s Historik. Journal of the History of Ideas, 44 (2), 327–336. https://doi.org/10.2307/2709143
- Girle, R. (2009). Modal Logics and Philosophy (2nd ed.). Acumen.
- Goodman, N. (1947). The Problem of Counterfactual Conditionals. The Journal of Philosophy, 44 (5), 113–128. https://doi.org/10.2307/2019988
- Hempel, C. G. (1965). Aspects of Scientific Explanation and other Essays in the Philosophy of Science. The Free Press.
- Jaeger, F. (1997). Geschichtsphilosophie, Hermeneutik und Kontingenzin der Geschichte des Historismus. In W. Küttler, J. Rüsen, & E. Schulin (Eds.), Geschichtsdiskurs, Band 3: Die Epoche der Historisierung (S. 45–66).
- Lewis, D. (2001). Counterfactuals. Blackwell Publishers Ltd. and Blackwell Publishers Inc.
- Maar, A. W. (2016). Applying D. K. Lewis’s Counterfactual Theory of Causation to the Philosophy of Historiography. Journal of the Philosophy of History, 10 (3), 349–369. https://doi.org/10.1163/18722636-12341349
- Maclean, M. J. (1982). Johann Gustav Droysen and the Development of Historical Hermeneutics. History and Theory, 21 (3), 347–365. https://doi.org/10.2307/2505095
- Menzel, C. (2021). Possible Worlds. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2021 Edtition). https://plato.stanford.edu/archives/fall2021/entries/possibleworlds/.
- Menzies, P., & Beebee, H. (2020). Counterfactual Theories of Causation. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2020 Edtition). https://plato.stanford.edu/archives/win2020/entries/causation-counterfactual/.
- Reiss, J. (2009). Counterfactuals, Thought Experiments, and Singular Causal Analysis in History. Philosophy of History, 76 (5), 712–723. https://doi.org/10.1086/605826
- Rosenfeld, G. D. (2016). The Ways We Wonder “What If?”. Towards a Typology of Historical Counterfactuals. Journal of the Philosophy of History, 10, 382–411. https://doi.org/10.1163/18722636-12341343
- Schleiermacher, F. (1838). Hermeneutik und Kritikmit beſonderer Beziehung auf das Neue Testament. Bei G. Reimer.
- Schuurman, P. (2017). What-If at Waterloo. Carl von Clausewitz’s use of historical counterfactuals in his history of the Campaign of 1815. Journal of Strategic Studies, 40 (7), 1016–1038. https://doi.org/10.1080/01402390.2017.1308862
- Speculative Mood. (2003). Glossary of Linguistic Terms. https://glossary.sil.org/term/speculative-mood.
- Starr, W. (2021). Counterfactuals. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Summer 2021 Edtition). https://plato.stanford.edu/archives/sum2021/entries/counterfactuals/.
- Stern, F. (Ed.). (1970). The Varieties of History: From Voltaire to the Present. Macmillan & Co. Ltd.
- Weber, M. (1906). Objektive Möglichkeit und adäquate Verursachung in der historischen Kausalbetrachtung. Archiv für Sozialwissenschaft und Sozialpolitik, 22, 185–207.
- Weber, M. (1949). Objective Possibility and Adequate Causation in Historical Explanation. In M. Weber, E. Shils (Trans.), H. Finch (Trans.), The Methodology of the Social Sciences (pp. 164–188). Free Press.
- Zammito, J. H. (2018). Hermeneutics and History. In M. N. Foster, & K. Gjesdal (Eds.), The Cambridge Companion to Hermeneutics (pp. 110–132). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781316888582.006
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Mykola Bakaiev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).