Доцільність поєднання феміністичного та антиколоніального підходів до історіографії філософії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.137-146

Ключові слова:

історіографія філософії, фемінізм, деколонізація, постколоніалізм, антиколоніалізм

Анотація

Протягом кількох останніх десятиліть у англомовному академічному середовищі активно розробляють феміністичні дослідження, пов’язані з історіографією філософії, передусім західної. Ці розробки зумовили істотне переосмислення історико-філософського канону, сприяли випрацюванню низки методологічних рефлексій та відкриттю імен філософинь минулого. Паралельно з феміністичними активізуються й антиколоніальні студії, покликані протистояти передсуду, що філософія є західним феноменом. Водночас український історико-філософський канон лишається майже суто чоловічим, а антиколоніальну перспективу не застосовують до історії філософії, хоча значну частину своєї історії Україна не була самостійною, а її землі впродовж кількох століть входили до складу імперій. Для подолання андроцентризму історіографії української філософії потрібно поєднувати феміністичну перспективу з антиколоніальною, оскільки йдеться про жінок, які належали до колонізованої нації і зазнавали впливу цього статусу. Однак у методологічному сенсі феміністичний і антиколоніальний підходи лишаються здебільшого ізольованими, що зумовлює потребу в дослідженні стану їхнього розроблення та перспектив їхнього поєднання. Таку мету й реалізовує ця стаття, розглядаючи не лише зміст феміністичного та антиколоніального підходів до історіографії філософії, а й методологічні засади та практичні приклади їхнього поєднання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Veronika Puhach, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Пугач Вероніка Ярославівна – аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

veronika.puhach@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Altmann, J., & Norden, B. (2020). Was This Ancient Taoist the First Philosopher of Disability? The New York Times. https://www.nytimes.com/2020/07/08/opinion/disability-philosophyzhuangzi.html.
  2. Anderson, E. (2020). Feminist Epistemology and Philosophy of Science. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. https://plato.stanford.edu/archives/spr2020/entries/feminism-epistemology/.
  3. Bailey, A., & Cuomo, C. (2007). The Feminist Philosophy Reader. McGraw-Hill.
  4. Bohachevsky-Chomiak, M. (1988). Feminists Despite Themselves: Women in Ukrainian Community Life, 1884–1939. Canadian Institute of Ukrainian Studies.
  5. Boni, T. (2017). Feminism, Philosophy, and Culture in Africa. In A. Garry, S. Khader, & A. Stone (Eds.), The Routledge Companion to Feminist Philosophy (pp. 49–59). Routledge.
  6. Botts, T. (2017). The Genealogy and Viability of the Concept of Intersectionality. In A. Garry, S. Khader, & A. Stone (Eds.), The Routledge Companion to Feminist Philosophy (pp. 343–357). Routledge.
  7. Chan, S. (2017). Confucianism and Care Ethics. In A. Garry, S. Khader, & A. Stone (Eds.), The Routledge Companion to Feminist Philosophy (pp. 556–567). Routledge.
  8. Chatterjee, S. (2016). What Does It Mean to Be a Postcolonial Feminist? The Artwork of Mithu Sen. Hypatia, 31 (1), 22–40. https://doi.org/10.1111/hypa.12225
  9. Chyzhevsky, D. (1931). Narysy z Istorii Filosofii na Ukraini [Sketches of History of Philosophy in Ukraine]. Ukrainskyi Hromadskyi Vydavnychyi Fond [in Ukrainian].
  10. Dotson, K. (2017). Introducing Black Feminist Philosophy. In A. Garry, S. Khader, & A. Stone (Eds.), The Routledge Companion to Feminist Philosophy (pp. 120–131). Routledge.
  11. Dykeman, T. B. (1999). The Neglected Canon: Nine Women Philosophers: First to the Twentieth Century. Kluwer Academic Publishers.
  12. Garry, A., Khader, S., & Stone, A. (2017). Introduction. In A. Garry, S. Khader, & A. Stone (Eds.), The Routledge Companion to Feminist Philosophy (pp. 1–10). Routledge.
  13. Hagengruber, R. (2015). Cutting Through the Veil of Ignorance: Rewriting the History of Philosophy. The Monist, 98, 34–42. https://doi.org/10.1093/monist/onu005
  14. Hallen, B. (2002). A Short History of African Philosophy (Second ed.). Indiana University Press.
  15. Horskyi, V. (1997). Istoria Ukrayinskoi Filosofii. Kurs Lektsiy [History of Ukrainian Philosophy. Course of Lectures]. Naukova dumka [in Ukrainian].
  16. Horskyi, V., & Tkachuk, M. (Eds.). (2002). Filosofska dumka v Ukraini: Biobibliohrafichnyi slovnyk [Philosophical Thought in Ukraine: Biobibliographical Dictionary]. Pulsary [in Ukrainian].
  17. Hutton, S. (2019). Women, Philosophy and the History of Philosophy. British Journal for the History of Philosophy, 27 (4), 684–701. https://doi.org/10.1080/09608788.2018.1563766
  18. Intemann, K. (2010). 25 Years of Feminist Empiricism and Standpoint Theory: Where are we now? Hypatia, 25 (4), 778–796. https://doi.org/10.1111/j.1527-2001.2010.01138.x
  19. Kobrynska, N., & Pchilka, O. (Eds.). (1887). Pershyi Vinok [ The First Wreath]. Drukarnia Tovarystva im. Shevchenka [in Ukrainian].
  20. Kourany, J. (2017). Philosophy of Science and the Feminist Legacy. In A. Garry, S. J. Khader, & A. Stone (Eds.), The Routledge Companion to Feminist Philosophy (pp. 303–313). Routledge.
  21. Maitra, N. (2016). Feminism. In H. Cappelen, T. S. Gendler, & J. Hawthorne (Eds.), The Oxford Handbook of Philosophical Methodology (pp. 690–708). Oxford University Press.
  22. Mookherjee, M. (2017). Multicultural and Postcolonial Feminisms. In A. Garry, S. Khader, & A. Stone (Eds.), The Routledge Companion to Feminist Philosophy (pp. 595–606). Routledge.
  23. Norden, B. (2015). Confucius on Gay Marriage. The Diplomat. https://thediplomat.com/2015/07/confucius-on-gay-marriage/.
  24. Norden, B. (2017). Taking Back Philosophy: A Multicultural Manifesto. Columbia University Press.
  25. O’Neill, E. (1998). Disappearing Ink: Early Modern Women Philosophers and Their Fate in History. In J. Kourany (Ed.), Philosophy in a Feminist Voice: Critiques and Reconstructions (pp. 17–62). Princeton University Press.
  26. Ohorodnyk, I., & Rusyn, M. (1997). Ukrainska Filosofia v Imenah [Ukrainian Philosophy in Names]. Lybid [in Ukrainian].
  27. Park, P. (2013). Africa, Asia, and the History of Philosophy: Racism in the Formation of the Philosophical Canon, 1780–1830. State University of New York Press.
  28. Plahotnik, O., & Mayerchyk, M. (2019). Mizh Kolonialnistiu i Natsionalizmom: Henealohii Feministychnoho Aktyvizmu v Ukraini [Between Coloniality and Nationalism: Genealogies of Feminist Activism in Ukraine]. Gender in Detail. https://genderindetail.org.ua/season-topic/gender-after-euromaidan/mizhkolonialnistyu-i-natsionalizmom-genealogii-feministichnogoaktivizmu-v-ukraini-1341124.html [in Ukrainian].
  29. Potter, E. (2006). Feminism and Philosophy of Science: An introduction. Routledge.
  30. Ruíz, E. (2021). Postcolonial and Decolonial Theories. In K. Q. Hall & Á. Sveinsdóttir (Eds.), The Oxford handbook of feminist philosophy (pp. 541–551). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190628925.013.45
  31. Shapiro, L. (2004). Some Thoughts on the Place of Women in Early Modern Philosophy. In L. Alanen & C. Witt (Eds.), Feminist Reflections on the History of Philosophy (pp. 219–250). Kluwer Academic Publishers.
  32. Tickner, J. A., Darby, P., & Parashar, S. (2016). Feminism and Postcolonialism: The Twain Shall Meet. Postcolonial Studies, 19 (4), 463–477. https://doi.org/10.1080/13688790.2016.1317583
  33. Waithe, M. (1987). A History of Women Philosophers (Vol. 1). Kluwer Academic Publishers.
  34. Wang, R. (2017). Dao Becomes Female: A Gendered Reality, Knowledge, and Strategy for Living. In A. Garry, S. Khader, & A. Stone (Eds.), The Routledge Companion to Feminist Philosophy (pp. 35–48). Routledge.
  35. Warren, K. (Ed.). (2009). An Unconventional History of Western Philosophy. Rowman & Littlefield Publishers.
  36. Witt, C. (2021). Feminist Engagements with the History of Philosophy. In K. Q. Hall & Á. Sveinsdóttir (Eds.), The Oxford handbook of feminist philosophy (pp. 15–24). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190628925.013.1
  37. Zabuzhko, O. (2007). Notre Dame d’Ukraine: Ukrainka v Konflikti Mifolohiy [Notre Dame d’Ukraine: Ukrainka in the Conflict of Mythologies]. Fact [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Puhach, V. (2022). Доцільність поєднання феміністичного та антиколоніального підходів до історіографії філософії. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, (9-10), 137–146. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.137-146

Номер

№ 9-10 (2022): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Veronika Puhach

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).