Комунікація з майбутнім і його привласнення в риторичних образах часу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2023.11-12.3-28

Ключові слова:

онтологія, особистість, комунікація, мова, самосвідомість, конвенційне знання, проєктне мовлення, риторика, практична риторика, ʼ, аксіоматика Аристотеля, нарада, час, майбутнє, риторичні образи часу, діяльність, мета, результат, оцінка, необхідність, імовірність, авторизація, тематизація, актуалізація, проблематизація, картина світу, стан справ, проєкт, проєктування, проєктант, консультант, аналітик, експерт, виконавець, керівник, управління, влада, освіта

Анотація

Стаття відображає матеріали авторського курсу лекцій для магістрів «Практична риторика і управління комунікацією» і вирішує проблеми теоретичної і прикладної філософії щодо фактора ймовірності. Він передбачає вільну самосвідомість, конвенційні типи знання, режими прогнозування, специфічні типи інтелектуальної дієвості та відповідні їм типи мовлення, коли комунікація постає діалогом із майбутнім, яким на підтвердження вихідної єдності часу осяяні всі три часові форми.
У Преамбулі визначено причини актуальності «проблеми майбутнього» у Світі Людини, яка провокує запит на вміння а) мислити майбуття, б) говорити його мовою і в) розуміти його інструментарій. Відзначено роль риторики в реалізації наших стосунків із майбутнім.
У Розділі I представлено риторику як різновид мистецтва і предмет знання. Розглянута у трьох вимірах і в звʼязку з трьома видами розуму, вона визначена як переконливо увиразнена в мові вільна самосвідомість.
У Розділі II представлено практичну риторику як мистецтво свідомо-мовленнєвого управління життя у часі й просторі. Зʼясовано звʼязок між нею, часом і ймовірним виміром життя. Запропоновано поняття і термін «риторичні образи часу», наведено можливий склад останніх.
У Розділі III розглянуто риторичні образи часу в сфері діяльності, запропоновано визначення і мову для риторики мети, результату і оцінки. У «внутрішнім» опускулі сформульовано риторичну «аксіоматику Аристотеля» (термін автора), продовжену з другої до пʼятої аксіоматизацій самим автором. У підсумку отримано риторичну аксіоматику а) вільної самосвідомості, б) конвенційного знання, в) проєктної діяльності — діяльності з оволодіння майбутнім, г) її дієвців: консультантів, аналітиків, експертів, виконавців і керівників-управлінців, д) типів проєктної комунікації. Введено риторичне визначення поняття «проєкт».
В Епілогу запропоновано риторичні визначення управління як владної комунікації щодо особистого оволодіння майбутнім та влади — як реалізації права на управління.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Юрій Іванович Сватко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Доктор філологічних наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

yuriy.svatko@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Aldiss, B. (1990). Foreword. In D. Dixon, Man after Man. An Antropology of the Future (pp. 8–10). St. Martin’s Press.
  2. Ansoff, I. (1989). Strategic Management. Ekonomika [in Russian].
  3. Aristóteles. (1999). Ética a Nicómaco. Centro de Estudios Políticos y Consttitucionales [in Spanish and Ancient Greek].
  4. Aristóteles. (2002). Retórica. In Obras de Aristóteles. Retórica. Universidad Nacional Autónoma de México [in Spanish and Ancient Greek].
  5. Aristóteles. (2018). Política. Universidad Nacional Autónoma de México [in Spanish and Ancient Greek].
  6. Bezmenova, N. A. (1991). Ocherki po teorii I istorii ritoriki [Essays on the Theory and History of Rhetoric]. Nauka [in Russian].
  7. Boethius. (1918). Quomodo substantiae in eo quod sint bonae sint cum non sint substantialia bona. In Boethius. The Theological Tractates with an English Translation by H. F. Stewart, D. D. and E. K. Rand, Ph. D. (pp. 38–51). William Heinemann; G. P. Putnam’s Sons [in Latin and English].
  8. Cicero. (1977). M. Tulli Ciceronis ad quintum fratrem dialogi tres De oratore. In Cicero De oratore in two volumes (Books I, II, Vol. III (II), pp. 196–479). Harvard University Press; William Heinemann Ltd [in English and Latin].
  9. Gasparov, M. L. (1991). Antichnaja ritorika kak sistema [Ancient Rhetoric as a System]. In Antichnaj pojetika. Ritoricheskaja teorija i literaturnaja praktika [Rhetorical Theory and Literary Practice] (pp. 27–59). Nauka [in Russian].
  10. Drucker, P. F., & Maciarello, J. A. (2010). Menedzhment [Management]. OOO “I. D. Wiliams” [in Russian].
  11. Eddington, A. (1929). The Nature of the Physical World. The Macmillan Company; The University Press.
  12. Kolesnikova, E. (2014). Vvedenije v teoriju ritoriki [Introduction to the Theory of Rhetoric]. Jazyki slajanskoj kultury [in Russian].
  13. Losev, А. F. (1997). Dialekticheskie osnovy matematiki [Dialectical Foundations of Mathematics]. In А. F. Losev, Khaos i struktura [Chaos and Structure] (pp. 609–730). Mysl [in Russian].
  14. Mescon, M., Albert, M, & Khedouri, F. (1997). Osnovy menedzhmenta [Basics of Management]. Izdatelstvo “Delo” [in Russian].
  15. Πλάτων. (1903а). ГОРГІАΣ. In Platonis opera, ed. Ioannes Burnet. E Typographeo Clarendoniano, III, IV (447–527) [in English and Ancient Greek].
  16. Πλάτων. (1903b). ТІМАІОΣ. In Platonis opera, ed. Ioannes Burnet. E Typographeo Clarendoniano, IV, III (27–33) [in English and Ancient Greek].
  17. Prigogine, I., & Stengers, I. (1989). Order Out of Chaos: Man’s New Dialogue with Nature. Bantam Books.
  18. Prigogine, I., & Stengers, I. (1994). Vremia, haos, kvant [Time, Khaos, Quantum]. Progress [in Russian].
  19. Robertus Grosseteste. (2003). De scientia Dei. In Robertus Grosseteste, Opera (рp. 204–206). URSS [in Latin and Russian].
  20. Rozhdestvensky, Yu. V. (1996). Vvedeniie v kulturovedeniie [Introduction to Cultural Studies]. ChеRо [in Russian].
  21. Rozhdestvensky, Yu. V. (1999). Teoriia ritoriki [Theory of Rhetoric]. Dobrosvet [in Russian].
  22. S. Aurelius Augustinus Hipponensis. (1729). S. Aurelii Augustini Hipponensis episcopi Confessionum libri tredecim. In Sancti Aurelii Augustini Hipponensis episcopi Operum (Vol. I, pp. 69–244). Excudebat Jo Baptista Albrizzi Hieron. Fil. Venetus Typographus [in Latin].
  23. S. Aurelius Augustinus Hipponensis. (1845). S. Aurelii Augustini Hipponensis episcopi De vera religione liber unus. In J.-P. Migne, Patrologiae Cursus Completus. Series Latin (Vol. 034 (III), pp. 121–244). Apud Garnier fratres, editores [in Latin].
  24. Shatalova, N. I. (2006). 3.4. Tehnologija razrabotki i vnedrenija organizatsionnoj kultury [Technology for the Development and Implementation of Organizational Culture]. In N. I. Shatalova (ed.), Organizatsionnaja kultura (pp. 350–388). Jekzamen [in Russian].
  25. Strauss, W., & Howe, N. (1997). The Fourth Turning an American Prophecy. Broasdway Books.
  26. Svatko, Yu. I. (1988). Smyslovaia organizatsiia uchebnogo filosofskogo teksta (Kandidatskaia dissertatsiia) [Semantic Structure of Educational Philosophical Text (Dissertation for the Degree of Candidate of Philological Sciences)]. UDN [in Russian].
  27. Svatko, Yu. I. (1994). Imia kak tekst i Tekst kak Imia: lingvisticheskiie i lingvofilosofskiie osnovaniia analiza (Doktorskaia dissertatsiia) [Name as Text and Текст as Name: Linguistic and Linguistophilosophical Basics of Analisys (Doctoral dissertation)]. http:/www.dissercat.com/content/imya-kak-tekst-i-tekstkak-imya-lingvist-i-lingvofilos-osnovaniya-analiza (31907) [in Russian].
  28. Svatko, Yu. (2000). Pochatok rytorychnoi spravy v Yevropi i vyznachennia rytoryky [The Beginning of Rhetorical Studies in Europe and the Definition of Rhetoric]. Yazyk i kultura, 1, 66–76 [in Russian, Ukrainian and English].
  29. Svatko, Yu. I. (2005). Predmet filosofii iak instrument analizu istoryko-filosofskoi doby [Subject Matter of Philosophy as an Instrument for Analysis of Historical-philosophical Epoch]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 37, 9–14 [in Ukrainian].
  30. Svatko, Yu. I. (2006). Typy intelektualiv i kulturno-istorychni modeli intelektualnoho zhyttia (odna z mozhlyvykh versii yevropeiskoho dosvidu osiahannia istorii) [Types of Intellectuals and Cultural-historical Models of Intellectual Life (One of the Possible Versions of the European Experience of Comprehension of History)]. In Ukrainski intelektualy: pohliad iz sohodennia (pp. 8–68). Delta [in Ukrainian].
  31. Svatko, Yu. I. (2007). Pryntsyp “Podyvys na Absoliut!” yak zagalnometodolohichna zasada suchasnogo istoryko-filosofskoho doslidzhennia [The “Look at the Absolute!” Principle as a General Methological Foundation for Studies in History of Philosophy]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 63, 3–10 [in Ukrainian].
  32. Svatko, Yu. I. (2008). Novochasna model filosofuvannia v systemi rozumno-zhyttievykh idealiv yevropeiskoho Modernu [A Model of Modern Philosophizing in the System of Rational and Vital Ideals of the European Modern Era]. In Mohylianski istoryko-filosofski studii (pp. 132–187). Kyievo-Mohylianska akademiia [in Ukrainian].
  33. Svatko, Yu. I. (2009). Per aspera ad pacis, abo Konflikty v haluzi derzhavnogo movlennia i derzhavnogo uplavlinnia ochyma klasychnoi rytoryky [Per aspera ad pacis, or Conflicts in the field of Public Communication and Public Administration from the Point of View of Classical Rhetoric]. Filosofiia ludskogo spilkuvannia: Filosofiia, psyhologiia, sotsialna komunikatsia, 9, 76–88 [in Ukrainian].
  34. Svatko, Yu. I. (2011). Perspektyvy filosofskoi osvity v Ukraini u svitli stratehichnyh zavdan UNESCO v haluzi filosofii [Prospects for Philosophical Education in the Light of the Strategic Objectives for UNESCO in the field of Philosophy]. In Filosofska osvita v Ukraini: istoriia i suchasnist (pp. 230–288). NaUKMA [in Ukrainian].
  35. Svatko, Yu. I. (2012). Mizh tsarstvom neobhidnosti i tsarstvom imovirnosti: narady, rishennia, protsedury [Between the Realm of Necessity and the Realm of Probability: Meetings, Resolutions, Procedures]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 128, 16–21 [in Ukrainian].
  36. Svatko, Yu. I. (2013). “Kinets prekrasnoii epokhy”, abo Chas zminy “kartynky”? [“The End of a Beautiful Era”, or The Time to Change “the View”?]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 141, 3–12 [in Ukrainian].
  37. Svatko, Yu. I. (2014а). Mif pro kredyt, abo Vprava z prykladnoii filosofii [The Myth of Credit, or An Exercise in Appled Philosophy]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 154, 34–45 [in Ukrainian].
  38. Svatko, Yu. I. (2014b). Narodzhennia rytoryky z duhu filosofii, abo Deiaki naslidky antychnogo filosofuvannia “z liudskym oblychchiam” [The Birth of Rhetoric out of the Spirit of Philosophy, or Some Consequences of Classical Philosophizing “with a Human Face]. Mahisterium, 55, 3–15 [in Ukrainian].
  39. Svatko, Yu. I. (2015a). Mif pro kredyt u svitli tekstu pro kredyt, abo Vprava z prykladnoii filosofii–2 [The Myth of Credit in the Light of Text on Credit, or An Exercise in Appled Philosophy–2]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 167, 22–30 [in Ukrainian].
  40. Svatko, Yu. I. (2015b). Naprykintsi Svitu Liudyny: dukhovnist, tsinnosti, kompetentsii, osvita [Elapsing Human World: Spirituality, Values, Competencies, Education]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka [Spirituality of Personality: Metodology, Theory and Practice], 3 (66), 174–197 [in Ukrainian].
  41. Svatko, Yu. I. (2016). “Hniv, bogyne, uslav Akhillesa, Peleieva syna”, abo Vstup do ontoepistemolohichnoi ekspertyzy odnogo “hnivnoho” konfliktu [Sing, O Goddess, the Anger of Achilles Son of Peleus, or Introduction to Ontoepistemological Expert Study of One “Angry” Conflict]. Naukovi zapysky NaUKMA. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota [NaUKMA Research Papers in Pedagogy, Psychology and Social Work], 188, 3–17 [in Ukrainian].
  42. Svatko, Yu. I. (2017). Konflikt u dzerkali linhvoontoepistemolohichnoi ekspertyzy: za lashtunkamy “brani” mizh Akhillom i Ahamemnonom, abo Slovo pislia vstupu [Conflict in the Kightof Integrated Linguistic, Ontological, and Epistemological Expertise: the Backstage of ’Quarrel’ between Achilles and Agamemnon, or A Postface Following the Introduction]. Naukovi zapysky NaUKMA. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota [NaUKMA Research Papers in Pedagogy, Psychology and Social Work], 199, 3–30 [in Ukrainian].
  43. Svatko, Yu. (2019). Kulturno-symvolichni kartyny svitu yak predmet vlasne filosofskoi refleksii u svitli proektu vidtvorennia istorii Yevropy v “kartynno” uvyraznenykh ontolohiiakh [Cultural- symbolic Pictures of the World as a Subject of the Philosophical Reflection Proper, in the Light of the Project of Reproducing the History of Europe in ‘Picturesquely’ Expressed Ontologies]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 4, 40–57 [in Ukrainian].
  44. Svatko, Yu. I. (2020). Kulturno-symvolichna kartyna svitu latynskoho khrystyianskoho Seredniovichcha: ontolohichnyi vymir [Cultural-Symbolic World Picture of the Latin Christian Middle Ages: the Ontological Dimension]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 5, 26–59 [in Ukrainian].
  45. Svatko, Yu. І. (2021). Opuscul pro metod, abo Yak Filosofy tekstualno markuiut svoiu metodologichnu pozytsiiu (tekst navzdogin tekstu) [An Opuscule on Method, or How Philosophers Mark out Textually Their Metodological Stance (a Text Following up a Text)]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 7, 46–70 [in Ukrainian].
  46. Sviatoi otets Ioann Zlatoustyi. (1994). Beseda XXI [Homily XXI]. In Sviatogo ottsa nashego Ioanna Zlatoustogo, Arkhiepiscopa Konstantinopolskogo izbrannye tvoreniia. Besedy na Poslanie k Rimlianam [Homilies on the Epistle to the Romans by Our Holy Father John Chrysostom, ArchBishop of Constantinople] (pp. 757–766). Posad [in Russian].
  47. Tesnière, L. (1959). Êléments de Syntaxe Structurale. Librairie C. Klincksieck.
  48. Ferry, L. (2006). Apprendre à vivre: Traité de philosophie à l’usage des jeunes générations. Plon [in French].
  49. Wright, G. H., vo.n (1971). Explanation and Understanding. Routledge & Kegan Paul.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-15

Як цитувати

Сватко, Ю. І. (2023). Комунікація з майбутнім і його привласнення в риторичних образах часу. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, (11-12), 3–28. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2023.11-12.3-28

Номер

№ 11-12 (2023): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ НАУКИ ТА ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Yuriy Svatko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).