Критика та рецепція античної міфології у «Бібліотеці» Фотія (Нові матеріали до навчальної дисципліни «Аналітика міфу»)

Автор(и)

  • Вадим Ігорович Менжулін Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-8136-0600

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2023.11-12.81-94

Ключові слова:

міфологія, міфографія, міф, логос, історія філософії, філософія міфології, антична філософія, середньовічна філософія, візантійська філософія, логіка, риторика, неоплатонізм, язичництво, християнство, апологетика, Фотій І Великий

Анотація

Упродовж багатьох років автор цієї статті викладає для студентів бакалаврату Національного університету «Києво-Могилянська академія» вибіркову навчальну дисципліну «Аналітика міфу». Вона передбачає вивчення філософії міфології (тобто концептуального осмислення специфіки міфічного мислення) на різних етапах її розвитку. Нині серед доступних джерел загалом бракує матеріалів про розвиток відповідних рефлексій за часів Середньовіччя, а в тій обмеженій інформації, що залишилася від радянських і перших пострадянських років, є неточності. Це стосується, зокрема, специфічного ставлення до міфу, яке можна знайти у «Бібліотеці» відомого візантійського вченого, філософа, богослова, державного і церковного діяча ІХ століття Фотія І Великого. Не претендуючи на відтворення поглядів цього мислителя в усій повноті та з максимальною історико-філологічною автентичністю, цей нарис покликаний лише заповнити прогалини і виправити помилки щодо нього та його епохи саме у контексті філософії міфології. Зокрема у минулому була поширеною думка, що середньовічні автори якщо й зверталися до античної міфології, то суто з метою її дискредитації. У цьому нарисі доведено і проілюстровано на різноманітних прикладах, що Фотію було властиве ширше прочитання античної міфології. Воно передбачало не тільки жорстку критику, а й певну рецепцію відповідної літератури шляхом знаходження в ній художньо-естетичних, мовно-стилістичних, історико-культурних, навчально-освітніх або морально-повчальних достоїнств. Попри те, що Фотієве ставлення до античної міфології формувалося в рамках релігійно-християнської традиції, воно водночас має глибокі конотації як із дохристиянською культурою, так і з поступальним розвитком науки. З одного боку, наявну в «Бібліотеці» рецепцію давньої міфології можна трактувати як прояв ренесансу античної культури, що був характерний для Візантії часів Фотія і одним із провідних представників якого можна вважати його самого. З іншого боку, Фотієву критику давніх міфів можна розглядати не тільки як боротьбу християнства з язичницькою міфологією, а і як продовження особливої інтелектуальної тенденції, що бере початок ще в античності і яку можна унаочнити за допомогою формули «від міфу до логосу».

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Вадим Ігорович Менжулін, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

vadim.menzhulin@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Diller, A. (1962). Photius’ “Bibliotheca” in Byzantine Literature. Dumbarton Oaks Papers, 16, 389–396. https://doi.org/10.2307/1291167
  2. Dvornik, F. (1959). Patriarch Photius, Scholar and Statesman. І. Classical Folia, XIII, 3–18. https://archive.org/details/photianbyzantine0000dvor/page/172/mode/2up
  3. Dvornik, F. (1960). Patriarch Photius, Scholar and Statesman. ІІ. Classical Folia, XIV, 3–22. https://archive.org/details/photianbyzantine0000dvor/page/172/mode/2up
  4. Fowler, R. (2011). Mythos and logos. The Journal of Hellenic Studies, 131, 45–66. https://doi.org/10.1017/S0075426911000048
  5. Freese, J. H. (1920). The Library of Photius. v. 1. Society for Promoting Christian Knowledge. https://archive.org/details/libraryofphotius00phot
  6. Gusejnov, G. Ch. (1991). Tipologija antichnoj mifografii [Typology of ancient mythography]. In M. L. Gasparov (Ed.), Antichnaja pojetika. Ritoricheskaja teorija i literaturnaja praktika [Ancient Poetics. Rhetorical theory and literary practice] (pp. 237–255). Nauka [in Russian].
  7. Hägg, T. (1975). Photios als Vermittler antiker Literatur: Untersuchungen zur Technik des Referierens und Exzerpierens in der Bibliotheke. Distributed by Almqvist & Wiksell. https://archive.org/details/photiosalsvermit0000hagg
  8. Henry, R. (1959). Introduction. In René Henry & Jacques Schamp, Photius bibliothèque. Thome I (Codices 1–84) (pp. IX–XLVII). Société d’édition Les Belles lettres. https://archive.org/details/henry-photius-bibliotheque-1
  9. Henry, R., & Schamp, J. (1959). Photius bibliothèque. Société d’édition Les Belles lettres. Thome I (Codices 1–84): https://archive.org/details/henry-photius-bibliotheque-1; Thome II (Codices 85–185): https://archive.org/details/bibliothque-0002phot/page/n7/mode/2up; Thome III (Codices 186–222): https://archive.org/details/bibliothque0003phot/page/91/mode/2up; Thome IV (Codices 223–229): https://archive.org/details/henry-photius-bibliotheque-4-cod.-223-229; Thome V (Codices 230–241): https://archive.org/details/bibliothque 0005phot/mode/2up; Thome VI (Codices 242–245): https://archive.org/details/bibliothque0006phot/mode/2up?view=theater; Thome VII (Codices 246–256): https://archive.org/details/henry-photius-bibliotheque-7-cod.-246-256; Thome VIII (Codices 257–280): https://archive.org/details/henry-photiusbibliotheque- 8-cod.-257-280/mode/2up; Thome IX (Index): https://archive.org/details/henry-photius-bibliotheque-9-index
  10. Kessidi, F. H. (1972). Ot mifa k logosu (Stanovlenie grecheskoj filosofii) [From myth to logos (Formation of Greek philosophy)]. Mysl’ [in Russian].
  11. Kessidi, F. H. (2003). Ot mifa k logosu: Stanovlenie grecheskoj filosofii (2-e izd., ispr., dop.) [From myth to logos: the formation of Greek philosophy (2nd ed., corrected and expanded)]. Aletejja [in Russian].
  12. Meletinskij, E. M. (2000 [1976]). Pojetika mifa [The poetics of myth]. Nauka [in Russian].
  13. Najdysh, V. M. (2002). Filosofija mifologii. Ot antichnosti do jepohi romantizma [Philosophy of mythology. From antiquity to the era of romanticism]. Gardariki [in Russian].
  14. Nestle, W. (1940). Vom Mythos zum Logos: die Selbstentfaltung des griechischen Denkens von Homer bis auf die Sophistik und Sokrates. A. Kröner. https://archive.org/details/vommythoszumlogo0000drwi
  15. Schelling, F. W. Joseph von. (1856). Historisch-kritische Einleitung in die Philosophie der Mythologie. In Friedrich Wilhelm Joseph von Schelling Sämmtliche Werke. Bd. XI (S. 1–252). J. G. Cotta. https://archive.org/details/bub_gb_eo8PAAAAQAAJ/page/n19/mode/2up
  16. Torshilov, D. O. (1999). Antichnaja mifografija: mify i edinstvo dejstvija [Ancient mythography: myths and unity of action]. Aletejja.
  17. Vico, G. (1816). Principi di scienza nuova di Giambattista Vico d’intorno alla comune natura delle nazioni colla vita dell’autore scritta da lui medesimo. G. Silvestri. https://archive.org/details/principidiscienz01vico/page/n29/mode/2up
  18. Wilson, N. (1994). The bibliotheca: a selection. Duckworth.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-15

Як цитувати

Менжулін, В. І. (2023). Критика та рецепція античної міфології у «Бібліотеці» Фотія (Нові матеріали до навчальної дисципліни «Аналітика міфу»). Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, (11-12), 81–94. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2023.11-12.81-94

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ДИСЦИПЛІН