Vittorio Hösle on the Systematicity and Historicity of Modern Philosophy: An Attempt of a Paradigmatic Analysis of Kant's Philosophy of History

Віктор Петрович Козловський

doi:10.18523/2617-1678.2024.13.3-16

Автор(и)

Віктор Петрович Козловський Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.13.3-16

Ключові слова:

Вітторіо Гьосле, Імануель Кант, філософія історії, історія філософії, парадигмальний аналіз, системність, лінійна/нелінійна історія, моральна мета історії, антропологія, класична література, кіномистецтво, криза сучасного світу, повномасштабна війна Росії проти України

Анотація

З огляду на публікацію у цьому томі журналу українського перекладу праці Вітторіо Гьосле «Місце філософії історії Канта в історії філософії історії» у статті запропоновано аналіз творчості її автора, сучасного німецько-американського філософа, відомого представника «об’єктивного ідеалізму інтерсуб’єктивності». Акцентовано увагу на особливості тієї методології, яку він ефективно використовує у своїх дослідженнях. Ця методологія передбачає поєднання історико-філософського аналізу праць давніх і сучасних філософів із парадигмальним підходом до їхньої проблематики, який дає змогу поглянути на досліджувану тематику з позиції сучасного філософування. Навіть якщо це стосується видатних філософів минулого, наприклад Платона, його філософії математики, у дослідженнях Гьосле домінують концептуальні, систематичні інтереси. Цю методологію Гьосле успішно використав і під час дослідження Кантової філософії історії, показавши, як морально-нормативне спрямування історії, про яке писав Кант, доповнюється і навіть певним чином ускладнюються завдяки реалістичній антропології автора «Критики чистого розуму». У статті проаналізовано також інші важливі праці Гьосле. Зокрема показано, що застосування парадигмально-систематичної методології дає можливість виявити чотири фази розвитку античної філософії, кожна з яких має власну тематичну, епістемологічну особливість. Ця методологія потребує від дослідника відмови від лінійно-прогресистського підходу до історії філософії і передбачає акцентування уваги на циклічному русі філософської думки. Досліджуючи проблему співвідношення між «Наукою логіки» та реальною філософією (філософією природи і філософією духу) у спадщині Ґеорґа Геґеля, Гьосле зосереджується на можливості виявлення у системі абсолютного ідеалізму такого виміру, як інтерсуб’єктивність. У статті також розглянуто праці, в яких Гьосле демонструє вміння аналізувати класичні тексти і кінематографічні шедеври, а також фокусує увагу на суперечливих тенденціях сучасного світу, викликах, які постали перед людством у ХХІ столітті (зокрема на повномасштабній війні Росії проти України) і для подолання яких потрібні нові політичні підходи, основані на міжнародному праві.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Віктор Петрович Козловський, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

v.kozlovskyi@ukma.edu.ua

Посилання

Brentano, F. (1968). Die vier Phasen der Philosophie und ihr augenblicklicher Stand nebst Abhandlungen über Plotinus, Thomas von Aquin, Kant, Schopenhauer und Auguste Comte. Felix Meiner Verlag.
Brentano, F. (1987). Geschichte der Philosophie der Neuzeit. Aus dem Nachlaß herausgegeben und eingeleitet von Klaus Hedwig. Felix Meiner Verlag.
Hosle, V. (2003). Praktychna filosofiia v suchasnomu sviti [Practical Philosophy in the Modern World]. Libra [in Ukrainian].
Hosle, V. (2019). Kaviarnia mertvykh filosofiv. Filosofske lystuvannia ditei i doroslykh [Dead Philosophers’ Cafe: An Exchange of Letters for Children and Adults]. Novyi Akropol [in Ukrainian].
Hösle, V. (1984a). Die Vollendung der Tragödie im Spätwerk des Sophokles. Ästhetisch-historische Bemerkungen zur Struktur der attischen Tragödie. Frommann-Holzboog.
Hösle, V. (1984b). Wahrheit und Geschichte. Studien zur Struktur der Philosophiegeschichte unter paradigmatischer Analyse der Entwicklung von Parmenides bis Platon. Frommann-Holzboog.
Hösle, V. (1987). Hegels System. Der Idealismus der Subjektivität und das Problem der Intersubjektivität. 2 Bde. Felix Meiner Verlag.
Hösle, V. (1990). Die Krise der Gegenwart und die Verantwortung der Philosophie. Transzendentalpragmatik, Letztbegründung, Ethik. C. H. Beck Verlag.
Hösle,V. (1996). Philosophiegeschichte und objektiver Idealismus. C. H. Beck Verlag.
Hösle, V. (1997). Moral und Politik. Grundlagen einer Politischen Ethik für das 21. Jahrhundert. C. H.Beck Verlag.
Hösle, V. (1998). Objective Idealism, Ethics, and Politics. University of Notre Dame Press.
Hösle, V. (1999). Die Philosophie und die Wissenschaften. C. H. Beck Verlag.
Hösle, V. (2001). Woody Allen. Versuch über das Komische. C. H. Beck Verlag.
Hösle, V. (2004). Platon interpretieren. Ferdinand Schӧningh.
Hösle, V. (Ed.). (2013a). Dimensions of goodness. Cambridge Scholars Publishing.
Hösle, V. (2013b). Eine kurze Geschichte der deutschen Philosophie. Rückblick auf den deutschen Geist. C. H. Beck Verlag.
Hӧsle, V. (2015). The Place of Kant’s Philosophy of History in the History of the Philosophy of History. Іn David Engels (Hg.), Von Platon bis Fukuyama. Biologistische und zyklische Konzepte in der Geschichtsphilosophie der Antike und des Abendlandes (S. 205–221). Éditions Latomus.
Hösle, V. (2016). Eric Rohmer: filmmaker and philosopher. Bloomsbury Academic.
Hösle, V. (2017). Russland 1917–2017: Kultur, Selbstbild Und Gefahr. Schwabe.
Hösle, V. (2018). Kritik der verstehenden Vernunft: Eine Grundlegung der Geisteswissenschaften. C. H. Beck Verlag.
Hösle, V. (2019a). Dead Philosophers’ Cafe: An Exchange of Letters for Children and Adults. Libra.
Hösle, V. (2019b). Globale Fliehkräfte. Eine geschichtsphilosophische Kartierung der Gegenwart. Verlag Karl Albert.
Hösle, V. (2020). Ovids Enzyklopädie der Liebe. Formen des Eros, Reihenfolge der Liebesgeschichten, Geschichtsphilosophie und metapoetische Dichtung in den “Metamorphosen”. Universitätsverlag Winter.
Hösle, V. (2021). Gott als Vernunft. J. B. Metzler Verlag.
Hösle, V. (2022). Mit dem Rücken zu Russland: Der Ukrainekrieg und die Fehler des Westens. Verlag Karl Alber.
Kreft, N. (2019). Was ist Liebe, Sokrates? Die großen Philosophen über das schönste aller Gefühle. Piper Verlag GmbH.
Nora, K., Hösle, V. (2022). Das Café der toten Philosophen. Ein philosophischer Briefwechsel für Kinder und Erwachsene. 4., erweiterte Auflage. Verlag C. H. Beck.
Twardowski, K. (1927). Franciszek Brentano a historya filozofii. In K. Twardowski, Rozprawy i artykuły filozoficzne (S. 229–241). Księgarnie S.A. “Książnica-Atlas” T. N. S. W.
Vaihinger, H. (1881). Commentar zu Kants Kritik der reinen Vernunft. Zum Hundertjährigen Jubiläum Derselben. Verl. von W. Spemann.