Two Central Meanings of Subjectivity and Their Application in the Political Context of Modern Ukraine

Юрій Юрійович Бойко

doi:10.18523/2617-1678.2024.13.26-33

Автор(и)

Юрій Юрійович Бойко European University Viadrina, Німеччина https://orcid.org/0000-0001-6388-5262

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.13.26-33

Ключові слова:

суб’єкт, суб’єктність, суб’єктивація, політична філософія, філософія історії, філософія освіти, Україна

Анотація

У цій статті висвітлено основні значення понять «суб’єкт» і «суб’єктивність» у західній політичній філософії з метою локалізації їх у контексті сучасної України. Дискурси про Україну-як-суб’єкт проаналізовано з огляду на два суперечливі сенси суб’єктивності: (а) автономний і (б) залежний (belonging) суб’єкт. Оскільки ідея автономного суб’єкта в західній політичній думці тісно пов’язана з колоніальною ідеологією і практикою, цю концепцію слід замінити альтернативним поняттям історичного, залежного суб’єкта, який формується політичним режимом, до якого він належить. У статті стверджується, що поняття «залежний суб’єкт» адекватніше відображає політичні практики субʼєктивування, адже воно фіксує фактор належності до спільноти й передбачає етичну, нормативну дію політичного цілого щодо субʼєкта-частки. Перший систематичний вжиток слова суб’єкт Аристотелем (to hupokeimenon) ґрунтується на дієслові «належати» (hupokeimai), від якого також походить латинське civis (громадянин). Відповідно, справжня «автономія» субʼєкта полягає в можливості обирати свою «належність» і брати участь у політичній спільноті, яка переосмислює та змінює власну інтелектуальну традицію. В цьому випадку історичність субʼєкта не означає доленосну й сингулярну Історію, а радше множинність історій, які надають значення та цінність своїм субʼєктам. Єдиним способом активної суб’єктивації є процес саморегульованого виховання — формоутворення, формування соціального суб’єкта всередині спільноти. У випадку України це насамперед означає, що політична влада має генеруватися локально через громадянські інституції і групи, які відіграють нормативну роль у суспільстві. Лише коли освіта та політична організація стають res publica, суб’єктивація може бути емансипативною практикою, як це задумували теоретики Просвітництва.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Юрій Юрійович Бойко, European University Viadrina

магістр філософії, аспірант і науковий асистент кафедри соціальної філософії Європейського університету Віадріна (Німеччина)

Посилання

Bauer, E. (2023, 2 Oktober). Dekolonisierung des (filmischen) Sehens: Zwischen Archiv- und Erinnerungsarbeit. https://berlinergazette.de/de/dekolonisierung-des-filmischen-sehens-zwischen-archiv-und-erinnerungsarbeit/.
Cassirer, E. (2010). Philosophie der symbolischen Formen: Zweiter Teil: Das mythische Denken. Felix Meiner Verlag.
Crespo, R. F. (2010). Aristotle on the Economy. Philosophia, 70, 39–68. https://bdigital.uncu.edu.ar/4601.
Dekens, O., & Foucault, M. (2004). Qu’est-ce que les lumières? Michel Foucault. Editions Bréal.
Dreyfus, H. L., & Rabinow, P. (1983). Michel Foucault: Beyond Structuralism and Hermeneutics. University of Chicago Press.
Foucault, M. (1994). Dits et écrits: 1954–1988. Gallimard.
Freire, P. (2000). Pedagogy of the oppressed: 30th Anniversary Edition. Continuum.
Gramsci, A. (1975). Quaderni del carcere: Quaderni 12 (XXIX)–29 (XXI). G. Einaudi.
Gramsci, A. (1977). Quaderni del carcere: Quaderni 6 (VIII)–11 (XVIII). G. Einaudi.
Hegel, G. W. F. (1994). Vorlesungen über die Philosophie der Weltgeschichte: Auf Grund der Handschriften herausgegeben / Die Vernunft in der Geschichte. Felix Meiner Verlag.
Hegel, G. W. F. (1999). Phänomenologie des Geistes. Felix Meiner Verlag.
Hrytsak, Ya. Y. (2011). Strasti za natsionalizmom: stara istoriia na novyi lad: esei [The Passions of Nationalism: An Old Story Made New: Essays]. Ukrainskyi naukovyi instytut Harvardskoho universytetu, Instytut Krytyky. Krytyka. https://er.ucu.edu.ua/handle/1/248 [in Ukrainian].
Jacoby, B. (2014). Service-Learning Essentials: Questions, Answers, and Lessons Learned. John Wiley & Sons.
Kant, I. (1999). Was ist Aufklärung: Ausgewählte Kleine Schriften. Felix Meiner Verlag.
Kant, I. (2012). Grundlegung zur Metaphysik der Sitten: Reclams Universal-Bibliothek. Reclam Verlag.
Kozlenko, I. (2022, April). Ukraine as an Active Subject: In Search of a New Language. Krytyka. https://krytyka.com/en/articles/ukraina-iak-subiekt-poschuk-novoi-movy.
Maiboroda, O. M. (Ed.). (2020). Subiektnist Ukrainy v suchasnomu sviti: otsinky, stratehii, prohnozy [Subjectivity of Ukraine in the Modern World: Assessments, Strategies, Forecasts]. Instytut politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen imeni I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Marx, K. (1970). Karl Marx, Friedrich Engels: Werke: Band 9: März 1853 bis Dezember 1853. Dietz Verlag.
Muthu, S. (2012). Empire and modern political thought. Cambridge University Press.
Polegkyi, O., & Bushuyev, D. (2022). Russian foreign policy and the origins of the “Russian world”. Forum for Ukrainian Studies. https://ukrainian-studies.ca/2022/09/06/russian-foreign-policyand-the-origins-of-the-russian-world/.
YaleCourses. (2022, 3 September). Timothy Snyder: The Making of Modern Ukraine. Class 1: Ukrainian questions posed by Russian Invasion [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=bJczLlwp-d8.
Piccone, P. (1968). Functionalism, Teleology, And Objectivity. The Monist, 52 (3), 408–423.
Puaca, B. M. (2009). Learning Democracy: Education Reform in West Germany, 1945–1965 (NED — New edition, 1). Berghahn Books.
Zimmerman, W. (1998). Is Ukraine a political community? Communist and Post-communist Studies, 31 (1), 43–55. https://doi.org/10.1016/s0967-067x(97)00022-6.