War experience and its subjectivity through the lens of leading contemporary philosophical approaches

Олександра Євгеніївна Амельченко

doi:10.18523/2617-1678.2024.14.3-11

Автор(и)

Олександра Євгеніївна Амельченко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-6707-1538

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.14.3-11

Ключові слова:

філософія, історія філософії, філософія війни, філософія досвіду, досвід війни, аналітична філософія, комунікативна практична філософія, феноменологія, постструктуралізм

Анотація

Статтю присвячено визначенню того, які сучасні філософські підходи є найбільш релевантними для опису досвіду людей під час війни. Ключовим у цьому плані постає питання про суб’єкта війни. Авторка виходить із того, що в сучасному філософському дискурсі війни переважає підхід, сформований у рамках аналітичної філософської традиції. Однак, як показано у статті, наявним в арсеналі останньої інструментам бракує методів для опису безпосереднього людського досвіду. Зокрема, війну розуміють як продовження політики, і тому суб’єктність мають лише ті, хто приймає керівні рішення щодо ведення війни. Дещо інший підхід пропонують представники комунікативної практичної філософії та етики спільної відповідальності. Однак здійснений у статті аналіз основоположних робіт Карла-Отто Апеля та Юрґена Габермаса, а також їхніх статей-реакцій на військові конфлікти демонструє, що й цьому підходу бракує досвідного виміру. Подолання цієї обмеженості можна знайти у представників феноменології і постструктуралізму. Зокрема, як показано у статті, в роботах Емануеля Левінаса і Яна Паточки можна знайти альтернативні визначення війни і належний інструментарій для опису досвіду перебування на фронті. Наприклад, у Е. Левінаса війна постає як основа політики, у Я. Паточки — як основа для сучасного політичного «миру». Авторка наводить паралелі між цими визначеннями й поглядами Мішеля Фуко, який визначав політику як продовження війни. Як і Е. Левінас і Я. Паточка, М. Фуко стверджував, що суб’єктність має той, хто перебуває на війні. Окрім того, проаналізовано погляди Жиля Дельоза і Фелікса Ґваттарі, які описували війну як явище, покликане знищити політику як таку, внаслідок чого суб’єктами війни у їхній оптиці постали військові. На підставі аналізу зазначених підходів авторка доходить висновку, що саме постструктуралістський і феноменологічний підходи здатні повернути суб’єктність людям, які переживають війни. Це робить ці підходи більш суголосними з дійсністю і новітніми тенденціями осмислення феномену війни у різних суміжних із філософією галузях.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олександра Євгеніївна Амельченко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Магістр філософії, аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

Посилання

Apel, K.-O. (2001). On the Relationship between Ethics, International Law and Politico-Military Strategy in Our Time: A Philosophical Retrospective on the Kosovo Conflict. European Journal of Social Theory, 4 (1), 29–39.
Apel, K.-O. (2009). Dyskurs i vidpovidalnist: problema perekhodu do postkonventsionalnoi morali [Discourse and Responsibility: the Problem of the Transition to Post-conventional Morality]. Dukh i Litera [in Ukrainian].
Aristotel. (2000). Polityka [Politics]. Osnovy [in Ukrainian].
Aristotel. (2002). Nikomakhova etyka [ Nicomachean Ethics].
Akvilon-Plius [in Ukrainian].
Benbaji, Y. (2018). The Lesser Evil for Sparing Civilians. Law and Philosophy. An International Journal for Jurisprudence and Legal Philosophy, 37 (3), 243–267.
Bohachov, A. (2011). Dosvid i sens [Experience and Sense]. Dukh i Litera [in Ukrainian].
Boler, D. (2022). Yednist rozumu ta yoho dyferentsiatsiia za Karlom-Otto Apelem [The Unity of the Mind and Its Differentiation According to Karl-Otto Apel]. Filosofska dumka, 2, 7–22. https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/594 [in Ukrainian].
Bystrytskyi, Ye., & Sytnichenko, L. (2022). Filosofiia i dyskurs viiny: konflikt svitiv yak mezha komunikatyvnoi teorii Yurgena Habermasa [The Philosophy and Discourse of War: the Conflict of Worlds as the Limit of Jürgen Habermas’s Communicative Theory]. Filosofska dumka, 3, 64–82. https://doi.org/10.15407/fd2022.03.064 [in Ukrainian].
Dal Lago, A., & Palidda, S. (Eds.). (2010). Conflict, Security and the Reshaping of Society: The Civilization of War (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203846315.
Deleuze, G., & Guattari, F. l. (1980). Mille plateaux. Éditions de minuit.
Foucault, M. (1997). Il faut défendre la société: cours au Collège de France, 1975–1976. Gallimard/Seuil.
Fuko, M. (2020). Nahliadaty y karaty. Narodzhennia viaznytsi [Discipline and Punish. The Birth of the Prison]. Komubuk [in Ukrainian].
Habermas, J. (2022, April 28). Krieg und Empörung. Süddeutsche Zeitung. https://www.sueddeutsche.de/projekte/artikel/kultur/das-dilemma-des-westens-juergen-habermas-zum-krieg-in-derukraine-e068321/?reduced=true.
Habermas, J. (2023, July 23) Europe’s mistake. Granta. https://granta.com/europes-mistake/.
Kebuladze, V. (2012). Fenomenolohiia dosvidu [Phenomenology of Experience]. Dukh i Litera [in Ukrainian].
Klauzevits, K. fon. (2023). Pryntsypy vedennia viiny [Principles of Warfare]. Profesional [in Ukrainian].
Lévinas, E. (1971). Totalité et infini. M. Nijhoff.
Managhan, T. (2020). Unknowing the “War on Terror”: the pleasures of risk. Routledge, Taylor and Francis Group.
Marzec, R. P. (2015). Militarizing the environment: climate change and the security state. University of Minnesota Press.
McMahan, J. (1996). Realism, Morality and War. In T. Nardin (Ed.), The Ethics of War and Peace: Religious and Secular Perspectives (pp. 78–92). Princeton University Press.
McSorley, K. (2013). War and the Body: Militarisation, Practice and Experience. Routledge.
Menzhulin, V. (2013). Istoriohrafiia filosofii u konteksti filosofii dosvidu [Historiography of Philosophy in the Context of Philosophy of Experience]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 141, 32–38 [in Ukrainian].
Patochka, Ya. (2001). Negatyvnyi platonizm; Vichnist ta istorychnist; Yeretychni ese pro filosofiiu istorii [ Negative Platonism; Eternity and Historicity; Heretical Essays in the Philosophy of History]. Vydavnytstvo Solomii Pavlychko “Osnovy” [in Ukrainian].
Sylvester, C. (2013). War as Experience: contributions from international relations and feminist analysis. Routledge.
Walzer, M. (1977). Just and unjust wars: a moral argument with historical illustrations. Basic Books.
Williams, P. D., & McDonald, M. (Eds.). (2018). Security Studies: An Introduction (3rd ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315228358.
Yermolenko, A. (2022). Sprotyv zamist peremovyn: Vidpovid ukraïnskoho filosofa Anatoliia Yermolenka Yurgenu Habermasu [Resistance instead of Negotiations: The Response of the Ukrainian Philosopher Anatoly Yermolenko to Jürgen Habermas]. Filosofska dumka, 3, 59–63. https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/617 [in Ukrainian].
Yunger, E. (2022). Viina yak vnutrishnie perezhyvannia [War as an Inner Experience]. Stylet i stylos [in Ukrainian].