Німецький романтизм як історичний і філософський феномен: спроба інтерпретації

Автор(и)

  • Артемій Олегович Смірнов Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-5016-8122

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.14.66-78

Ключові слова:

романтизм, прагматизм, автентичність, Buildung, модерність, Просвітництво, уява, раціональність, поезія, культура, філософія, історія філософії, естетика, континентальна філософія

Анотація

У статті запропоновано інтерпретацію філософії романтизму як історичного та філософського феномену з огляду на сучасні дослідження. Показано, що аналіз романтичної традиції виявляється актуальним у контексті сучасних тенденцій до перегляду класичного історико-філософського канону. Запропоновано відрізняти романтизм як філософський феномен від історико-культурологічного. Конкретно, романтизм як філософський феномен локалізується в Німеччині кінця XVIII ст., тимчасом як про його множинні національні та частові варіації треба говорити в контексті ширшого історико-філософського феномену. Показано, що романтизм як філософське явище має засновки у літературній суперечці старих і нових. Однак центральними для цієї течії є екзистенційні, політичні та епістемологічні ідеї. Зокрема, представники філософії романтизму «радикалізують» Просвітництво, пропонуючи оригінальні концепції індивідуальності (автентичність, Buildung), суспільства (нова міфологія), а також культури (протиставляючи її цивілізації). З огляду на це, романтизм викликає зацікавлення як один із перших проявів критичної реакції на модерне суспільство та проблеми, які постають у процесі індустріалізації та урбанізації. Ба більше, він також містить у собі засновки континентальної традиції філософування, що спрямована на критичне ставлення до сучасності. У статті також розглянуто інтерпретації романтизму у Річарда Рорті та Чарльза Тейлора. Показано, що для обох важливість романтизму зумовлюється його наголосом на першості уяви перед розумом. Ця ідея не тільки підважує класичну раціональну традицію, а й прокладає шлях до нової концепції індивідуальності та суспільства в умовах змінності історичного буття. Конкретно вона знаходить продовження у звʼязку з ідеєю самопокладання суб’єкта в умовах кінцевості існування, орієнтації філософії на майбутнє та створення нових соціальних практик.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Артемій Олегович Смірнов, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Магістр філософії, аспірант кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

a.smirnov@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Beiser, F. C. (2006). The Romantic Imperative: The Concept of Early German Romanticism. Harvard University Press.
  2. Darnton, R. (2003). The Case for the Enlightenment: George Washington’s False Teeth. In George Washington’s False Teeth. An Unconventional Guide to the Eighteenth Century (pp. 3–24). W.W. Norton and Company.
  3. Dekiulto, E. (2011). Dichtung. In Yevropeiskyi slovnyk filosofii: Leksykon neperekladnostei (V. Yermolenko, Transl.; 2 ed., Vol. 1, pp. 424–429). Dukh i Litera [in Ukrainian].
  4. Forster, M. N. (2010). After Herder: Philosophy of language in the German tradition. Oxford University Press.
  5. Herder, Y. G. (2003). Pro vplyv poetychnoho mystetstva na zvychai narodiv u stari ta novi chasy. In L. Rudnytskyi & O. Feshovets (Eds.), Myslyteli nimetskoho romantyzmu (pp. 72–82). Lileia-NV [in Ukrainian].
  6. Hete, Y. V. (2003). Na poshanuvannia Shekspira. In L. Rudnytskyi & O. Feshovets (Eds.), Myslyteli nimetskoho romantyzmu (pp. 83–87). Lileia-NV [in Ukrainian].
  7. Krichli, S. (2008). Vstup do kontytentalnoi filosofii (V. Menzhulin, Transl.). Stylos [in Ukrainian].
  8. Löwy, M., & Sayre, R. (2001). Romanticism Against the Tide of Modernity (C. Porter, Transl.). Duke University Press. https://doi.org/10.1215/9780822381297.
  9. Löwy, M., & Sayre, R. (2021). Romantic Anti-Capitalism and Nature. Taylor & Francis Group.
  10. Menzhulin, V. (2022). Aktualni praktyky i dyskusii v suchasnii anhlomovnii istoriohrafii filosofii. Sententiae, 41 (3), 43–55. https://doi.org/10.31649/sent41.03.43 [in Ukrainian].
  11. Nassar, D. (Ed.). (2014). The Relevance Of Romanticism: Essays On German Romantic Philosophy. Oxford University Press Inc.
  12. Novalis. (1960). Blüthenstaub. In Novalis: Schriften. Die Werke Friedrich von Hardenbergs (Band. 2, S. 413–464). http://www.zeno.org/Literatur/M/Novalis/Fragmentensammlung/Blüthenstaub
  13. Novalis. (2003). Khrystyianstvo abo Yevropa. In L. Rudnytskyi & O. Feshovets (Eds.), Myslyteli nimetskoho romantyzmu (pp. 306–324). Lileia-NV [in Ukrainian].
  14. Polishchuk, N. P. (2012). Prahmatychna spriamovanist romantychnoho transtsendentalizmu Ralfa Voldo Emersona. Naukovi zapysky NaUKMA, Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 128, 38–46. https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/3563 [in Ukrainian].
  15. Rorty, R. (2007). Pragmatism and romanticism. In Philosophy as Cultural Politics (pp. 105–119). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/cbo9780511812835.008.
  16. Rorty, R. (2021). The Historiography of Philosophy: Four Genres. Humanitarian vision, 7 (1), 58–66. https://doi.org/10.23939/shv2021.01.058.
  17. Schelling, F. W. J. (2022). System des Transcendentalen Idealismus. Creative Media Partners, LLC.
  18. Schlegel, F. (1967). Ideen. In Kritische Friedrich-Schlegel-Ausgabe. Erste Abteilung: Kritische Neuausgabe (Band. 2). http://www.zeno.org/Literatur/M/Schlegel,+Friedrich/Fragmentensammlungen/Ideen.
  19. Shlehel, A. (2003a). Zahalnyi ohliad suchasnoho stanu nimetskoi literatury. In L. Rudnytskyi & O. Feshovets (Eds.), Myslyteli nimetskoho romantyzmu (pp. 162–188). Lileia-NV [in Ukrainian].
  20. Shlehel, F. (2003b). Ateneiski frahmenty. In L. Rudnytskyi & O. Feshovets (Eds.), Myslyteli nimetskoho romantyzmu (pp. 192–202). Lileia-NV[in Ukrainian].
  21. Taylor, C. (1992). Sources of the Self: The Making of the Modern Identity. Harvard University Press.
  22. Uliand, L. (2003). Pro romantychne. U L. Rudnytskyi & O. Feshovets (Eds.), Myslyteli nimetskoho romantyzmu (pp. 458–461). Lileia-NV. [in Ukrainian].
  23. Yermolenko, V. (2022). Plynni ideolohii. Dukh i Litera [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

Смірнов, А. О. (2024). Німецький романтизм як історичний і філософський феномен: спроба інтерпретації. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 14, 66–78. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.14.66-78

Номер

Том 14 (2024): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Artemii Smirnov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).