Ludwig Wittgenstein’s grammatical inquiry as an alternative to theories of meaning

Назар Юрійович Матьовка

doi:10.18523/2617-1678.2024.14.87-97

Автор(и)

Назар Юрійович Матьовка Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0009-0001-5317-0893

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2024.14.87-97

Ключові слова:

історія філософії, філософія мови, метафізика, епістемологія, Вітґенштайн, теорія значення, філософська граматика

Анотація

Статтю присвячено історико-філософській актуалізації концепції граматичних досліджень як підходу пізньої філософії мови Людвіґа Вітґенштайна (1889–1951), який має перспективу стати альтернативою до традиційних філософських підходів до дослідження мови, які ґрунтуються на теоріях значення та референції. Цю актуалізацію здійснено в межах сучасної проблематики філософії мови та із залученням історико-філософського контексту її розроблення. Історико-філософський аспект статті полягає у дослідженні розвитку розуміння поняття граматики в межах інтерпретацій філософії мови Л. Вітґенштайна його послідовниками та іншими дослідниками. Розгляд цих інтерпретацій дає змогу прояснити звʼязок концепції граматики та граматичного підходу із теоріями значення і теоріями, які вивчають мову через концепції значення як ужитку та дотримання правил. Проблемний контекст дослідження полягає у тому, що граматичний підхід, порівняно з узвичаєними в аналітичній філософії методами, розглядають як альтернативний, неметафізичний спосіб розгляду фундаментальних проблем філософії мови, насамперед метафізичних аспектів питання про умови можливості значення і тісно з ним повʼязаного питання призначення філософського дослідження мови.
З одного боку, ця стаття показує несумісність інтерпретацій філософії Л. Вітґенштайна, які приписують йому метафізичні теорії значення, з дослідницьким наміром цього філософа. З іншого боку, ті інтерпретації, які уникають метафізичних передсудів, не здатні обґрунтувати філософську цінність розгляду мови й того, у чому вони вбачають її основну властивість, а саме — значення. Саме концепція граматики та відповідний їй підхід здатні, з одного боку, уникнути згаданих метафізичних упереджень, а з іншого — надати нове обґрунтування ціннісної перспективи філософського дослідження мови.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Назар Юрійович Матьовка, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Магістр філософії, аспірант кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

nazar.matovka@ukma.edu.ua

Посилання

Anscombe, G. E. (1981). The question of linguistic idealism. In G. E. Anscombe, The collected philosophical papers of G. E. M. Anscombe: From Parmenides to Wittgenstein (Vol. I, pp. 112–133). Basil Blackwell.
Baker, G. (1950). Wittgenstein on metaphysical/everyday use. The Philosophical Quarterly, 52 (208), 289–302.
Baker, G., & Hacker, P. (2005). Wittgenstein: Understanding and meaning (2nd ed., Vol. I). Blackwell.
Brandom, R. (1998). Making it explicit: Reasoning, representing and discursive commitment. Harvard University Press.
Crary, A. (2000). Introduction. In A. Crary, & R. Read (Eds.), The new Wittgenstein (pp. 1–18). Routledge.
Dzhulai, Yu. (2023). Piznii Vitgenshtain K. Hirtsa: “nasychenyi opys” yak antropolohichna kontseptsiia ta oselia antropoloha [Late Wittgenstein by C. Geertz: “Thick description” as anthropological concept and anthropologist’s home dwelling]. Naukovi zapysky NaUKMA. Istoriia i teoriia kultury [NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture], 6, 7–14 [in Ukrainian].
Hallett, G. (1967). Wittgenstein’s definition of meaning as use. Fordham University Press.
Kripke, S. (1995). Wittgenstein on rules and private language. Harvard University Press.
Lewis, D. (1970). General semantics. Synthese, 22 (1/2), 18–67.
McDowell, J. (2000). Mind and world. Harvard University Press.
Russell, B. (1920). Introduction to mathematical philosophy (2nd ed.). Allen & Unwin.
Searle, J. (2016). Insight and error in Wittgenstein. Philosophy of the Social Sciences, 46 (6), 527–547.
Vitgenshtain, L. (1995). Filosofski doslidzhennia [Philosophical investigations]. In L. Vitgenshtain, Tractatus logico-philosophicus. Filosofski doslidzhennia [Tractatus logico-philosophicus. Philosophical investigations] (Ye. Popovych, Transl., pp. 87–310). Osnovy.
Wittgenstein, L. (1929). Some remarks on logical form. Proceedings of the Aristotelian Society, Supplementary Volumes, 9, 162–171.
Wittgenstein, L. (1961). Notebooks: 1914–1916 (G. H. von Wright, G. E. Anscombe, Eds., & G. E. Anscombe, Transl.). Harper & Brothers.
Wittgenstein, L. (1963). Tractatus logico-philosophicus. (D. Pears, & B. McGuinness, Transl.). Routledge & Kegan Paul.
Wittgenstein, L. (1998). The blue and brown books: Preliminary studies for the “Philosophical investigations” (2nd ed.). Blackwell.
Wittgenstein, L. (2009). Philosophical investigations (4th ed.). (P. Hacker, J. Schute, Eds., G. E. Anscombe, P. Hacker, & J. Schute, Transl.). Wiley-Blackwell.
Yosypenko, O. (2018). “Proiasnennia” vs “poiasnennia”: metodolohichni refleksii Vitgenshtaina shchodo liudskoi pryrody (frantsuzka perspektyva) [“Clarification” vs. “explanation”: Wittgenstein’s philosophical reflections on the human nature (French perspective)]. Sententiae, 37 (2), 93–107 [in Ukrainian].
Yosypenko, O. (2021). Vitgenshtain ta fenomenolohiia: kontroverzy frantsuzkoi retseptsii [Wittgenstein and phenomenology: Controversies of the French interpretation]. Sententiae, 40 (3), 68–82 [in Ukrainian].