Застосовність психоаналізу та феноменології до вивчення досвіду міграції як втрати у контексті досвіду війни

Автор(и)

  • Олександра Євгеніївна Амельченко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-6707-1538

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2025.15.3-13

Ключові слова:

сучасна філософія, філософська антропологія, феноменологія, психоаналіз, політична філософія, людина, досвід, дискурс, війна, відповідальність, співвідповідальність, ресентимент

Анотація

У статті проаналізовано можливість застосування психоаналітичного та феноменологічного підходів у межах вивчення такої складової досвіду війни, як досвід міграції. Аналіз робіт зі збірки «Міграція та міжкультурний психоаналіз. Несвідомі сили та клінічні проблеми», виданої під редакцією Крістін Вайт, дає змогу стверджувати, що психоаналіз передовсім опікується витісненими переживаннями, а, отже, в контексті міграції досліджує лише витіснену втрату. Авторка статті демонструє, що, на противагу психоаналізу, феноменологія допомагає описувати також і невитіснені переживання. Опис такого роду досвіду можна знайти у сучасних феноменологів Сари Ахмед і Карлоса Санчеза. У роботах першої досвід міграції постає як тілесний, а в роботах другого показано, що наступні покоління мігрантів сприймають світ у тих самих феноменологічних категоріях, що й ті, хто вперше емігрував. Незважаючи на те, що феноменологічний опис власного досвіду війни можна знайти скоріше у засновника психоаналізу Зиґмунда Фройда, а засновник феноменології Едмунд Гуссерль такого опису не робив, авторка статті стверджує, що досвід міграції у всій його багатоманітності дає можливість більш повно описати саме розроблений останнім феноменологічний підхід. Психоаналітики зводять досвід міграції до досвіду горювання, тобто втрати, яку потрібно пережити. Натомість феноменологічне тлумачення горювання (зокрема наведене у працях Метью Реткліффа, який спирається на Моріса Мерло-Понті) пропонує глибший підхід: якщо у психоаналізі горювання має завершуваний характер і приводить до перенаправлення лібідо на інший об’єкт, то феноменологічні описи допомагають побачити, що деякі об’єкти вартують того, щоб зберігати з ними зв’язок і після втрати. У статті продемонстровано, що такими об’єктами є дім і країна, оскільки вони визначають структуру життя та ідентичність людей, а, отже, й ті цінності й проєкти, крізь призму яких люди продовжують сприймати світ після втрати.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олександра Євгеніївна Амельченко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

магістр філософії, аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

Посилання

  1. Ahmed, S. (2000). Strange encounters: embodied others in postcoloniality. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203349700.
  2. Boichenko, M. (2022). Vypravlennia imenuvan rechei: prymus viiny u osviti i suspilnomu zhytti [Correction of the Naming of things: the Coercion of War in Education and Public Life]. Filosofiya Osvity. Philosophy of Education, 28 (1), 11–27. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-1-1 [in Ukrainian].
  3. Chirkov, V. (2024). An Introduction to Culture and Psychology: A Sociocultural Perspective (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003334996.
  4. Dodd, J. (2017). Phenomenological reflections on violence: a skeptical approach (1 ed.). Routledge, Taylor & Francis Group. https://doi.org/10.4324/9781315212173.
  5. Freud, S. (1924). Zeitgemässes über Krieg und Tod. Sigmund Freud Collection (Library of Congress). Internationaler Psychoanalytischer Verlag.
  6. Freud, S. (1968). Gesammelte Werke: chronologisch geordnet. 10. Werke aus den Jahren 1913–1917 (A. Freud, Ed.). S. Fischer.
  7. Galhardi, R. (2024). De “migrancy” a migrancia: aproximaciones fenomenológicas al proceso social de la experiencia de la migración del campo migratorio México-Estados Unidos. Universitas, 40, 43–65. https://doi.org/10.17163/uni.n40.2024.02/.
  8. Halák, J. (2016). Merleau-Ponty on Embodied Subjectivity from the Perspective of Subject-Object Circularity. Acta Universtitatis Carolinae Kinanthropologica, 52 (2), 26–40. https://doi.org/10.14712/23366052.2016.9.
  9. Husserl, E. (2021). Idei chystoi fenomenolohii i fenomenolohichnoi filosofii [Ideas for a Pure Phenomenology and Phenomenological Philosophy]. Folio [in Ukrainian].
  10. Kebuladze, V. (2012). Fenomenolohiia dosvidu [Phenomenology of Experience]. Dukh i Litera [in Ukrainian].
  11. Kebuladze. V. (2023a, 19 February). Contra spem Spero. The Ukrainians. https://theukrainians.org/contra-spem-spero/[in Ukrainian].
  12. Kebuladze. V. (2023b, 28 July). Homesickness or the home of sickness. Ukrainian. Photographies. https://ukrainianphotographies.org/articles/homesickness-or-the-home-of-sickness/.
  13. Kebuladze. V. (2023c, 7 November). Zvychna nezvychnist [ The Usual Unusual]. The Ukrainians. https://theukrainians.org/zvychna-nezvychnist/?fbclid=IwY2xjawIdpZBleHRuA2FlbQIxMQABHXsDzEgoIBEJ2B-UG1VkX23wLdZ6YkQvhf-GTDB0knxya6DzOdpjUpN00g_aem_8r0HogqScAsptv3LZSVfrg [in Ukrainian].
  14. Levcheniuk, E., & Atashkadeh, R. (2023). Identity Politics of Migrants. Ukrainian Policymaker, 12, 57–63. https://doi.org/10.29202/up/12/6.
  15. Lévinas, E. (1971). Totalité et infini. M. Nijhoff.
  16. Menzhulin, V. (2013). Istoriohrafiia filosofii u konteksti filosofii dosvidu [Historiography of Philosophy in the Context of Philosophy of Experience]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 141, 32–38 [in Ukrainian].
  17. Merlo-Ponti, M. (2001). Fenomenolohiia spryiniattia [Phenomenology of Perception] (O. Yosypenko & S. Yosypenko, Trasl., Eds.). Ukrainskyi Tsentr dukhovnoi kultury [in Ukrainian].
  18. Page, B. (2021). Towards a psychoanalytic migration studies: A son, a brother, a father, an American, and his house in a Cameroonian village. Migration Studies, 9 (3), 1195–1214. https://doi.org/10.1093/migration/mnab027.
  19. Patochka, Ya. (2001). Negatyvnyi platonizm; Vichnist ta istorychnist; Yeretychni ese pro filosofiiu istorii [ Negative Platonism; Eternity and Historicity; Heretical Essays in the Philosophy of History]. Vydavnytstvo Solomii Pavlychko “Osnovy” [in Ukrainian].
  20. Prykhodko, V. (2023). The Phenomenon of War: Materialistic Phenomenology Point of View. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1 (8), 35–39. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2023/8-6/8.
  21. Ratcliffe, M. (2020). Towards a phenomenology of grief: Insights from Merleau‐Ponty. European Journal of Philosophy, 28 (3), 657–669. https://doi.org/10.1111/ejop.12520/.
  22. Ratcliffe, M. (2023). Grief worlds: a study of emotional experience. The MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/13987.001.0001.
  23. Rodríguez, F. J., Moctezuma, S., & Thomé, H. (2019). Identidad y migración rural: Un enfoque fenomenológico. Estudios Fronterizos, 20 (e025), 1–26. https://doi.org/10.21670/ref.1904025.
  24. Sánchez, C. A. (2011). Philosophy and The Post-Immigrant Fear. Philosophy in the Contemporary World, 18 (1), 31–42. https://doi.org/10.5840/pcw20111814.
  25. Sánchez, C. A. (2022). Towards a Phenomenology of Undocumented Immigrant Reason. Puncta, 5 (3), 60–71. https://doi.org/10.5399/pjcp.v5i3.4.
  26. Schuetz, A. (1944). The Stranger: An Essay in Social Psychology. American Journal of Sociology, 49 (6), 499–507. http://www.jstor.org/stable/2771547.
  27. Schuetz, A. (1945). The Homecomer. American Journal of Sociology, 50 (5), 369–376. http://www.jstor.org/stable/2771190.
  28. Sheets-Johnstone, M. (2011). The Corporeal Turn. Journal of Consciousness Studies, 18 (7–8), 7–8.
  29. Turenko, V., & Kolotylo, V. (2024). Lexico-semantic analysis of the concepts “migration” and “mobility”: philosophical and philological explorations. Politology bulletin, 93, 12–22. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.93.12-22.
  30. Valdenfels B. (2004). Topohrafiia Chuzhoho: studii do fenomenolohii Chuzhoho [A Topography of the Other]. PPS–2002 [in Ukrainian].
  31. Warren, N. d. (2023). German philosophy and the First World War. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108526180.
  32. White, K., & Klingenberg, I. (2021). Migration and intercultural psychoanalysis: unconscious forces and clinical issues. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003119227.
  33. Yermolenko, A. (2022). Sprotyv zamist peremovyn: Vidpovid ukraïnskoho filosofa Anatoliia Yermolenka Yurgenu Habermasu [Resistance Instead of Negotiations: Answer of the Ukrainian Philosopher Anatoly Yermolenko to Jürgen Habermas]. Filosofska Dumka, 3, 59–63. https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/617 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Амельченко, О. Є. (2025). Застосовність психоаналізу та феноменології до вивчення досвіду міграції як втрати у контексті досвіду війни. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 15, 3–13. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2025.15.3-13

Номер

Том 15 (2025): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Oleksandra Amelchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).