The Conceptual Evolution of Hermeneutics: From Exegesis to Philosophical Hermeneutics and Deconstruction. Article One. From Exegesis to the Hermeneutics of the German Romantics

Віктор Петрович Козловський

doi:10.18523/2617-1678.2025.16.3-17

Автор(и)

Віктор Петрович Козловський Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна http://orcid.org/0000-0001-8302-3977

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2025.16.3-17

Ключові слова:

філософія, історія філософії, герменевтика, екзегеза, Біблія, Александрійська школа, гомерівський епос, Аполлоній Дискол, німецький романтизм, Аст, Шляєрмахер, Шеллінґ, Шлеґель, давня німецька міфологія, Ґрімм, Ваґнер

Анотація

Наше дослідження концептуальної еволюції герменевтики передбачає підготовку кількох статей. Перша стаття розпочинається з аналізу формування герменевтики в античному світі, зокрема як екзегези сакральних текстів, особливо Біблії. У цьому контексті підкреслюємо значення екзегетичних прийомів, які застосовував давньоєврейський богослов, філософ Філон Александрійський. Акцентовано увагу на філологічних, граматичних і критичних студіях учених Александрійської бібліотеки (ІІІ ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.), де особливе значення мали граматичні студії Аполлонія Дискола. Всі ці дослідження певним чином вплинули на подальший розвиток європейської філології, граматики і герменевтики. Зазначено, що перший період герменевтики можна позначити як «екзегетику сакральних текстів», водночас, античні вчені займаються філологічними та критичними студіями античної літератури (особливо гомерівського епосу), дослідження мови, її граматичної структури. Здобутки цього періоду зберегли свій вплив на середньовічну та подальшу екзегетику Біблії, інших текстів. Наступним, яскраво вираженим, етапом формування герменевтики є доба романтизму. У статті досліджено здобутки німецьких романтиків, які, як відомо, приділяли особливу увагу національним витокам мистецтва, вивченню національного фольклору, середньовічної міфології і культури. Саме це спонукало німецьких романтиків до пошуків надійних герменевтичних прийомів і методів дослідження та перекладів середньовічних текстів, давньої німецької міфології. У цьому контексті проаналізовано герменевтичні студії Аста, Шляєрмахера, Шлеґеля та Шеллінґа, з’ясовано як схожість, так і відмінності їхніх герменевтичних підходів. Акцентовано некласичні мотиви інтерпретації мистецтва у філософії Шеллінґа. Привернуто увагу до досліджень давньої німецької міфології Якоба Ґрімма, його герменевтичних прийомів тлумачення давніх міфів і легенд. Підкреслено залежність музичної творчості Ріхарда Ваґнера, зокрема оперного циклу «Перстень Нібелунга», від давньонімецьких міфологічних сюжетів і героїв, водночас зазначено, що ці сюжети зазнали певної інтерпретації, а то й перероблення, з позиції критики сучасного світу. Зроблено висновок, що в романтичних колах сформувалась «філологічно-естетична герменевтика».

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Віктор Петрович Козловський, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

Посилання

Ast, Fr. (1805). System der Kunstlehre oder Lehr-und Handbuch der Aesthetik zu Vorlesungen und zum Privatgebrauche entworfen. Bei J. C. Hinrichs.
Ast, Fr. (1808a). Grundlinien der Grammatik, Hermeneutik und Kritik. Bei Philipp Krüll, Universitätsbuchhändler.
Ast, Fr. (1808b). Grundriss der Philologie. Bei Philipp Krüll, Universitätsbuchhändler.
Ast, Fr. (1825). Grundriss der Geschichte der Philosophie. Bei Joseph Thomann, Buchdrucker und Buchhändler.
Boeckh, А. (1886). Encyklopädie und Methodologie der philologischen Wissenschaften (Hrsg. von Ernst Bratuschek, 2. Aufl). Druck und Verlag von B. G. Teubner.
Dockery, D. S. (1992). Biblical interpretation then and now: contemporary hermeneutics in the light of the early church. Baker Book House.
Donington, R. (1974). Wagner’s ‘Ring’ and its Symbols. The Music and the Myth. Faber and Faber 3 Queen Square.
Ellenberger, H. (1994). The Discovery of the Unconscious: History and Evolution of Dynamic Psychiatry. Fontana Press.
Grimm, J. (1875). Deutsche Mythologie. 3 Bdе. Bd. 1. Ferdinand Dümmlers Verlagsbuchhandlung.
Hartmann, E. von. (1901). Die moderne Psychologie: eine kritische Geschichte der deutschen Psychologie in der zweiten Hälfte des neunzehnten Jahrhunderts. Verlag von Hermann Haacke.
Hartwich, W.-D. (2000). Deutsche Mythologie. Die Erfindung einer nationalen Kunstreligion. Philo.
Hösle, V. (2018). Kritik der verstehenden Vernunft: Eine Grundlegung der Geisteswissenschaften. C. H. Beck Verlag.
Lacoue-Labarthe, Ph., & Nancy, J.-L. (1988). The Literary Absolute: The Theory of Literature in German Romanticism. State University of New York Press.
Leyh, G. (2019). Legal Hermeneutics: History, Theory, and Practice. University of California Press.
Montague, G. T. (1997). Understanding the Bible: a basic introduction to biblical interpretation. Paulist Press.
Oros, M. V. (1998). Vchennia pro syntaksys v antychnomu movoznavstvi [The Doctrine of Syntax in Ancient Linguistics]. In Problemy romano-hermanskoi filolohii [Problems of Romano-Germanic Philology] (pp. 90–98). Uzhgorod State University [in Ukrainian].
Philo of Alexandria. (2010). The Works of Philo Judaeus. Grand Rapids, MI: Christian Classics Ethereal Library.
Piennisch, М. (2022). Biblische Hermeneutik in Geschichte und Gegenwart: Ein Überblick. LIT Verlag.
Pfeiffer, R. (1968). History of classical scholarship from the beginnings to the end of the Hellenistic age. Oxford University Press.
Ricoeur, P. (1980). Essays on Biblical Interpretation. Fortress Press.
Sallustius. (1966). Concerning the Gods and the Universe (Еdited with Prolegomena and Translation by Arthur Darby Nock). Georg Olms Verlagsbuchhandlung.
Schelling, Fr. W. J. (1907). System des transzendentalen Idealismus. In Friedrich Wilhelm Joseph von Schelling: Werke. Auswahl in drei Bänden (Bd. 2, S. 2–308). Eckardt.
Schlegel, Fr. (1808). Üeber die Sprache und Weisheit der Indier. Ein Beitrag zur Begrundung der Alterthumskunde. Nebſt metriſchen Ueberſetzungen indiſcher Gedichte. Bei Mohr und Zimmer.
Schlegel, Fr. (1967a). Fragmente [Athenäums-Fragmente. Mit Beiträgen von August Wilhelm Schlegel, Friedrich Schleiermacher und Novalis]. In Kritische Friedrich-Schlegel- Ausgabe. Erste Abteilung: Kritische Neuausgabe (Bd. 2, S. 165–256). Paderborn.
Schlegel, Fr. (1967b). Rede über die Mythologie. In Kritische Friedrich-Schlegel-Ausgabe. Erste Abteilung: Kritische Neuausgabe (Bd. 2, S. 311–329). Paderborn.
Schleiermacher, Fr. (1838). Hermeneutik und Kritik mit besonderer Beziehung auf das Neue Testament. Aus Schleiermachers handschriftlichem Nachlasse und nachgeschriebenen Vorlesungen herausgegeben von Dr. Friedrich Lücke. Bei G. Reimer.
Schleiermacher, Fr. D. E. (1996). Über die Philosophie Platons: Die Einleitungen zur Übersetzung des Platon (1804–1828). Geschichte der Philosophie. Vorlesungen über Sokrates und Platon (zwischen 1819 und 1823). Felix Meiner Verlag.
Schleiermacher, Fr. D. E. (2002). Über den Begriff der Hermeneutik. Zweite Abhandlung (vorgetragen am 22. Oktober 1829). In Friedrich Schleiermacher. Kritische Gesamtausgabe. Im Auftrag der Berlin-Brandenburgischen Akademie der Wissenschaften und der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen. Bd. 11 (Herausgegeben von Hermann Fischer, Ulrich Barth, Konrad Cramer, Günter Meckenstock, Kurt-Victor Selge). Schriften und Entwürfe,Walter de Gruyter.
Wolf, Fr. A. (1807). Darstellung der Alterthums-Wissenschaft. In Museum der Alterthums- Wissenschaft (Herausgegeben von Friedrich August Wolf, Philipp Buttmann) (Bd. 1, S. 1–145). In der Realschulbuchhandlung.
Yatskiv, O. M. (2015). Do pytannia linhvistychnoho vchennia Apolloniia Dyskola [On the issue of the linguistic teachings of Apollonius Dyscolus]. Suchasni doslidzhennia z inozemnoi filolohii [Modern studies in foreign philology], 13, 264–269 [in Ukrainian].