The Levels of Life and Spirit in Max Scheler’s Philosophical Anthropology

Вахтанґ Іванович Кебуладзе

doi:10.18523/2617-1678.2025.16.30-37

Автор(и)

Вахтанґ Іванович Кебуладзе Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна http://orcid.org/0000-0002-7976-3961

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2025.16.30-37

Ключові слова:

асоціаційна пам’ять, буття, вид, дух, індивід, інстинкт, інтелект, культура, людина, Макс Шелер, рослина, самосвідомість, свобода, сублімація, тварина, філософська антропологія, чуттєвий порив

Анотація

У статті йдеться про проєкт філософської антропології Макса Шелера, накреслений у невеличкому творі «Становище людини в космосі» 1928 року. Цей твір спирається на його доповідь «Особливе становище людини», яку він прочитав за рік до того. Німецький філософ збирався розвинути свої ідеї у великому дослідженні про філософську антропологію, публікацію якого він анонсує на початку цього начерку. Втім, смерть завадила йому це здійснити, і тому саме у творі «Становище людини в космосі» ми знаходимо найрозлогіший і найпослідовніший виклад філософської антропології Макса Шелера. Головним змістом цієї концепції є опис різних рівнів живого та зіставлення їх із духом, який відрізняє людину від усіх інших живих істот. Шелер розрізняє такі головні рівні живого: чуттєвий порив, інстинкт, асоціаційна пам’ять і практичний інтелект. Чуттєвий порив, притаманний рослинам, скерований цілковито назовні. Інстинкти, які виникають у тварин, характеризують такі риси: спеціалізація, ритм, забезпечення виживання виду, а не індивіда, вродженість. На рівні асоціаційної пам’яті можуть виникати нові, невроджені форми адаптації у формі умовних рефлексів, і тому вона слугує вже виживанню окремих індивідів, які набувають ці рефлекси через спроби та помилки. Практичний інтелект, натомість, — це насамперед здатність індивідів адоптуватися в нових незвичних умовах. Дух характеризує свобода та самосвідомість. Шелер переосмислює Фройдове поняття сублімації і показує, що завдяки їй дух отримує енергію життя і творить культуру.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Вахтанґ Іванович Кебуладзе, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Посилання

Andrushchenko, I., Bohachov, A., Kebuladze, V., Loi, A., & Panych, O. (2021). Yak pereklasty M. Haidegera ukrainskoiu? [How to Translate M. Heidegger into Ukrainian?]. Filosofska dumka [Philosophical thought], 4, 163–176 [in Ukrainian].
Froid, Z. (2021). Nevpokii v kulturi [ Unrest in Culture]. (Iu. Prokhasko, Transl. from German). Apriori [in Ukrainian].
Hegel, G. W. F. (1987). Phänomenologie des Geistes. Philipp Reclam.
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit. Max Niemeyer Verlag.
Husserl, E. (1952). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Zweites Buch: Phänomenologische Untersuchung zur Konstitution. In Husserliana, Bd. IV. Martinus Nijhoff Publishers.
Husserl, E. (1975). Logische Untersuchungen. Erster Bd. Prolegomena zur reinen Logik. In Husserliana, Bd. XVIII. Martinus Nijhoff Publishers.
Kebuladze, V. (2015). “Lebenswelt” Huserlia i “Dasein” Haidegera: problemy perekladu [Husserl’s “Lebenswelt” and Heidegger’s “Dasein”: Translation Issues]. Filosofska dumka [Philosophical thought], 5, 96–105 [in Ukrainian].
Kebuladze, V. (2020a). Mozhlyvist nemozhlyvoho maibutnoho [The Possibility of an Impossible Future]. In V. Kebuladze (Ed.), Maibutnie, yakoho my prahnemo [The Future We Desire] (pp. 83–100). Tempora [in Ukrainian].
Kebuladze, V. (2020b). Fenomenolohiia dosvidu [Phenomenology of Experience]. Dukh i Litera [in Ukrainian].
Kebuladze, V. (2021). Opysova i analitychna psykholohiia Vilhelma Dyltaia yak teoretychne dzherelo fenomenolohichnoi psykholohii Edmunda Huserlia [Wilhelm Dilthey’s Descriptive and Analytical Psychology as a Theoretical Source of Edmund Husserl’s Phenomenological Psychology]. Filosofska dumka [Philosophical thought], 2, 131–141 [in Ukrainian].
Kebuladze, V. (2024). “Ideia liudyny” Maksa Shelera i suchasnyi svit [Max Scheler’s “Idea of Man” and the Modern World]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo [NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies], 13, 67–72 [in Ukrainian].
Nieztsche, F. (1988). Der Fall Wagner. Götzen-Dämmerung. Der Antichrist. Ecce homo. Dionysos-Dithramben. Nitzsche contra Wagner. In F. Nieztsche, Kritische Studienausgabe, Band 6. Herausgegeben von Girogio Colli und Mazzino Montinari, Deutscher Taschenbuch Verlag, Walter de Gruyter.
Rench, T. (2010). Konstytutsiia moralnosti. Transtsendentalna antropolohiia i praktychna filosofiia [ The Constitution of Morality. Transcendental Anthropology and Practical Philosophy]. (V. Prykhodko, Transl. from German). Dukh i Litera [in Ukrainian].
Scheler, M. (1955). Zur Idee des Menschen. In M. Scheler, Vom Umsturz der Werte. Abhandlungen und Aufsätze (S. 171–195). Francke Verlag.
Scheler, M., & Henckmann, W. (2018). Die Stellung des Menschen im Kosmos Kosmos (W. Henckmann, Hrsg.). Felix Meiner Verlag.
Yermolenko, V. (2011). Dasein Haideggera: vid sushchoho do buttia [Heidegger’s Dasein: from Existence to Being]. In Yevropeiskyi slovnyk filosofii: Leksykon neperkladnostei [European Dictionary of Philosophies: Lexicon of Untranslatables] (Vol. 2, pp. 20–21). Dukh i Litera [in Ukrainian].