Існування на межі: нігілізм і етика відповідальності у філософії Карла Ясперса
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2025.16.38-45Ключові слова:
нігілізм, Ніщо, граничні ситуації, етика, цінності, провина та відповідальність, Ніцше, К’єркеґор, екзистенція, трансценденція, розум і нерозумне, філософська віра, методологія пізнання, філософська антропологія, сучасна західна філософія, історія філософії, філософія культури, радикальна філософіяАнотація
У статті окреслено одне з ключових понять філософії Карла Ясперса — «нігілізм». Відправною точкою розгляду вибрано хворобу німецького філософа, який осягає феномен смерті в рамках філософії екзистенції. Таким чином, Ясперс показує, що знання не лише мусить орієнтуватися на природничо-наукове пізнання, а й має враховувати кондиції людського існування. Тому Ясперс запроваджує терміни «екзистенція» і «трансценденція». Філософ вважає, що людина — це не просто природна істота, а форма буття, що здатна виходити за межі світу, щоб усвідомити себе. Межовими точками буття є боротьба, страждання, вина, випадковість, смерть, які, на думку Ясперса, позначають «граничні ситуації» існування. Опинившись у них, людина усвідомлює невпевненість свого становища у світі. Втім, якщо вона не здатна впоратися з дисбалансом існування, ризики знищення себе та світу лише зростають. Звідси виникає проблема нігілізму як нездатності ґенерувати смисли та цінності власного існування. Однак є ще один тип нігілізму, що дає змогу уникати догматизму. Такими нігілістами, згідно з Ясперсом, були К’єркеґор і Ніцше, бо наполягали на урізноманітненні підходів до розуміння умов існування, пропонуючи вийти за межі усталених норм. Одначе навіть їхні стратегії не запобігають ризику та помилкам. Саме тому Ясперс розглядає проблему провини та відповідальності. Але на це здатна лише вільна людина. Як наслідок, у філософії Ясперса з’являється поняття «філософська віра», яке демонструє, що людина розуміє світ не лише раціонально, а шукає себе через віру, любов та інші форми пізнання. Вони і дають змогу дослідити потенціал людських можливостей. І навпаки, будь-які спроби догматизації обмежують людину, повертають її до безглуздої ніщоти.
Завантаження
Посилання
- Jaspers, K. (1935). Vernunft und Existenz. Wolters.
- Jaspers, K. (1947a). Nietzsche. Einführung in das Verständnis seines Philosophierens. Walter de Gruyter & Co.
- Jaspers, K. (1947b). Nietzsche und das Christentum. Verlag der Bücherstube Fritz Seifert.
- Jaspers, K. (1994). Filosofická víra. Oikoymenh.
- Lyuty, T. (2024, August 16). Pidniatysia nad Nishchotoiu [Rise above Nothingness]. Ukrainskyi tyzhden. https://tyzhden.ua/pidniatysia-nad-nishchotoiu [in Ukrainian].
- Yaspers, K. (1990). Osova epokha (Frahment) [The Axial Epoch]. Nezalezhnyi kulturolohichnyi chasopys “I” [The Independent cultural journal “Ї”], 3. https://www.ji.lviv.ua/n3texts/jaspers.htm [in Ukrainian].
- Yaspers, K. (1997a). Nitsshe i khrystyianstvo. Frahment [Nietzsche and Christianity]. Vsesvit [Yunivers], 5–6, 142–144 [in Ukrainian].
- Yaspers, K. (1997b). Nitsshe. Pidkhid do osiahnennia. Frahmenty [Nietzsche. An Approach to Comprehension]. Vsesvit [Yunivers], 7, 135–146 [in Ukrainian].
- Yaspers, K. (2009). Psykholohiia svitohliadiv [ Psychology of Worldviews]. Yunivers [in Ukrainian].
- Yaspers, K. (2020). Do pytannia nimetskoi provyny (uryvky) [On the Question of German Guilt]. Ukraina Moderna, 28, 362–395 [in Ukrainian].
- Wallraff, C. F. (2015). Karl Jaspers. An Introduction to His Philosophy. Princeton University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Taras Lyuty

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

