Заборона на відтворення: аналіз «скасування» мистецтва і культури через філософію Артура Данто
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2025.16.46-54Ключові слова:
скасування мистецтва та культури, репрезентація, мистецтво, реальність, Артур Данто, риторичність мистецтва, філософія мистецтва, аналітична філософія, публічний вимір, деколонізаціяАнотація
У статті зосереджено увагу на питанні філософського обґрунтування практики «скасування» мистецтва та культури РФ, що відбувається від 2022 року до сьогодні. Розглядаючи практику «скасування» як важливий інструмент в інформаційній війні, автор визначає її як процес вилучення окремих суб’єктів та обʼєктів із публічного простору з метою усунення легітимації позицій, що вважають неприпустимими. У статті обґрунтовано думку про обумовленість практики «скасування» зв’язком мистецького твору з його автором — зокрема з його світоглядом і культурним контекстом. Автор з’ясовує, що аналіз актуальних подій потребує глибшого розуміння подвійного зв’язку: між автором і твором, а також між мистецтвом і соціальним простором, у якому воно функціонує. Починаючи з середини ХХ століття, саме представники аналітичної філософії мистецтва шукали відповіді на питання про роль соціальної організації мистецтва у формуванні критичного уявлення аудиторії про реальність, а також про інтелігібельний зв’язок між мистецьким твором, його предметністю та автором. Детальну реконструкцію цих зв’язків автор пропонує на основі філософських праць одного з представників аналітичної філософії мистецтва — Артура Данто. У статті на основі текстів філософа розкрито смисловий зв’язок мистецького твору з постаттю автора, зокрема через концепт індивідуального творчого стилю. Розвиваючи тезу про публічний вимір мистецтва, автор статті досліджує уявлення про соціальну роль мистецтва і відповідальність його агентів. Насамкінець проаналізовано механізми «скасування» як реакції на суспільні кризи, а також окреслено аргументи на користь цієї практики.
Завантаження
Посилання
- Ankersmit, F. R. (2002). Representational Democracy: An Aesthetic Approach to Conflict and Compromise. Common Knowledge, 8 (1), 24–46. https://www.muse.jhu.edu/article/7552.
- Arendt, H. (1999). Stanovyshche liudyny. Litopys [in Ukrainian].
- Aristotle. (1991). The complete works of Aristotle: The revised Oxford translation Vol. 2. (J. Barnes, Ed.). Princeton University Press.
- Bertinetto, A. (2015). Gombrich, Danto, and the question of artistic progress. In F. Dorsch, & D.-E. Ratiu (Eds.), Proceedings of the European Society for Aesthetics (Vol. 7, pp. 79–92). European Society for Aesthetics.
- Bilash, K. (2022, February 28). Khudozhnyky Rosiiskoho pavil’ionu vidmovylysia vid uchasti u Venetsiis’kii bienale [Russian Pavilion Artists Refused to Participate in the Venice Biennale]. Livyi Bereh. https://lb.ua/culture/2022/02/28/507356_hudozhniki_rosiyskogo_pavilyonu.html [in Ukrainian].
- Boichenko, M. (2025). Mezhi tolerantnosti: kolizii kultury skasuvannia [The Limits of Tolerance: Collisions of Cancel Culture]. Filosofska dumka, 1, 173–191. https://doi.org/10.15407/fd2025.01.173 [in Ukrainian].
- Carrier, D. (1998). Introduction: Danto and His Critics: After the End of Art and Art History. In History and Theory (Vol. 37 (4), pp. 1–16). Wesleyan University Press.
- Carroll, N. (2012). Essence, Expression, and History: Arthur Danto’s Philosophy of Art. In M. Rollins (Ed.), Danto and His Critics, 2nd ed. (pp. 118–145). Wiley-Blackwell.
- Danto, A. (1981). The Transfiguration of the Commonplace. Harvard University Press.
- Danto, A. C. (1997). After the end of art: Contemporary art and the pale of history. Princeton University Press.
- Ginzburg, C. (2001). Wooden eyes: Nine reflections on distance. Columbia University Press.
- Humeniuk, T. (2024). Ukrainian Cultural Front: The “Cancel Culture” Discourse. Naukovi zapysky NaUKMA. Istoria i teoria kultury [NaUKMA Research Papers. History and theory of culture], 7, 61–68. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.61-68.
- Klochko, D. (2022, March 10). Sanktsii proty rosiiskykh myttsiv i zaklyky do “bratskykh obiimiv” [Sanctions against Russian Artists and Calls for “Brotherly Embraces”]. Livyi
- Bereh. https://lb.ua/culture/2022/03/10/508840_sanktsii_proti_rosiyskih_mittsiv_i.html [in Ukrainian].
- Levchenko, I. (2022, March 17). Dekolonizatsiia i syla vidsutnosti, abo Chomu vsia rosiiska kultura ye totalitarnoiu [Decolonization and the Power of Absence, or Why All Russian Culture is Totalitarian]. Livyi Bereh. https://lb.ua/culture/2022/03/17/509914_dekolonizatsiya_i_sila_vidsutnosti.html [in Ukrainian].
- Liutyi, T. V. (2009). Mystetstvo ta polityka [ Art and Politics]. [Speech]. https://archive.prostory.net.ua/ua/articles/213-2009-07-03-08-28-38 [in Ukrainian].
- Rollins, M. (Ed.) (2012). Danto and His Critics. 2nd ed. Wiley-Blackwell.
- Snyder T. (2022). The Making of Modern Ukraine. Class 3: Geography and Ancient History. https://www.youtube.com/watch?v=Om_A5TTQMm0.
- The enemy is Putin, not Pushkin. (2022, March, 6). PEN Deutschland. https://www.pen-deutschland.de/the-enemyis-putin-not-pushkin/.
- Zvernennia ukrainskoi kulturnoi spilnoty [Appeal of the Ukrainian Cultural Community]. (2022). https://docs.google.com/document/d/117AP0Zeuyb1raExJJmuhPxWZWeuZoo5kcAgiClOMWx8/edit?tab=t.0 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Andrii Onyshchenko

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

