Prohibition of Reproduction: An Analysis of the “Cancellation” of Art and Culture Through the Philosophy of Arthur Danto

Андрій Володимирович Онищенко

doi:10.18523/2617-1678.2025.16.46-54

Автор(и)

Андрій Володимирович Онищенко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-9611-3370

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2025.16.46-54

Ключові слова:

скасування мистецтва та культури, репрезентація, мистецтво, реальність, Артур Данто, риторичність мистецтва, філософія мистецтва, аналітична філософія, публічний вимір, деколонізація

Анотація

У статті зосереджено увагу на питанні філософського обґрунтування практики «скасування» мистецтва та культури РФ, що відбувається від 2022 року до сьогодні. Розглядаючи практику «скасування» як важливий інструмент в інформаційній війні, автор визначає її як процес вилучення окремих суб’єктів та обʼєктів із публічного простору з метою усунення легітимації позицій, що вважають неприпустимими. У статті обґрунтовано думку про обумовленість практики «скасування» зв’язком мистецького твору з його автором — зокрема з його світоглядом і культурним контекстом. Автор з’ясовує, що аналіз актуальних подій потребує глибшого розуміння подвійного зв’язку: між автором і твором, а також між мистецтвом і соціальним простором, у якому воно функціонує. Починаючи з середини ХХ століття, саме представники аналітичної філософії мистецтва шукали відповіді на питання про роль соціальної організації мистецтва у формуванні критичного уявлення аудиторії про реальність, а також про інтелігібельний зв’язок між мистецьким твором, його предметністю та автором. Детальну реконструкцію цих зв’язків автор пропонує на основі філософських праць одного з представників аналітичної філософії мистецтва — Артура Данто. У статті на основі текстів філософа розкрито смисловий зв’язок мистецького твору з постаттю автора, зокрема через концепт індивідуального творчого стилю. Розвиваючи тезу про публічний вимір мистецтва, автор статті досліджує уявлення про соціальну роль мистецтва і відповідальність його агентів. Насамкінець проаналізовано механізми «скасування» як реакції на суспільні кризи, а також окреслено аргументи на користь цієї практики.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Андрій Володимирович Онищенко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

магістр філософії, випускник докторської школи імені родини Юхименків НаУКМА

Посилання

Ankersmit, F. R. (2002). Representational Democracy: An Aesthetic Approach to Conflict and Compromise. Common Knowledge, 8 (1), 24–46. https://www.muse.jhu.edu/article/7552.
Arendt, H. (1999). Stanovyshche liudyny. Litopys [in Ukrainian].
Aristotle. (1991). The complete works of Aristotle: The revised Oxford translation Vol. 2. (J. Barnes, Ed.). Princeton University Press.
Bertinetto, A. (2015). Gombrich, Danto, and the question of artistic progress. In F. Dorsch, & D.-E. Ratiu (Eds.), Proceedings of the European Society for Aesthetics (Vol. 7, pp. 79–92). European Society for Aesthetics.
Bilash, K. (2022, February 28). Khudozhnyky Rosiiskoho pavil’ionu vidmovylysia vid uchasti u Venetsiis’kii bienale [Russian Pavilion Artists Refused to Participate in the Venice Biennale]. Livyi Bereh. https://lb.ua/culture/2022/02/28/507356_hudozhniki_rosiyskogo_pavilyonu.html [in Ukrainian].
Boichenko, M. (2025). Mezhi tolerantnosti: kolizii kultury skasuvannia [The Limits of Tolerance: Collisions of Cancel Culture]. Filosofska dumka, 1, 173–191. https://doi.org/10.15407/fd2025.01.173 [in Ukrainian].
Carrier, D. (1998). Introduction: Danto and His Critics: After the End of Art and Art History. In History and Theory (Vol. 37 (4), pp. 1–16). Wesleyan University Press.
Carroll, N. (2012). Essence, Expression, and History: Arthur Danto’s Philosophy of Art. In M. Rollins (Ed.), Danto and His Critics, 2nd ed. (pp. 118–145). Wiley-Blackwell.
Danto, A. (1981). The Transfiguration of the Commonplace. Harvard University Press.
Danto, A. C. (1997). After the end of art: Contemporary art and the pale of history. Princeton University Press.
Ginzburg, C. (2001). Wooden eyes: Nine reflections on distance. Columbia University Press.
Humeniuk, T. (2024). Ukrainian Cultural Front: The “Cancel Culture” Discourse. Naukovi zapysky NaUKMA. Istoria i teoria kultury [NaUKMA Research Papers. History and theory of culture], 7, 61–68. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.61-68.
Klochko, D. (2022, March 10). Sanktsii proty rosiiskykh myttsiv i zaklyky do “bratskykh obiimiv” [Sanctions against Russian Artists and Calls for “Brotherly Embraces”]. Livyi
Bereh. https://lb.ua/culture/2022/03/10/508840_sanktsii_proti_rosiyskih_mittsiv_i.html [in Ukrainian].
Levchenko, I. (2022, March 17). Dekolonizatsiia i syla vidsutnosti, abo Chomu vsia rosiiska kultura ye totalitarnoiu [Decolonization and the Power of Absence, or Why All Russian Culture is Totalitarian]. Livyi Bereh. https://lb.ua/culture/2022/03/17/509914_dekolonizatsiya_i_sila_vidsutnosti.html [in Ukrainian].
Liutyi, T. V. (2009). Mystetstvo ta polityka [ Art and Politics]. [Speech]. https://archive.prostory.net.ua/ua/articles/213-2009-07-03-08-28-38 [in Ukrainian].
Rollins, M. (Ed.) (2012). Danto and His Critics. 2nd ed. Wiley-Blackwell.
Snyder T. (2022). The Making of Modern Ukraine. Class 3: Geography and Ancient History. https://www.youtube.com/watch?v=Om_A5TTQMm0.
The enemy is Putin, not Pushkin. (2022, March, 6). PEN Deutschland. https://www.pen-deutschland.de/the-enemyis-putin-not-pushkin/.
Zvernennia ukrainskoi kulturnoi spilnoty [Appeal of the Ukrainian Cultural Community]. (2022). https://docs.google.com/document/d/117AP0Zeuyb1raExJJmuhPxWZWeuZoo5kcAgiClOMWx8/edit?tab=t.0 [in Ukrainian].