Становлення великих груп: від натовпу та публіки до владно-видовищних масових рухів

Автор(и)

  • Тaras Lyuty Національний університет «Києво-Могилянська академія», e-mail: t.lyutyi@ukma.edu.ua, Україна https://orcid.org/0000-0002-0381-6916

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-16782153209

Ключові слова:

натовп, маси, публіка, громадська думка, атомізація

Анотація

У статті розглянуто підходи до масових рухів у історичному процесі та їхній вплив на стан західної культури. Продемонстровано перехід від психології натовпу до структури масового інстинкту та колективної взаємодії. Висвітлено загальні психологічні особливості натовпу в концепції Ґустава Ле Бона (1841–1931). Проаналізовано позицію Ґабріеля Тарда (1843–1904) на проблему публіки та громадської думки. Визначено характеристики маси крізь призму психоаналітичної теорії Зиґмунда Фройда (1856–1939). Центральним пунктом розвідки є вчення про бунтівні маси з одноіменного твору Хосе Ортеґи-і-Ґасета (1883–1955), де окреслено амбівалентність мас, які виражають сильні владні амбіції та байдужість до культури. З погляду Ганни Арендт (1906–1975), у ХХ ст. маси стають жахливими, самовладними, розпорошеними, неструктурованими та анонімними формуваннями. Натомість Еліас Канетті (1905–1994) подає доволі розгалужену диференціацію мас від агресивних до пасивних різновидів. Досить несподівані параметри мас можна знайти у нарисах Зиґфрида Кракауера (1889–1966), а саме – естетичні, технізовані чи ритуалізовані. Насамкінець автор звертається до концепції Жана Бодріяра (1929–2007), який вивчає сучасні симулятивні механізми функціонування мас. З’ясовано, що структура мас має не лише матеріальну, а й «душевну» організацію, вплив якої вельми «заразливий». Прослідковано, що основна лінія трансформації мас переходить від агресивних ознак через амбівалентні до інертних. У підсумку, маси перестають бути виразним чинником історичного процесу

Матеріал надійшов 10.09.2018

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Тaras Lyuty, Національний університет «Києво-Могилянська академія», e-mail: t.lyutyi@ukma.edu.ua

Доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії та релігієзнавства

Посилання

  1. Apfelbaum, E., McGuire G. R. (1986). Models of Suggestive Influence and the Disqualification of the Social Crowd (pp. 27–50). In Changing conceptions of crowd mind and behavior. Carl Graumann and Serge Moscovici (Ed). New York: SpringerVerlag.
  2. Arendt, H. (2002). Dzherela totalitaryzmu [The Origins of Totalitarianism]. Kyiv: Dukh i litera [in Ukrainian].
  3. Birnbaum P. (1986). Mass, Mobilization, and the State (pp. 177–202). In Changing conceptions of crowd mind and behavior. Carl Graumann and Serge Moscovici (Ed). New York: Springer-Verlag.
  4. Bodriiar, Zh. (2002). V tini movchaznoi bilshosty, chy Kinets sotsialnoho [À l’ombre des majorités silencieuses ou la fin du social]. Zhurnal “I ”, 25, 77–88 [in Ukrainian].
  5. Bodriiar, Zh. (2010). Fatalni stratehii [Les Stratégies fatales]. Lviv: Kalvariia [in Ukrainian].
  6. Bourdieu, P. (1979). Public Opinion Does Not Exist (pp. 124–130). In Armand Mattelart, Seth Siegelaub (Ed.) Communication and Class Struggle. Vol. I. New York: International General.
  7. Canetti, E. (1980). Masse und Macht. Hamburg: Claassen Verlag, Fischer Taschenbuch.
  8. Freud, S. (1940). Massenpsychologie und Ich-Analyse. London: Imago Publishing Co., Ltd.
  9. Gonzalez, P. B. (2007). Ortega’s the revolt of the masses and the triumph of the new man. New York: Algora Publishing.
  10. Graumann, C. F. (1986). The Individualization of the Social and the Desocialization of the Individual: Floyd H. Allport’s Contribution to Social Psychology (pp. 97–116). In Changing conceptions of crowd mind and behavior. Carl Graumann and Serge Moscovici (Ed). New York: Springer-Verlag.
  11. Kanetti, E. (2001). Masa i vlada [Masse und Macht]. Kyiv: Alternatyvy [in Ukrainian].
  12. Kheveshi, M. (2001). Tolpa, massy, politika [Mob, mass, politic]. Istoriko-filosofskii ocherk. Moskva: IF RAN [in Russian].
  13. Kracauer, S. (1977). Das Ornament der Masse (ss. 50–63). Essays. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
  14. Le Bon, G. (1963). Psychologie des foules. Paris: Les Presses universitaires de France.
  15. Lebon, G. (2010). Psikhologiia narodov i mass [Psychology of people and mass]. Cheliabinsk: Sotsium [in Russian].
  16. Lyuty, T. (2017, October 16). Pid navaloiu mas [Under the masses]. Ukrainskyi tyzhden. Retrieved from http://tyzhden.ua/Columns/50/201955 [in Ukrainian].
  17. Lyuty, T. (2017, November 7). Zvir revoliutsii. Dlia choho potriben natovp [Beast of the Revolution. Why Do We Need Crowd]. Delovaia stolytsa. Retrieved from http://www.dsnews.ua/society/emotsiya-ponad-use-dlya-chogo-potriben-natovp-24102017220000 [in Ukrainian].
  18. Lyuty, T. (2017, November 7). Syla i slabkist mas [The strength and weakness of the masses]. Ukrainskyi tyzhden, 44 (520). Retrieved from http://tyzhden.ua/Columns/50/203048 [in Uk­rainian].
  19. Lyuty, T. (2017, December 27). Totalitaryzm: mezalians elit i natovpu [Totalitarianism: mesalliance of the elites and the mob]. Ukrainskyi tyzhden, 52 (528). Retrieved from http://tyzhden.ua/Columns/50/206693 [in Ukrainian].
  20. Lyuty, T. (2018, April 5). Publika ta hromadska dumka [The public and public opinion]. Ukrainskyi tyzhden, 13 (541). Retrieved from http://tyzhden.ua/Columns/50/211536 [in Ukrainian].
  21. Lyuty, T. (2018, June 7). Seksualnist mas [Sexuality of the masses]. Ukrainskyi tyzhden, 23 (551). Retrieved from http://tyzhden.ua/Columns/50/215039 [in Ukrainian].
  22. Lyuty, T. (2018, June 18). Ornament bezlyko-movchaznoi masy [Ornament of the faceless and silent mass]. Ukrainskyi tyzhden. Retrieved from http://tyzhden.ua/Columns/50/215588 [in Ukrainian].
  23. Mass and Elite in the Greek and Roman Worlds. From Sparta to Late Antiquity. (2017). Richard Evans (Ed.). London, NY: Routledge.
  24. Moscovici, S. (1986). The Discovery of the Masses (pp. 5–26). In Changing conceptions of crowd mind and behavior. Carl Graumann and Serge Moscovici (Ed). New York: Springer-Verlag.
  25. Norris, T. (2006). Hannah Arendt & Jean Baudrillard. Pedagogy in the Consumer Society. Studies in Philosophy and Education, 25 (6), 457–477.
  26. Orteha-i-Haset, Kh. (1994). Bunt mas (ss. 15–139) [La rebelion de las masas]. Vybrani tvory. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
  27. Ortega y Gasset, J. (1997). La rebelion de las masas. Barcelona: Altaya.
  28. Piatigorskii, A. (2004). Chistyi vozdukh tvoei svobody [Clear Air of Your Freedom]. Studiia SVS. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=TNY2Aav0ROs [in Russian].
  29. Reeh, H. (2006). Ornaments of the Metropolis: Siegfried Kracauer and Modern Urban Culture. Cambridge, Massachusetts & London: MIT Press.
  30. Reich, W. (1986). Die Massenpsychologie des Faschismus. Köln: Verlag Kiepenheuer & Witsch.
  31. Rey, J.-M. (1986). Freud and Massenpsychologie (pp. 51–68). In Changing conceptions of crowd mind and behavior. Carl Graumann and Serge Moscovici (Ed). New York: Springer-Verlag.
  32. Robertson, R. (2004). Canetti and Nietzsche: An Introduction to Masse und Macht (pp. 201–216). In A companion to the works of Elias Canetti. Dagmar C. G. Lorenz (Ed.). New York: Camden Haus.
  33. Tard, G. (2015). Obshchestvennoe mnenie i tolpa [L’Opinion et la foule]. Moskva: LENAD [in Russian].
  34. Tarde, G. (1989). L’Opinion et la foule. Paris: Les Presses universitaires de France.

##submission.downloads##

Як цитувати

Lyuty Т. (2018). Становлення великих груп: від натовпу та публіки до владно-видовищних масових рухів. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 2, 3–16. https://doi.org/10.18523/2617-16782153209

Номер

Том 2 (2018): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Тaras Lyuty

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).