Рецепція наукових досліджень Івана Сікорського на Заході

Автор(и)

  • Vadym Menzhulin Національний університет «Києво-Могилянська академія», e-mail: vadim.menzhulin@ukma.edu.ua, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-16782153215

Ключові слова:

Іван Сікорський, Київська духовна академія, експериментальна педагогіка та психологія, індекс цитування, Google Scholar

Анотація

Загалом відомо, що впливовий київський вчений, професор Університету Св. Володимира та почесний член Київської духовної академії Іван Олексійович Сікорський (1842–1919) свого часу зробив значний внесок у розвиток наукової психології і набув великого авторитету на Заході. Упродовж останніх років в Україні з’явилося чимало досліджень, автори яких намагаються продемонструвати актуальність його напрацювань також і з погляду сучасної науки. При цьому залишається непроясненим, коли і як саме відбулося визнання Сікорського на Заході, на кого із колег він вплинув ще за життя, як оцінюють його наукові досягнення у зарубіжних фахових колах зараз. Намагаючись заповнити цю прогалину, автор статті створив на Інтернет-платформі «Google Scholar» («Google Академія») персональний профіль І. О. Сікорського. Незважаючи на те, що цей ресурс розрахований передусім на пошук інформації стосовно сучасних авторів та публікацій, Google Scholar встановив наявність в Інтернеті та здійснив певну систематизацію даних про майже усі праці Сікорського, зокрема й ті, що були написані (або перекладені) іноземними мовами і опубліковані за кордоном. Попри те, що Google Scholar ідентифікував та включив до власного переліку далеко не всі наявні посилання, навіть цього вистачило, щоб скласти доволі велику та репрезентативну бібліографію. Кількісний та якісний аналіз відповідної інформації (з використанням таких інструментів, як Google Books, Internet Archive, JSTOR тощо) допоміг прояснити та істотно розширити уявлення щодо місця Сікорського в історії науки і рецепції його діяльності західними фахівцями. Як наочно показано у статті, він став одним із найяскравіших вітчизняних виразників провідних тенденцій у світовій психології. На його піонерські розвідки стосовно феномену розумової втоми у дітей активно посилалися передові представники експериментальної психології кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. (зокрема Альфред Біне, Франц Боас, Едуард Клапаред, Едвард Торндайк та ін.). Показано також, що не забувають про внесок, зроблений Сікорським, і автори наукових досліджень, що здійснюються у західних країнах за на­ших часів.

Матеріал надійшов 26.08.2018

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Vadym Menzhulin, Національний університет «Києво-Могилянська академія», e-mail: vadim.menzhulin@ukma.edu.ua

Доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства

Посилання

  1. Abaurre, M. B. (2001). Dados da escrita inicial: indícios da construção da hierarquia de constituintes silábicos? In C. L. Hernandorena (Ed.), Aquisição de língua materna e de língua estrangeira (pp. 63–85). Pelotas: EDUCAT/ALAB. Retrieved from http://www.abralin.org/abralin2007/instituto/cursos/material/abaurre2.doc.
  2. Anvier, B. J. (2003). Localisation et re perage temporel des moments forts de la journee du jeune enfant: effets de l’adjonction d’indications visuelles des “temps forts” données par la montre prim’time (These pour obtenir le grade de docteur de l’universite de Tours). Retrieved from http://baptiste.janvier.free.fr/these/these1.pdf [in French].
  3. Andrieu, B., & Nicolas, S. (2004). Préface des éditeurs. Présentation de l’ouvrage de Binet et Henri (1898). In A. Binet, & V. Henri, La fatigue intellectuelle (pp. V–XXV). l’Harmattan [in French].
  4. Beebe, H., & Froeschels, E. (1960). Symptomatology in stuttering. An aid to the case history. Aktuelle Probleme der Phoniatrie und Logopädie / Current Problems in Phoniatrics and Logopedics, 1, 179–183.
  5. Bender, J. F. (1939). The personality structure of stuttering, with special reference to college male stutterers. New York, Chicago: Pitman publishing corporation.
  6. Binet, A., & Henri, V. (1898). La fatigue intellectuelle (Bibliothèque de pédagogie et de psychologie). Paris: Schleicher frères [in French].
  7. Binet, A., & Henri, V. (1899). Umstvennoe utomlenie (Per. s fr. E. Anri; Pod red. V. Anri) [The mental fatigue (Translated by E. Henri; edited by V. Henri)]. Moscow: Izd. zhurn. “Vestnik vospitaniia” [in Russian].
  8. Bluemel, C. S. (1935). Stammering and allied disorders. Oxford, England: Macmillan.
  9. Boas, F. (1906). The measurement of variable quantities. New York: The Science Press.
  10. Bösbauer, H., Miklas, L., & Schiner, H. (1909). Handbuch der Schwachsinnigenfürsorge mit besonderer Berücksichtigung des Hilfsschulwesens. Zweite, verbesserte und vermehrte Auflage. Karl Graeser & K°: Wien, Leipzig [in German].
  11. Bouati, N. (1999). Chronopsychologie des personnes âgées. Paris: Editions L’Harmattan [in French].
  12. Claparède, E. (1911). Experimental pedagogy and the psychology of the child (Trans. M. Louch, & H. Holman). New York, London: Longmans, Green and E. Arnold.
  13. Clutter, M. H., & Freeman, F. J. (1984). Stuttering: The six blind men revisited. Journal of Fluency Disorders, 9 (1), 89–92. doi: http://dx.doi.org/10.1016/0094-730X(84)90010-X.
  14. Conradi, E. (1904). Psychology and Pathology of Speech-Development in the Child. The Pedagogical Seminary, 11 (3), 328–380. doi: https://doi.org/10.1080/08919402.1904.10534103.
  15. Constantino, C. D., Manning, W. H., & Nordstrom, S. N. (2017). Rethinking covert stuttering. Journal of Fluency Disorders, 53, 26–40. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfludis.2017.06.001.
  16. Coppola, V. A., & Yairi, E. (1982). Rhythmic speech training with preschool stuttering children. An experimental study Journal of Fluency Disorders, 7 (4), 447–457. doi: https://doi.org/10.1016/ 0094-730X(82)90020-1.
  17. Davis, F. (September 1969 p.). How to read body language. Glamour, 208–274.
  18. Delval, J. (1988). Sobre la historia del estudio del niño [On the History of Child Development Studies]. Infancia y Aprendizaje / Journal for the Study of Education and Development, 11 (44), 59–107. doi: https://doi.org/10.1080/02103702.1988.10 [in Spain].
  19. Dennis, W. (1949). Historical beginnings of child psychology. Psychological Bulletin, 46 (3), 224–235. doi: http://dx.doi.org/10.1037/ h0061706.
  20. Dix, K. W. (1911). Körperliche und geistige Entwicklung eines Kindes. 1. Heft: Die Instinktbewegungen der ersten Kindheit. An der Hand eines biographischen Tagebuches. Leipzig: Ernst Wunderlich [in German].
  21. Engmann, B., & Steinberg, H. (2017). Die Dorpater Zeit von Emil Kraepelin – Hinterließ dieser Aufenthalt Spuren in der russischen und sowjetischen Psychiatrie? Fortschritte der Neurologie-Psychiatrie, 85 (11), 675–682. doi: 10.1055/s-0043-106049 [in German].
  22. Freeman, G. L., & Hovland, C. I. (1934). Diurnal variations in performance and related physiological processes. Psychological Bulletin, 31 (10), 777–799. doi: http://dx.doi.org/10.1037/ h0071917.
  23. Freund, H. (1966). Psychopathology and the problems of stuttering, with special consideration of clinical and historical aspects (American lecture series; publication no. 641). Springfield, Ill.: C. C. Thomas.
  24. Friedrich, J. (1897). Untersuchungen über die Einflüsse der Arbeitsdauer und der Arbeitpausen auf die geistige Leistungsfâhigkeit der Schulkinder. Zeitschrift für Psychologie und Physiologie der Sinnesorgane, 13, 1–53 [in German].
  25. Gesell, A. L. (1906). Accuracy in Handwriting, as Related to School Intelligence and Sex. The American Journal of Psychology, 17 (3), 394–405. doi: 10.2307/1412252.
  26. Gesell, A. L. (1906a). Jealousy. The American Journal of Psychology, 17 (4), 437–496. doi: 10.2307/1412347.
  27. Ginneken, J. (1907). Principes de linguistique psychologique; essai de synthèse (Bibliothèque de philosophie expérimentale, 4). Paris: M. Rivière; [etc., etc.]. Retrieved from http://ctlf.enslyon.fr/t_voirtexte.asp?num=1140&fic=5311_fr_Ginneken_ T01&aut=Ginneken,%20Jacobus%20van&txt=1&hd=1 [in French].
  28. Goodenough, F. L. (1933). The measurement of mental growth. In C. Murchison (Ed.), A handbook of child psychology (2nd ed.) (pp. 303–328). Worcester, Mass.; London: Clark University Press; H. Milford, Oxford University Press.
  29. Grimbert, C. (1924). Développement psychique de l’Enfant et influence de l’Éducation. Revue de Philosophie, 5, 490–506 [in French].
  30. H.G.S. (1903). Child Study at Clark University. An Impending New Step. The American Journal of Psychology, 14 (1), 96–106. doi: 10.2307/1412220.
  31. Hellbrügge, T., & Rutenfranz, J. (1966). Anhang zu Vor- und Fürsorge für das Schul- und Jugendalter. in Immunologie Soziale Pä¬diatrie. Handbuch der Kinderheilkunde (Т. 3, s. 1173–1217). Berlin, Heidelberg: Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978 [in German].
  32. Hockey, R. (2013). The psychology of fatigue: Work, effort and control. Cambridge: Cambridge University Press.
  33. Kravtsova, T. O. (2012). Rozvytok inkliuzyvnoi osvity v istorii vitchyznianoi ta zarubizhnoi pedahohichnoi dumky [Development of inclusive education in the history of domestic and foreign pedagogical thought]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Vynnychenka, 112 (Pedahohichni nauky), 203–211) [in Ukrainian].
  34. Lanyon, R. I. (1978). Behavioral Approaches to Stuttering. Progress in Behavior Modification, 6, 47–83. doi: https://doi.org/10.1016/ B978-0-12-535606-0.50008-0.
  35. Leopold, W. F. (1948). The Study of Child Language and Infant Bilingualism. WORD, 4 (1), 1–17. doi: https://doi.org/10.1080/00 437956.1948.11659322.
  36. Leopoldoff, I. (2014). A psychology for pedagogy: Intelligence testing in USSR in the 1920s. History of Psychology, 17 (3), 187–205. doi: http://dx.doi.org/10.1037/a0035954.
  37. Lukens, H. T. (1899). Mental Fatigue. American Physical Education Review, 4 (1), 19–29.
  38. Lutfullin, V. S., Inozemtsev, V. A., & Pylypenko, S. V. (2017). Normuvannia navchalnoi diialnosti yak chynnyk zberezhennia zdorovia shkoliariv i studentiv [Normization of learning activity as a factor in preserving the health of schoolchildren and students] ScienceRise: Pedagogical Education, 5 (13), 22–27 [in Ukrainian]. doi: 10.15587/2519-4984.2017.102784.
  39. Mateer, F. E. (1918). Child Behavior; a Critical and Experimental Study of Young Children by the Method of Conditioned Reflexes. Boston: Richard G. Badger.
  40. Maziar, O. V. (2013). Osoblyvosti kontseptualnoho vzaiemozviazku polozhen I. O. Sikorskoho z suchasnymy teoriiamy obdarovanosti [The specificity of the conceptual interrelation of Ivan Sikorsky’s views with contemporary theories of talent]. In Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. T. XII. Psykholohiia tvorchosti. Vyp. 16. [Topical Issues of psychology: The collection of research works of H. S. Kostiuk Institute of psychology of the National academy of pedagogical sciences of Ukraine]. Volume XII. Issue 16. (pp. 225–231). Kyiv: Vydavnytstvo “Feniks” [in Ukrainian].
  41. McCarthy, D. (1929). The vocalizations of infants. Psychological Bulletin, 26 (11), 625–651. doi: http://dx.doi.org/10.1037/h0072848.
  42. McCarthy, D. (1933). Language development in children. In C. Murchison (Ed.), A handbook of child psychology (2nd ed.) (pp. 329–373). Worcester, Mass.; London: Clark University Press; H. Milford, Oxford University Press.
  43. McCarthy, D. (1960). Language Development. Monographs of the Society for Research in Child Development, 25 (3), 5–14. doi: 10.2307/1165630.
  44. McCawley, J. D. (1978). Where you can shove infixes. In B. Bell, A. Bell, & J. L. Bybee (Eds.). Syllables and segments (NorthHolland linguistic series; 40) (pp. 213–221). Amsterdam; New York: North-Holland Pub.
  45. Meite, A. (2009). Approche Chronopsychologique de la conduite automobile: effet du moment de la journée sur les performances attentionnelles et de conduite simulée selon l’âge, le sexe et la typol. des conducteurs (These pour obt. le grade de doct. de l’univ. F. Rabelai). Retrieved from http://theses.scd.univ-tours. fr/2009/amadou.meite_2714.pdf [in French].
  46. Menzhulin, V. I. (2004). Drugoi Sikorskii: neudobnye stranitsy istorii psikhiatrii [Another Sikorsky: inconvenient pages of the history of psychiatry] Kiev: Sfera [in Russian].
  47. Menzhulin, V. I. (2016). Relihiia u zhytti psykhiatra: za materialamy biohrafii pochesnoho chlena Kyivskoi dukhovnoi akademii Ivana Sikorskoho [Religion in the life of a psychiatrist: based on the materials of the biography of Ivan Sikorsky, the honorary member of the Kyiv Theological Academy]. In M. Tkachuk (Red.), Biohrafichnyi pidkhid u vyvchenni istorii ta spadshchyny Kyivskoi dukhovnoi akademii: zbirnyk naukovykh prats [M. Tkachuk (Ed.), Biographical approach in the study of history and heritage of Kyiv Theological Academy: collection of scholarly works] (pp. 122–143). Kyiv: Publishing house “Kyievo-Mohylianska akademiia” [Kyiv-Mohila Academy”] [in Ukrainian].
  48. Menzhulin, V. I. (2017). Postat i spadshchyna pochesnoho chlena Kyivskoi dukhovnoi akademii Ivana Sikorskoho: suchasni interpretatsii [The figure and heritage of the honorary member of Kyiv Theological Academy Ivan Sikorsky: contemporary interpretations]. Naukovi zapysky NaUKMA, Filosofiia ta relihiieznavstvo, 192, 73–78 [in Ukrainian].
  49. Mogil’ner, M. (2008). Homo imperii: Istoriia fizicheskoi antropologii v Rossii (konets XІX – nachalo XX vv.) [Homo imperii: a history of physical antropology in Russia (late XIX – early XX century)]. Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie [in Russian].
  50. Nicolas, S., & Makowski, D. (2016). Can Mental Fatigue be Measured by Weber’s Compass? Alfred Binet’s Answer on the Value of Aesthesiometry (tactile sensitivity) as an Objective Measure of Mental Fatigue. European Yearbook of the History of Psychology, 2, 11–46. doi: https://doi.org/10.1484/J.EYHP.5.112940.
  51. Nikol’skaia, A. A. (2001). Vozrastnaia i pedagogicheskaia psikhologiia [Age and pedagogical psychology]. Dubna: Feniks+ [in Russian].
  52. Oderic Delefosse, J. M. (2010). Sur le langage de l’enfant: Choix de textes de 1876 à 1962. [France]: L’Harmattan Editions [in French].
  53. Offner, M. (1928). Die geistige Ermüdung; eine zusammenfassende Darstellung des Wesens der geistigen Ermüdung, der Methoden der Ermüdungsmessung und ihrer Ergebnisse speziell für dem Unterricht. 2., verm. und umgearb. Aufl. Berlin: Reuther & Reichard [in German].
  54. Offner, M., & Whipple, G. M. (1911). Mental fatigue: A comprehensive exposition of the nature of mental fatigue, of the methods of its measurement and of their results, with special reference to the problems of instruction (Educational psychology monographs). Baltimore: Warwick & York.
  55. Ogilvie, M. (1942). Terminology and definitions of speech defects. New York: Teachers college, Columbia university.
  56. Perez, B. (1886). La psychologie de l’enfant de trois a sept ans. Paris: Félix Alcan. Retrieved from http://pubman.mpdl.mpg.de/ pubman/item/escidoc:2368470/component/escidoc:2368469/Perez_1886_L%27enfant.pdf [in French].
  57. Prof. Ivan Alekseevich Sikorskii (Biograficheskii ocherk). (1895). [Prof. Ivan Alekseevich Sikorsky (Biographical sketch). (1895)]. . Vestnik vospitaniia 3, 291–295 [in Russian].
  58. Rieber, R., & Brubaker, R. (Eds.). (1966). Speech pathology: An international study of the science. Amsterdam: North-Holland Publishing Co.
  59. Ruckmick, С. A. (1940). Fatigue in terms of the electrodermal response. British Journal of Psychology. General Section, 30, 211–218. doi: 10.1111/j.2044-8295.1940.tb00955.x.
  60. Rutenfranz, J., & Hellbrügge, T. Z. (1957). Über Tagesschwankungen der Rechengeschwindigkeit bei 11jährigen Kindern. Zeitschrift für Kinderheilkunde, 80 (1), 65–82. doi: https://doi.org/10.1007/BF00448904 [in German].
  61. Sedlák, J. (1981). Pracovní únava. Praha: Academia [in Czech].
  62. Sikorski, J. (1885). Le développement psychique de l’enfant. Revue Philosophique de la France et de l’Étranger, 19, 241–264; 403– 425; 533–554 [in French].
  63. Sikorski, J. (1903). Die russische psychopathische Literatur als Material zur Aufstellung einer neuen klinischen Form, der Idiophrenia paranoides. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, 38 (1), 259–277 [in French].
  64. Sikorskii, I. A. (1879). O iavleniiakh utomleniia pri umstvennoi rabote u detei shkol’nogo vozrasta [On the phenomena of fatigue in the mental work in school children]. Zdorov’e, 104 [in Russian].
  65. Sikorskii, I. A. (1882). O razvitii rechi u detei [Language development in children]. Ezhenedel’naia Klinicheskaia Gazeta, izd. prof. Botkinym [in Russian].
  66. Sikorskii, I. A. (1889). O zaikanii [On the stuttering]. St. Petersburg: Izdanie Karla Rikkera [in Russian].
  67. Sikorskii, I. A. (1893). Zhiznennyi vopros nervnoi gigieny [The vital issue of nervous hygiene]. Vestnik vospitaniia, 1, 138–154 [in Russian].
  68. Sikorskii, I. A. (1895). Nechto iz psikhologii detstva [Something from the psychology of childhood]. Vestnik vospitaniia, 3, 1–30 [in Russian].
  69. Sikorskii, I. A. (1900). O iavleniiakh utomleniia pri umstvennoi rabote u detei shkol’nogo vozrasta [On the phenomena of fatigue in the mental work in school children]. In I. A. Sikorskii, I. A. Sikorskii, Sbornik nauchno-literaturnykh statei po voprosam obshchestvennoi psikhologii, vospitaniia i nervno-psikhicheskoi gigieny v piati knigakh. Kniga vtoraia (Stat’i po voprosam vospitaniia) [I. A. Sikorskii, Collection of scientific and literary articles on public psychology, education and neuro-psychic hygiene in five books. Book two (Articles on the issues of education)] (pp. 32–42). Kiev; Har’kov: Iuzhno-Russkoe knigoizdatel’stvo F. A. Iogansona [in Russian].
  70. Sikorskii, I. A. (1900a). O razvitii rechi u detei [Language development in children]. In I. A. Sikorskii, Sbornik nauchno-literaturnykh statei po voprosam obshchestvennoi psikhologii, vospitaniia i nervno-psikhicheskoi gigieny v piati knigakh. Kniga vtoraia (Stat’i po voprosam vospitaniia). [I. A. Sikorskii, Collection of scientific and literary articles on public psychology, education and neuro-psychic hygiene in five books. Book two (Articles on the issues of education)] (pp. 13–168). Kiev: Iuzhno-Russkoe knigoizdatel’stvo F. A. Iogansona [in Russian].
  71. Sikorskii, I. A. (1902). Russkaia psikhopaticheskaia literatura, kak material dlia ustanovleniia novoi klinicheskoi formy – Jdiophrenia paranoides (Soobshchenie, sdelannoe v zasedanii Kievskogo psikhiatricheskogo Obshchestva 13 marta minuvshego 1901 g.) [Russian psychopathic literature as a material for the establishment of a new clinical form – Jdiophrenia paranoides (Report made at a meeting of the Kiev Psychiatric Society on March 13, 1901)]. Voprosy nervno-psikhicheskoi meditsiny, 7 (1), 5–48 [in Russian].
  72. Sikorskii, I. A. (1909). Dusha rebenka (s kratkim opisaniem dushi zhivotnykh i dushi vzroslogo cheloveka, s 17-iu risunkami) [The soul of the child (with a brief description of the soul of animals and the soul of an adult, with 17 figures)]. Kiev: Tip. S. V. Kul’zhenko [in Russian].
  73. Sikorskii, I. A. (2006). Zaikanie [Stuttering]. Moscow: AST: Astrel’: Tranzitkniga [in Russian].
  74. Sikorsky, J. (1883). Du dévelopment du langage chez les enfants. Archives de neurologie: revue des maladies nerveuses et mentales / publiée sous la direction de J.-M. Charcot, 6 (16–18), 319–336 [in French].
  75. Sikorsky, J. (1902). Die Seele des Kindes nebst kurzem Grundriß der weiteren psychischen Evolution. Leipzig: J. A. Barth [in German].
  76. Sikorsky, J. (1908). Die seelische Entwicklung des Kindes; nebst kurzer Charakteristik der Psychologie des reiferen Alters (2. Aufl. ed.). Leipzig: Barth [in German].
  77. Sikorsky, J. (1912). La mentalité morbide au point de vue psychologique. In Traité international de psychologie pathologique (Vol. 3, pp. 37–107). Paris: F. Alcan [in French].
  78. Spencer, P. E., & Marschark, M. (2006). Advances in the SpokenLanguage Development of Deaf and Hard-of-Hearing Children. New York: Oxford University Press.
  79. Ssikorski, J. (1891). Ueber das Stottern. Ins Deutsche übertragen unter der Redaction von Dr. V. Hinze. Berlin: Verlag von August Hirschwald [in German].
  80. Testu, F. (2000). Chronopsychologie et rythmes scolaires (4e éd. compl.). Paris: Masson [in French].
  81. Testu, F. (2008). Rythmes de vie et rythmes scolaires: aspects chronobiologiques et chronopsychologiques. Issy-les-Moulineaux: Elsevier Masson [in French].
  82. Thorndike, E. (1900). Mental Fatigue. Psychological Review, 7, 466– 482; 547–579.
  83. Thorndike, E. (1914). Mental work and fatigue and individual differences and their causes (Educational psychology; v. 3). New York: Teachers’ College, Columbia University.
  84. Thorndike, E. (1914a). Educational psychology: Briefer course. New York: Teachers College, Columbia University.
  85. University of California. (1916). University of California Publications in Psychology (Vol. 2). Berkeley: University of California press.
  86. Vakhterov, V. P. (2018). Predmetnyi metod obucheniia [Subject method of teaching]. In V. P. Vakhterov, Izbrannye pedagogicheskie sochineniia (ss. 240–292). Moscow: Izdatel’stvo Iurait. Retrieved from https://biblio-online.ru/viewer/F849376C-2C34-4D75-BEEA8150052B2155/izbrannye-pedagogicheskie-sochineniya#page/ 240 [in Russian].
  87. Wilson, L. N. (1898). Bibliography of Child Study. The Pedagogical Seminary, 5 (4), 541–589. doi: https://doi.org/10.1080/0891940 2.1898.10534035.
  88. Yoakum, C. S. (1909). An experimental study of fatigue. The Psychological Review: Monograph Supplements, 11 (3), 1–131. doi: http://dx.doi.org/10.1037/h0093027.
  89. Zen’kovskii, V. V. (1924). Psikhologiia detstva [Psychology of childhood]. Leiptsig: T-vo “Sotrudnik”. Retrieved from http://www.xpaspb.ru/libr/Zenkovskij/psihologiya-detstva-1924-2.html [in Russian].
  90. Zhmudskyi, O. Z. (Red.). (1959). Istoriia Kyivskoho universytetu (1834–1959) [History of Kyiv university (1834–1959)]. Kyiv: Vydavnytstvo Kyivskoho universytetu [in Ukrainian].
  91. Hockey, R. (2017). Psicologia della fatica: Lavoro, impegno e motivazione. Edra [in Italian].
  92. Sikorski, J. (1879). Sur les effets de la lassitude provoquée par les travaux intellectuels chez les enfants de l’âge scolaire. Annales d’hygiène publique et de médecine légale, 2, 458–464. Retrieved from http://www.biusante.parisdescartes.fr/histoire/medica/res ultats/?cote=90141x1879x02&p=458&do=page [in French].

##submission.downloads##

Як цитувати

Menzhulin, V. (2018). Рецепція наукових досліджень Івана Сікорського на Заході. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 2, 43–56. https://doi.org/10.18523/2617-16782153215

Номер

Том 2 (2018): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Vadym Menzhulin

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).