Культурно-символічні картини світу як предмет власне філософської рефлексії у світлі проекту відтворення історії Європи в «картинно» увиразнених онтологіях

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2019.4.40-57

Ключові слова:

культурно-символічні картини світу, знання, розуміння, ідея, символ, міф, особистість, історія, культура, Європа, Світ Людини

Анотація

Стаття продовжує авторські дослідження довжиною у чверть століття з виокремлення культурно-історичних епох Європи на власне філософських засадах. Ідеться про використання феноменолого-діалектичного методу в рамках загальноплатонічного підходу до проблеми знання і розуміння, коли перше per se постає самоспіввіднесенням смислу – світом чистих ідей, а друге – втіленням знання на «іншому», відмінним від чистого знання «на величину розуму» його носія. Відтак будь-яка річ (пор. культурно-історичні епохи), взята у співвіднесенні з самою собою, як предмет знання, виявляється власною ідеєю. Співвіднесення ідеї з її розумним втіленням (образом) переміщує річ до «серединної» сфери розуміння. Саме тут конкретно-історичні усвідомлення типів згаданої ідеальності, втіленості й носійства дають змогу розглядати окремі епохи крізь призму «епохальних» онтологій. У цих актах розуміння філософія відповідає за любов до мудрості – синтезу знання і життя в його розумних поясненнях, історія – за усвідомлення буття в його невпинному становленні, культура – за картинно-особистісне увиразнення людської історії. Так виникає калейдоскоп картинно увиразнених онтологій – культурно-символічних картин світу, де епохи європейської історії наочно виокремлюються на власне смислових засадах. Такому філософському «малюванню» має передувати визначення поняття картин світу – надбання власне європейської думки. Задля цього автор на тлі категорій сутності, смислу, розуму, інтелігенції (свідомості), ейдосу, ідеї, символу, міфу та імені попередньо ідентифікує: Європу – як ідею облаштування життєвого простору під проводом особистості; історію – як становлення самоусвідомлюваного буття; особистість – як фактично втілену самосвідомість; культуру – як увиразнену міфологію людської особистості. Звідси – кінцеве визначення картини світу як історії, типологічно увиразненої в культурі.

Матеріал надійшов 17.08.2019

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Yurii Svatko, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

доктор філологічних наук, професор кафедри філософії
та релігієзнавства НаУКМА

yuriy.svatko@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Filosofiia iazyka: v granitsakh i vne granits. (1999) [Philosophy of Language: within and without limits]. Kharkiv: Oko, 3–4 [in Russian].
  2. Gippokrat (1936). O vozdukhakh, vodakh i mestnostiakh [Airs, Waters, places]. In Gippokrat, Izbrannye knigi (s. 275–306). Moskva: Gos. izd-vo biologicheskoi i meditsinskoi literatury [in Russian].
  3. Golan, А. (1994). Mif i simvol [Myth and Symbol]. Ierusalim: TARBUT, Moskva: RUSSLIT [in Russian].
  4. Grois, B. (1993). Da, Apokalipsis, da, seichas [Yes, Apocalypse, Yes Now]. In Voprosy filosofii, 3, 28–35 [in Russian].
  5. Losev, А. F. (1980). Istoria antichnoi estetiki: Pozdnii ellinizm [The History of Classical Aesthetics: The Late Hellenism]. Moskva: Iskusstvo [in Russian].
  6. Losev, А. F. (1993a). Veshch i imia [Thing and Name]. In А. F. Losev. Bytiie – Imia – Kosmos (s. 802–880). Moskva: Mysl [in Russian].
  7. Losev, А. F. (1993b). Ocherki antichnogo simvolizma i mifolofii [Essays on Classical Symbolism and Mythology]. Moskva: Mysl [in Russian].
  8. Losev, А. F. (1993c). Filosofiia imeni [The Philosophy of Name]. In А. F. Losev, Bytiie – Imia – Kosmos (s. 613–801). Moskva: Mysl [in Russian].
  9. Losev, А. F. (1994а). Dialektika mifa [The Dialectics of Myth]. In А. F. Losev, Mif – Chislo – Sushchnost (s. 5–216). Moskva: Mysl [in Russian].
  10. Losev, А. F. (1994b). Diakectica chisla u Plotina [The Dialectics of Number in Plotinus]. In А. F. Losev, Mif – Chislo – Sushchnost (s. 713–876). Moskva: Mysl [in Russian].
  11. Losev, А. F. (1994с). Samoe samo [Selfness Itself]. In А. F. Losev, Mif – Chislo – Sushchnost (s. 299–526). Moskva: Mysl [in Russian].
  12. Losev, А. F. (1995а). Dialektika khudozhestvennoi formy [The Dialectics of the Artistic Form]. In А. F. Losev, Forma – Stil – Vyrazheniie (s. 5–296). Moskva: Mysl [in Russian].
  13. Losev, А. F. (1995b). Istoriia esteticheskikh uchenii [History of Aesthetic Doctrines]. In А. F. Losev, Forma – Stil – Vyrazheniie (s. 321–404). Moskva: Mysl [in Russian].
  14. Losev, А. F. (1996). Antichnaia mifologiia v eio istoricheskom razvitii [The Ancient Mythology in its Historical Development]. In А. F. Losev. Mifologiia grekov s rimlian (s. 5–680). Moskva: Mysl [in Russian].
  15. Losev, А. F. (1997). O metode beskonechno malykh [On Infinitesimal Method]. In А. F. Losev, Khaos i struktura (s. 609–730). Moskva: Mysl [in Russian].
  16. Losev, А. F. (2001). Prilozheniie. Tri tipa mifologicheskogo tvorchestva [Appendix. The Three Types of Mythological Creation]. In А. F. Losev, Dialektika mifa (s. 467–497). Moskva: Mysl [in Russian].
  17. Mify narodov mira. Entsiklopediia. (1980). [Mythos of the Peoples of the World. Encyclopedia]. Moskva: Sov. Entsiklopediia, 1, 419 [in Russian].
  18. Pogoniailo, А. G. (2005). Glava 1. Latinskaia patristika: vecherneie nachalo [Chapter 1. Latin Patristics: the Evening Beginning]. In D. V. Shmonin (Otv. red.), Filosofiia zapadnoievropeiskogo Srednevekoviia (s. 12–46). Sankt-Peterburg: Izd-vo S.-Peterb. un-tа [in Russian].
  19. Prokl (2001). Platonovskaia Teologiia [Platonic Theology]. Sankt-Peterburg: RKhGI; Letnii sad [in Russian].
  20. Svatko, Yu. I. (1994a). Imia kak tekst i Tekst kak Imia: lingvisticheskiie i lingvifilosofskiie osnovaniia analiza (Doktorskaiia dissertatsia) [Name as Text and Текст as Name: Linguistic and Linguistophilosophical Basics of Analisys (Doctoral dissertation)]. Retrieved from http:/www.dissercat.com/content/imya-kak-tekst-i-tekst-kak-imya-lingvist-i-lingvofilos-osnovaniya-analiza (31907) [in Russian].
  21. Svatko, Yu. I. (1994b). “Tekst – Mir Cheloveka – Cultura”: v prostranstve sovremennogo eidetizma [“Text – Human World –Culture”: in the Area of Modern Eidetism]. In Filosofiia iazyka: v granitsakh i vne granits. Kharkiv: Oko, I, 37–60 [in Russian].
  22. Svatko, Yu. I. (1999). Velikoe Bez-razlichnoe (vvedinie v filosofiiu igry) [The Great In-different (Introducrion to Philosophy of the Game)]. In Filosofiia iazyka: v granitsakh i vne granits. Kharkiv: Oko, 3–4, 33–95 [in Russian].
  23. Svatko, Yu. I. (2002а). ...Mizh inshym, і “tsyvilizatsiia zhestu” (kilka shtrykhiv do rozuminnia latynskoho khrysyianskoho Seredniovichchia iak okremoho kulturno-istorychnoho typu) [Inter alia, “Civilisation of Gestures” (some traits to understanding of Cristian Latin Middle Ages as a specific cultural and historical type)]. In Zh.-Kl. Shmitt, Sens zhestu na seredniovichnomu Zakhodi (s. 5–117). Kharkiv: Oko [in Ukrainian].
  24. Svatko, Yu. I. (2002b). Teofan Prokopovych i yevropeiske Vidrodzhennia yak okremyi kulturno-istorychnyi typ [Theophan Prokopovych and European Renaissance as a specific cultural-historical type]. In Relihiino-filosofska dumka v Kyievo-Mohylianskii akademii: yevropeskyi kontekst (s. 175–212). Kyiv: КМ Akademiia [in Ukrainian].
  25. Svatko, Yu. I. (2006а). Yevropeiskyi Svit Liudyny: yoho maksymy i konflikty [European Human World: its Maxims and Conflicts]. In konfliktolohichna ekspertyza: teoriia i metodyka, 5, 74–80 [in Ukrainian].
  26. Svatko, Yu. I. (2006b). Poliuvannia na intelektuala, abo Yevropeiska intelektualistyka yak estetyka dumky [Hunt for intellectual, or The European Intellecrualistic as an Aestetics of Thought]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 50, 3–11 [in Ukrainian].
  27. Svatko, Yu. I. (2006с). Typy intelektualiv i kulturno-istorychni modeli intelektualnoho zhyttia (odna z mozhlyvykh versii yevropeiskoho dosvidu osiahannia istorii) [Types of Intellectuals and Cultural-historical Models of Intellectual Life (One of the Possible Versions of the European Experience of Comprehension of History)]. In Ukrainski intelektualy: pohliad iz sohodennia (s. 8–68). Kyiv: Delta [in Ukrainian].
  28. Svatko, Yu. I. (2007). Pryntsyp “Podyvys na Absoliut!” yak zagalnometodolohichna zasada suchasnogo istoryko-filosofskoho doslidzhennia [The “Look at the Absolute!” Principle as a General Methological Foundation for Studies in History of Philosophy]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 63, 3–10 [in Ukrainian].
  29. Svatko, Yu. I. (2008). Novochasna model filosofuvannia v systemi rozumno-zhyttievykh idealiv yevropeiskoho Modernu [A Model of Modern Philosophizing in the System of Rational and Vital Ideals of the European Modern Era]. In Mohylianski istoryko-filosofski studii (s. 132–187). Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [in Ukrainian].
  30. Svatko, Yu. I. (2009). Svit antychnoho kosmosu i antychna model filosofuvannia: kulturno-istorychnyi ta istoryko-filosofskyi ko­mentar [The World of the Antique Cosmos and the Antique Model of Philosophizing: a Cultural-Historical and Historical-Philosophical Comment]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 89, 5–11 [in Ukrainian].
  31. Svatko, Yu. I. (2011). Virtualnist. Chas. Mova [Virtuality. Time. Language]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 115, 3–7 [in Ukrainian].
  32. Svatko, Yu. I. (2012a). Kartyna svitu i osvita svitu: komentar do prohramnoho documenta UNESCO “Velyka prohrama I – Osvita” na 2012–2013 rr. [Picture of the World and Global Education: a Comment to the UNESCO’s “Major Programme I – Education” for 2012–2013]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota, 136, 3–13 [in Ukrainian].
  33. Svatko, Yu. I. (2012b). Metodolohichni zasady yevropeiskoho filosofuvannia v aspekti sofiinoho syntezu [Methodological Foundations of the European Philosofizing in the Aspect of Sophical Syntesis]. Mahisterium, 47, 3–27 [in Ukrainian].
  34. Svatko, Yu. I. (2013). “Kinets prekrasnoii epokhy”, abo Chas zminy “kartynky”? [“The End of a Beautiful Era”, or The Time to Change “the View”?]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 141, 3–12 [in Ukrainian].
  35. Svatko, Yu. I. (2014). Mif pro kredyt, abo Vprava z prykladnoii filosofii [The Myth of Credit, or An Exercise in Appled Philosophy]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 154, 34–45 [in Ukrainian].
  36. Svatko, Yu. I. (2015а). Naprykintsi Svitu Liudyny: dukhovnist, tsinnosti, kompetentsii, osvita [Elapsing Human World: Spirituality, Values, Competencies, Education]. In Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka. Zbirnyk naukovykh prats, 3 (66), 174–197 [in Ukrainian].
  37. Svatko, Yu. I. (2015b). Ontoepistemolohiia konfliktu yak skladova konfliktolohichnoi ekspertyzy: indykatory, mova, rishennia (Za lashtunkamy informatsiinoho maskaradu) [Ontoepistemology of Conflict as Part of Conflictological Expertise: Indicators, Language, Resolutions (Behind the Scenes of Information Masquerade)]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota, 175, 3–21 [in Ukrainian].
  38. Svatko, Yu. I. (2016a). “Hniv, bogyne, uslav Akhillesa, Peleieva syna”, abo Vstup do ontoepistemolohichnoi ekspertyzy odnogo “hnivnoho” konfliktu [Sing, O Goddess, the Anger of Achilles Son of Peleus, or Introduction to Ontoepistemological Expert Study of One “Angry” Conflict]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota, 188, 3–17 [in Ukrainian].
  39. Svatko, Yu. I. (2016b). Frahmentarii “Belykoi Hry” dlia XXI stolittia. Vstup [Fragmentarium of “the Big Game” for the XXI c.: Introduction]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 180, 22–29 [in Ukrainian].
  40. Svatko, Yu. I. (2017а). Dukhovna bezpeka osobystosti v epokhu “post-”: yii kordony i vorohy [Spiritual Security of Personality in the Age of “the Post-”: its Bounds and Foes]. In Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka. Zbirnyk naukovykh prats, 3 (78)–1, 223–259 [in Ukrainian].
  41. Svatko, Yu. I. (2017b). Frahmentarii “Belykoi Hry” dlia XXI stolittia: frahment I “Hra pro mihranta-anonima” [Fragmentarium of “the Big Game” for the XXI c.: the Fragment I “The Game on Anonymous Migrant”]. In Naukovi zapysky NaUKMA. Filosofiia ta relihiieznavstvo, 192, 17–21 [in Ukrainian].
  42. Trubetskoi, N. S. (1995). Evropa i chelovechestvo [Europe and Hu­manity]. In N. S. Trubetskoi. Istoriia. Kultura. Iazyk (s. 55–105). Moskva: Izdatelskaia gruppa “Progress” [in Russian].
  43. Frank, S. L. (1992). S nami Bog [God With Us]. In S. L. Frank. Dukhovnyie osnovy obshchestva (s. 405–470). Moskva: Respublika [in Russian].
  44. Arrighi, Giovanni. (2010). The Long Twentieth Century: Money, Power, and the Origins of Our Time. London, New York: Verso. Charter of Paris for a New Europe (1990). Retrieved from https://www.osce.org/mc/39516?download= true.
  45. Dante Alighieri (1874). L’Inferno. In La Divina Commedia di Dante Alighieri, riveduta nel testo e commentata da G. A. Scartazzini. Leipzig: F. A. Brockhaus, I, 1–444.
  46. Declaration Toward a Global Ethic: Parliament of the World’s Religions (1993). Retrieved from https://parliamentofreligions.org/pwr_resources/_includes/FCKcontent/File/TowardsAGlobalEthic.pdf.
  47. Descartes, R. (1637). Discours de la méthode pour bien conduire sa raison et chercher la verité dans le sciences. In Discours de la méthode pour bien conduire sa raison et chercher la verité dans le sciences, Plus la dioptrique, les météores et la géométrie qui sont de essais de cette méthode (p. 3–78). Leyde: L’imprimerie de Jan Maire.
  48. Eddington, A. (1929). The Nature of the Physical World. New York: The Macmillan Company; Cambridge, England: The University Press.
  49. Ferry, L. (2006). Apprendre à vivre: Traité de philosophie à l’usage des jeunes générations. Paris: Plon.
  50. Fukuyama, Fr. (1992). The End of History and the Last Man. New York: The Free Press.
  51. Hobsbawm, E. (1995). Age of Extremes: The Short Twentieth Century (1914–1991). London: Abacus.
  52. Marcus Tullius Cicero. (1898). De legibus Libri tres. In M. Tullii Ciceronis scripta quae manserunt omnia. Lipsiae: in aedibus B. G. Teubneri, IV (II), 380–450.
  53. Meillassoux, Q. (2006). Après la finitude. Essai sur la nécessité de la contingence. Paris: Seuil.
  54. Nabokov, V. (1964). The Real Life of Sebastian Knight. Middlesex: Penguin Books.
  55. Our Creative Diversity: Report of the World Commission on Culture and Development. (1995). Retrieved from https://www.unesco.unesco.org/ark:/ 48223/pf0000105586.
  56. Our Global Neighborhood: The Report of the Commission on Global Governance. (1995). Retrieved from https://www.gdrc.org/u-gov/ global-neighborhood/.
  57. Panofsky, E. (1957). Gothic Architecture and Scholasticism: An Inquiry into Analogy of the Arts, Philosophy and Religion in the Middle Ages. New York: Meridian Books.
  58. Pico della Mirandola, G. (1942). Oratio de hominis dignitate. In De hominis dignitate. Heptaplus. De ente et uno, e scritti vari a cura di Eugenio Garin (p. 101–165). Firenze: Valecchi editore.
  59. Prigogine, I., Stengers, I. (1984). Order Out of Chaos: Man’s New Dialogue with Nature. Toronto – New York – London – Sydney: Bantam Books.
  60. Sartre, J.-P. (1943). L’être et le néant: Essai d’ontologie phénoménologique. Paris: Gallimard.
  61. Strabo (1960). The Geography, with en English Translation by Horace Leonard Jones in eight volumes. London: William Heinemann Ltd; Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, I, 70–136 [in English and Ancient Greek].
  62. Universal Declaration of Human Rights (1948). Retrieved from https://www.un.org/en/universal-declaration-human-rights/index.html.

##submission.downloads##

Як цитувати

Svatko, Y. (2019). Культурно-символічні картини світу як предмет власне філософської рефлексії у світлі проекту відтворення історії Європи в «картинно» увиразнених онтологіях. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 4, 40–57. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2019.4.40-57

Номер

Том 4 (2019): Наукові записки НаУКМА. Філософія та Релігієзнавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Yurii Svatko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).