DOI: https://doi.org/10.18523/2617-1678.2019.4.67-72

Конструюючи реальність: мистецтво як поле боротьби репрезентацій політичних ідеологій

Andrii Onyshchenko

Анотація


У статті проаналізовано мистецтво як тип репрезентації та прояснено причини його вразливості до зовнішнього ідеологічного втручання, попри проголошену соціальну автономність. Автор висуває і обґрунтовує припущення, що певні типи опосередкувань у структурі репрезентації зумовлюють її відкритість до ідеологічного втручання і політичних маніпуляцій. Постійний конфлікт репрезентацій усередині мистецтва як соціальної інституції, конструювання історії мистецтва як концептуального підґрунтя мистецької автономії та колективно продукована візуальна мова визначають індивідуальне сприйняття мистецького твору та відповідний йому характер відтворення реальності. Це означає, що безпосередній контакт із твором постає як неможливий. Завдяки цій недетермінованості об’єктом, мистецька репрезентація здобуває інтерпретаційну широту, і ра­зом з тим стає відкритою для зовнішніх втручань. Через ланку опосередкувань онтологічного, семіологічного та інституційного характеру, притаманних художній репрезентації, політична ідеологія впливає на формування репрезентаційних ментальних схем, а отже й на формування такого типу візуальної реальності, яка з ними узгоджується. Для обґрунтування цих тез залучено: теорію репрезентації, теорію мистецтва як знакової системи, концепт «мистецького світу» (А. Данто) та інституційну теорію мистецтва. За допомогою критичного застосування концептуального апарату цих теорій обґрунтовано виняткову роль опосередкувань і посередників (інтерпретаторів) у структурі мистецьких репрезентацій. У висновку зазначено, що притаманна мистецьким творам вразливість до ідеологічних втручань випливає з самої суті мистецтва як репрезентації та підважує його претензії на автономність. Інтерпретація будується на схемах, що мають зовнішнє походження щодо самого твору мистецтва, але програмують його розуміння в інтересах певних соціальних груп. Як наслідок, політична ідеологія обхідними шляхами потрапляє у мистецтво. Саме тому мистецтво є місцем боротьби різних репрезентаційних режимів, за якими стоять певні політичні ідеології. Це боротьба за право конструювання реальності.

Ключові слова


репрезентація; політична ідеологія; конструювання реальності; інтерпретація; автономність мистецтва

Повний текст:

PDF

Посилання


Belting, H. (1987). The End of the History of Art. Chicago: The University of Chicago press.

Danto, A. C. (1964). The Artworld. The Journal of Philosophy, 61 (19), p. 571–584.

Foster, H., Krauss, R., Buchloh, B., Bois, Y. A. (2004). Art Since 1900. Modernism. Antimodernism. Postmodernism. London: Thames & Hudson. doi: https://doi.org/10.1108/09504120610647537

Gielen, P. (2013). Institutional Imagination: Instituting Contemporary. Art Minus the “Contemporary”. In P. Gielen (ed.) Institutional Attitudes: Instituting Art in a Flat World (p. 11–34).

Amsterdam: Valiz. Gielen, P. (2004). Museumchronotopics: on the Representation of the Past in Museums. Museum and Society, 2 (3), 147–160.

Gombrich, E. (2012). Art and Illusion: A study in the psychology of pictorial representation. NY: Phaidon Press Inc.

Iampolskii, M. (2007). Tkach i Vizioner: Ocherki Istorii Reprezentatsii, ili O Materialnom i Idealnom v Kulture [Weaver and Visionary: Essays on the History of Representation, or About the Material and Ideal in Culture]. Moskva: NLO [in Russian].

Peirce, C. S. (1991). Peirce on Signs: Writings on Semiotics by Charles Sanders Peirce (Ed. by James Hoops). Chapel Hill: University of North Carolina Press.

Piotrowski, P. (2009). Toward a Horizontal History of the European Avant-Garde. In Europa! Europa? The Avant-Garde, Modernism, and the Fate of a Continent (p. 49–58). Berlin: De Gruyter. doi: https://doi.org/10.1515/9783110217728.2.49

Potts, A. (2003). Sign. In Critical Terms of Art History (Ed. by Robert S. Nelson and Richard Shiff). Chicago: University Chicago Press.

Summers, D. (2003). Representation. In Critical Terms of Art History (Ed. by Robert S. Nelson and Richard Shiff). Chicago: University Chicago Press.






Copyright (c) 2019 Andrii Onyshchenko

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.