DOI: https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.5.3-14

Мімезис: антропокультурний вимір подвоєння

Taras Lyuty

Анотація


У статті розглянуто історичні, культурні й антропологічні аспекти мімезису. Вислід провадиться шляхом розгляду концепцій, які розкривають роль подвоєння у людському бутті. За вихідний пункт дослідження взято порівняння доктрин прямого наслідування (Платон) і активної творчої видозміни (Аристотель) із залученням кількох пізньоантичних теорій про перспективи трансформації первісного образу. Подальший аналіз стосується середньовічного тлумачення імітації як причетності до Бога та критики лицедійства як утілення хибних зразків існування. Затим показано, як ренесансна ідея звернення до минулого коригувалася принципом пошуку нового, а Модерн замість буквального копіювання утверджує винахідливість розуму (Декарт) і уміння творити власні взірці для наслідування (Кант). Після обумовлення мімезису проблемою реалізму, наголос зроблено на несвідомих формах взорування (Фройд, Лакан) і системах відтворення соціального панування (Альтюсер). На цій основі знайдено амбівалентні антропологічні властивості мімезису, що призводять до конформізму або навпаки вказують на евристичний потенціал отримання особливого досвіду. Міметичні процеси дають змогу поєднувати різні сторони реальності завдяки виявленню подібності й розрізнення. Тим часом у соціокультурному бутті людина компонує ті подвійності, що уможливлюють складні переходи поміж світами. Проте осереддям прояву мімезису в розвідці визнано перформанс як ключовий спосіб людської самореалізації. Перформативність пов’язана зі здатністю розігрувати схожі та воднораз відмінні типи поведінки. Через концепт «філософського перформансу» простежено, як міметичні дії забезпечують вихід за межі усталеності й сприяють утвердженню себе на іншому рівні. Наведені антропокультурні значення мімезису не зводяться до безпосереднього дублювання, а сягають змін, які допомагають людині заново осмислювати й формувати себе. Втім перебільшений потяг до уподібнення та симуляції може спричинитися до виродження мімезису в мімікрію, переважно у вигляді пристосуванства. Загалом міметичні процеси містять не лише властивість простого відтворення, а й виказують застосування розважливих трибів мислення, хоч остаточно ними й не вичерпуються.

Матеріал надійшов 15.02.2020


Ключові слова


мімезис; наслідування; копіювання; відтворення; мімікрія

Повний текст:

PDF

Посилання


Altiusser, L. (2010). Ideolohiia ta derzhavni ideolohichni aparaty. In Spilne, No 3: Polityka osvity. Retrieved from https://commons.com.ua/uk/ideologiya-ta-derzhavni-ideologichni-aparati [in Ukrainian].

Aristotel. (2018). Poetyka [Poetics]. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Aujerbah, Je. (1976). Mimesis. Izobrazhenie dejstvitel’nosti v zapadnoevropejskoj literature [Mimesis. The image of reality in Western European literature]. Moskva: Progress [in Russian].

Beniamin, V. (2002). Berlinske dytynstvo na zlami ХХ storichchia [Berlin childhood at the turn of the twentieth century]. In V. Beniamin, Vybrane (pp. 136–207). Lviv: Litopys [in Ukrainian].

Birjukov, D. (2009). “Obraz”, “podobie”, platonizm, hristianstvo i uchenie podobosushhnikov [“Image”, “Likeness”, Platonism, Christianity, and the teachings of likeness of the essence. In Likeness and imitation in medieval culture. Digest of articles]. In Podobie i podrazhanie v srednevekovoj kul’ture. Sbornik statej (pp. 33–56). Sankt-Peterburg: Filosofskij fakul’tet SPbGU [in Russian].

Bodler, Sh. (2017). Krasa, moda i shchastia [Beauty, fashion and happiness]. In Sh. Bodler, V. Beniamin, Paryzkyi splin. Ese. Kyiv: Komubuk [in Ukrainian].

Cvetochki Svjatogo Franciska Assizskogo [Flowers of St. Francis of Assisi]. (2000). Sankt-Peterburg: Amfora [in Russian].

Dante Alihieri. (2006). Bozhestvenna komediia [Divine comedy]. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Debor, G. (1999). Obshhestvo spektaklja [The Society of the Spectacle]. Moskva: Logos [in Russian].

Dekart, R. (2001). Mirkuvannia pro metod, shchob pravylno spriamovuvaty svii rozum i vidshukovuvaty istynu v naukakh [Discourse on Method to correctly guide your mind and seek out the truth in the sciences]. Kyiv: Tandem [in Ukrainian].

Diogen Lajertskij. (1986). O zhizni, uchenijah i izrechenijah znamenityh filosofov [On the life, teachings and sayings of famous philosophers]. Moskva: Mysl’ [in Russian].

Elias, N. (2003). Protses tsyvilizatsii. Sotsiohenetychni i psykhohenetychni doslidzhennia [The process of civilization. Sociogenetic and psychogenetic research]. Kyiv: Vydavnychyi dim “Alternatyvy” [in Ukrainian].

Horatsii. (1982). Do Yula Antoniia [To Anthony]. V Horatsii, Tvory. Kyiv: Dnipro. Retrieved from http://ae-lib.org.ua/texts-c/horatius__odes__ua.htm [in Ukrainian].

Horkhajmer, M., & Adorno, T. V. (1997). Dialektika Prosveshhenija: filosofskie fragmenty [Dialectic of Enlightenment: Philosophical Fragments]. Moskva; Sankt-Peterburg: Medium, Juventa [in Russian].

Kant, I. (2007). Estetyka [Aesthetics]. Lviv: Avers [in Ukrainian].

Lakan, Zh. (1997). Stadija zerkala i ejo rol’ v formirovanii funkcii Ja [Stage of the mirror and its role in the formation of the function of I]. V Zh. Lakan, Instancija bukvy ili sud’ba razuma posle Frejda (pp. 7–14). Moskva: Logos [in Russian].

Likhtenstein, Zh., & Dekiulto, E. (2011). Mimesys [Mimesis]. In Yevropeiskyi slovnyk filosofii. Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian].

Liutyi, T. (2011). Filosofiia i performans [Philosophy and performance]. Korydor. Retrieved from http://old.korydor.in.ua/texts/337-Filosofiya-ta-performans?fbclid=IwAR0s50_Dz4S2TbmG_AsrWg-bRt-Ccl9cysq9MnNnGe0LlmextDR_XiEJgC0Y [in Ukrainian].

Losev, A. (1988). Derzanie duha [Boldness of spirit]. Moskva: Ripol Klassik [in Russian].

Losev, A. (1994). Istorija antichnoj jestetiki. Itogi tysjacheletnego razvitija [History of ancient aesthetics. The results of millennial development] (Vol. 2). Moskva: Iskusstvo [in Russian].

Losev, A. (2000). Istorija antichnoj jestetiki. Aristotel’ i pozdnjaja klassika [History of ancient aesthetics. Aristotle and the late classics]. Har’kov: Folio; Moskva: OOO “Izdatel’stvo ACT” [in Russian].

Makoveckij, E. (2009). Mimesis i zrelishhe [Mimesis and spectacle]. In Podobie i podrazhanie v srednevekovoj kul’ture. Sbornik statej (pp. 151–185). Sankt-Peterburg: Filosofskij fakul’tet SPbGU [in Russian].

Mamardashvili, M. (2000). Jestetika myshlenija [Aesthetics of thinking]. Moskva: Moskovskaja shkola politicheskih issledovanij [in Russian].

Melberg, A. (1995). Theories of Mimesis. New York: Cambridge University Press.

Ostin, D. (2006). Performativnye vyskazyvanija [Performative statements]. In D. Ostin, Tri sposoba prolit’ chernila (pp. 262–281). Sankt-Peterburg: Aletejja [in Russian].

Platon. (2000). Derzhava [Republic]. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].

Platon. (2005). Benket [The Symposium]. Lviv: Vydavnytstvo Ukrainskoho Katolytskoho Universytetu [in Ukrainian].

Potolsky, M. (2006). Mimesis. New York, London: Routledge.

Seneka, L. A. (2017). Moralni lysty do Liutsyliia [Moral letters to Lucilius]. Lviv: Apriori [in Ukrainian].

Servantes, M. de. (2005). Premudryi hidalho Don Kikhot z Lamanchi [The wise hidalgo Don Quixote of La Mancha]. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].

Sviatyi Avhustyn. (2008). Spovid [Confession]. Lviv: Svichado [in Ukrainian].

Tatarkevych, V. (2001). Istoriia shesty poniat: Mystetstvo. Prekrasne. Forma. Tvorchist. Vidtvornytstvo. Estetychne perezhyvannia [History of six concepts: Art. Wonderful. Form. Art. Reproduction. Aesthetic experience]. Kyiv: Yunivers [in Ukrainian].

Tertullian. (1994). O zrelishhah [About spectacles]. In Tertullian, Izbrannye sochinenija (277–293). Moskva: Izdatel’skaja gruppa “Progress”, “Kul’tura” [in Russian].

Vinkelman, Y. I. (1990). Poiasnennia dumok pro nasliduvannia hretskykh tvoriv u zhyvopysi y skulpturi [Explanation of ideas about imitation of Greek works in painting and sculpture]. In Y. I. Vinkelman, Pro khudozhnii ideal prekrasnoho (pp. 60–89). Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].

Vul’f, K. (2009). K genezisu social’nogo. Mimezis, performativnost’, ritual [To the genesis of the social. Mimesis, performativity, ritual]. Sankt-Peterburg: Intersocis [in Russian].






Copyright (c) 2020 Taras Lyuty

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.