Витоки розмежування понять «пояснення» і «розуміння» у філософії науки та історії ХІХ століття

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.5.60-68

Ключові слова:

Дройзен, Конт, пояснення, розуміння, філософія історії, філософія науки

Анотація

У сучасній філософії доволі поширеним є різке розмежування понять «пояснення» і «розуміння». Однак аналізувати сучасний стан і перспективи цього термінологічного розрізнення не варто без осягнення його витоків. Автор статті знаходить такі витоки у царині філософії та методології науки (зокрема історії) ХІХ ст. Оскільки обидва поняття також активно вживають у звичайній мові, без урахування цього виміру неможливо говорити про те, чим є пояснення і розуміння у власне філософському контексті. Отже, ця стаття має подвійну мету. По-перше, в ній досліджено значення пояснення і розуміння у звичайній мові. По-друге, з’ясовано власне філософську ґенезу розмежування цих термінів. Доведено, що витоки сучасного філософського вжитку поняття пояснення можна знайти у філософії науки Оґюста Конта, а саме в опублікованому в 1830 р. першому томі його «Курсу позитивної філософії». Конт вводить поняття пояснення (explication) у контексті закону трьох стадій, а також застосовує поняття позитивного пояснення (l’explication positive), за допомогою якого відмежовує позитивне знання або науку від попередніх (ненаукових) стадій знання. Філософські витоки сучасного застосування поняття розуміння автор статті знаходить у філософії історії Йогана Ґустава Дройзена, а саме в його «Нарисах історики» (1858 р.), де Дройзен відмежовує розуміння (Verstehen), що притаманне історії, від пояснення (Erklären), про яке йдеться у Конта.

Матеріал надійшов 16.02.2020

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Mykola Bakaiev, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

аспірант кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА

mykola.bakayev@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Comte, A. (2014). Cours de philosophie positive: première et deuxième leçons. Université Paris-Sorbonne, LABEX OBVIL. Re­trieved from http://obvil.sorbonne-universite.fr/corpus/critique/comte_cours-philosophie-positive.
  2. Critchley, S. (2008). Vstup do kontynentalnoi filosofii [Continental Philosophy: A Very Short Introduction] (Transl. by V. Menzhulin). Kyiv: TOV “Stylos” [in Ukrainian].
  3. Dilthey, W. (1924). Ideen über eine beschreibende und zergliedernde Psychologie (1894). In Gesammelte Schriften. V. Band: Die geistige Welt. Einleitung in die Philosophie des Lebens. Erste Hälfte: Abhandlungen zur Grundlegung der Geisteswis-senschaften (s. 139–240). Leipzig/Berlin: Teubner.
  4. Droysen, J. G. (1868). Grundriss der Historik. Leipzig: VERLAG VON VEIT & COMP.
  5. Droysen, J. G. (1960). Historik: Vorlesungen über Enzyklopädie und Methodologie der Geschichte. München: Oldenbourg.
  6. Guillin, V. (2016). Aspects of scientific explanation in Auguste Comte. Revue européenne des sciences sociales [En ligne], 54-2, mis en ligne le 30 novembre 2019, consulté le 10 février 2020. Re­trieved from http://journals.openedition.org/ress/3589.
  7. Hume, D. (1861). An Inquiry Concerning Human Understanding. London: J. B. Bebbington.
  8. Ihde, D. (1997). Thingly Hermeneutics/Technoconstructions. Man and World, 30, 369–381.
  9. Laplace, P.-S. (1814). Essai philosophiques sur les probabilités. A Philosophical Essay on Probabilities. Paris: Courcier.
  10. Makkreel, R. (2016). Wilhelm Dilthey. In Edward N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2016 Edition). Retrieved from https://plato.stanford.edu/archives/fall2016/entries/dilthey/.
  11. Menzhulin, V. І. (2008). Kontynentalna ta analitychna filosofiia: proekt vozziednannia biohrafii [Continental and Analytical Philosophy: The Biographies Reunion Project]. In I. A. Bondarevska, V. P. Kozlovskyi (Eds.), Mohylianski istoryko-filosofski studii [Kyiv-Mohyla Academy’s Studies in the History of Philosophy] (pp. 293–301). Kyiv: Publishing house “Kyievo-Mohylianska akademiia” [“Kyiv-Mohyla Academy”] [in Ukrainian].
  12. Poyasnennya [Explanation]. (1970–1980). In Slovnyk ukrayins’koyi movy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes]. Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from http://sum.in.ua/s/pojasnennja [in Ukrainian].
  13. Poyasnyuvaty [To explain]. (1970–1980). In Slovnyk ukrayins’koyi movy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes]. Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from http://sum.in.ua/s/pojasnjuvaty [in Ukrainian].
  14. Rozuminnya [Understanding]. (1970–1980). In Slovnyk ukrayins’koyi movy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes]. Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from http://sum.in.ua/s/rozuminnja [in Ukrainian].
  15. Rozumity [Understand]. (1970–1980). In Slovnyk ukrayins’koyi movy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes]. Kyiv: Naukova dumka. Retrieved from http://sum.in.ua/s/rozuminnja [in Ukrainian].
  16. Science. In Cambridge English Dictionary. Retrieved from https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/science.
  17. Stern, F. (Ed.). (1970). The Varieties of History: From Voltaire to the Present. London and Basingstoke: MACMILLAN AND CO LTD.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-16

Як цитувати

Bakaiev, M. (2020). Витоки розмежування понять «пояснення» і «розуміння» у філософії науки та історії ХІХ століття. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 5, 60–68. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.5.60-68