Прагматизм як інтелектуальна культура демократії (історико-філософський есей у контексті сучасності)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.5.69-80Ключові слова:
філософія прагматизму, прагматична інтелектуальність, самодовіра, культура демократії, соціальна надія, Френсіс Бекон, Ральф Волдо Емерсон, Ричард Рорті, Вільям Джеймс, Джон Дьюї, ПротагорАнотація
У статті запропоновано філософсько-прагматичний підхід до понять (ідей, концептів) як до складової соціальних практик в історичному процесі. Питання змісту та взаємозв’язку понять переміщується із площини пізнавально-епістемологічної у практично-дієву, індикативним виміром якої є прагматична інтелектуальність. Наголошується на тому, що у різні часи носії прагматичної інтелектуальності (незважаючи на статус у соціальній ієрархії та професійну належність) використовували у своїх практиках поняття у перспективі ефекту для покращення життя людини. Історико-філософський підхід базується на критичному доборі, зіставленні та голістичному поєднанні понять, застосовуваних інтелектуалами у різні часи, з огляду на їхню креативну участь у візії й стимулюванні новітніх практик, які можуть бути корисними для спільноти. Історія філософії засвідчує, що прагматична інтелектуальність генерується напруженням між різними сегментами соціальних практик та є осередковим пунктом їх трансформації. Поняття культури демократії інтерпретовано не як фіксований теоретичний критерій, а як історично змінювану, спонукальну візію майбутнього спільноти, а також як поняття про практично можливі соціально-культурні зміни та засоби до них, які можуть покращити життя людини. Характерні риси прагматичної інтелектуальності: пріоритет майбутнього перед минулим, соціальна надія, самодовіра (self-reliance), гнучка й динамічна кореляція понять, ідей, іміджів задля гуманних цілей (конкретної людяності), зміни в культурі мислення й виявленні почуттів, самореалізація як самотрансформація. У статті використано праці класиків американського філософського прагматизму, а також сучасних авторів на схожу тематику.
Матеріал надійшов 01.03.2020
Завантаження
Посилання
- Bacon, F. (1973). Aphorisms. In John Hollander, & Frank Kermode (Eds.), The Literature of Renaissance England (pp. 944–953). New York: Oxford University Press.
- Bacon, F. (1973). Of Innovations. In John Hollander, & Frank Kermode (Ed.), The Literature of Renaissance England (pp. 940). New York: Oxford University Press.
- Borkowskyi, R. (1990). Amerykanska demokratiia: ideolohichni osnovy amerykanskoi politychnoi systemy [American Democracy: Ideological Foundations of American Political System]. [New York]: Sucasnist [in Ukrainian].
- Brandom, R. B. (2002). Some Pragmatism Themes in Hegel’s Idealism. In Tales of the Mighty Dead (pp. 210–234). Cambridge: Harvard University Press.
- Dewey, J. (1998). Creative Democracy – The Task before Us. In Larry A. Hickman, & Thomas M. Alexander (Eds.), The Essential
- Dewey (Vol. 1, pp. 340–345). Indiana University Press.
- Dewey, J. (1998). Democracy is Radical. In Larry A. Hickman, & Thomas M. Alexander (Eds.), The Essential Dewey (Vol. 1, pp. 337–339). Indiana University Press.
- Dewey, J. (1998). The Logic of Judgments of Practice. In Larry A. Hichman, & Thomas M. Alexander (Eds.), The Essential Dewey (Vol. 2, pp. 236–270). Indiana University Press.
- Dewey, J. (1998). What Pragmatism Means by “Practical”? In Larry A. Hickman, & Thomas M. Alexander (Eds.), The Essential Dewey (Vol. 2, pp. 377–386). Indiana University Press.
- Emerson, R. W. (2005). The American Scholar. In Essays and Poems by Ralph Waldo Emerson (pp. 50–66). New York: Barnes & Noble Classics.
- Emerson, R. W. (2005). Experience. In Essays and Poems by Ralph Waldo Emerson (pp. 234–254). New York: Barnes & Noble Classics.
- Emerson, R. W. (2005). Self-Reliance. In Essays and Poems by Ralph Waldo Emerson (pp. 113–135). New York: Barnes & Noble Classics.
- Field, P. S. (2003). Ralph Waldo Emerson: The Making of a Democratic Intellectual. Lanham: Rowman & Littlefield Publishers, Inc.
- Fish, S. (1999). Afterword. Truth and Toilets: Pragmatism and the Practices of Life. In Morris Dickstein (Ed.), The Revival of Pragmatism: New Essays on Social Thought, Law, and Culture (pp. 418–433). Duke University Press.
- Geertz, C. (2000). Available Light: Anthropological Reflections on Philosophical Topics. Princeton and Oxford: Princeton University Press.
- Gilley, B. (2009). Is Democracy Possible? Journal of Democracy, XX (1), 113–127.
- James, W. (1995). Pragmatism. New York: Dover Publications, Inc.
- Kolakovskyi, L. (2005). Moi pravylni pohliady na vse [My Correct Views on Everything]. Kyiv: Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohylianska akademiia” [in Ukrainian].
- Mendieta, E. (Ed.). (2006). Take Care of Freedom and Truth will Take Care of Itself. Interviews with Richard Rorty. Stanford: Stanford University Press.
- Menzhulin, V. I. (2010). Biohrafichnyi pidkhid v istoryko-filosofskomu piznanni [Biographical Approach Within the Historiography of Philosophy]. Kyiv: NaUKMA; Ahrar Media Hrup [in Ukrainian].
- Nysrom, D., & Puckett, K. (1998). Against Bosses, Against Oligarchies: A Conversation with Richard Rorty. Charlottesville: Prickly Pear Pamphlets.
- Rescher, N. (2013). The Pragmatics of Betterment. Contemporary Pragmatism, X (1), 59–71.
- Rorty, R. (1999a). Essays on Heidegger and Others. In Philosophical Papers (Vol. 2). Cambridge: Cambridge University Press.
- Rorty, R. (1999b). Philosophy and Social Hope. Penguin Books.
- Rorty, R. (1999c). Truth and Progress. In Philosophical Papers (Vol. 3). Cambridge: Cambridge University Press.
- Rorty, R. (2007). Philosophy as Cultural Politics. In Philosophical Papers (Vol. 4). Cambridge: Cambridge University Press.
- Schiller, F. C. S. (2005). Studies in Humanism. Elibron Classics.
- West, C. (1989). The American Evasion of Philosophy: A Genealogy of Pragmatism. The University of Wisconsin Press.
- Wittgenstein, L. (1972). On Certainty. New York: Harper Torchbooks.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Nina Polishchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).