Проблема репрезентації маргіналізованих спільнот у філософії Ричарда Рорті
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-1678.2020.5.81-89Ключові слова:
маргіналізовані спільноти, ліберальна утопія, консенсус, антагонізм, автономний суб’єкт, фундаментальна моральна дія, емпатіяАнотація
У статті розглянуто проблему представлення маргіналізованих спільнот у досконалому суспільстві майбутнього, ліберальній утопії Ричарда Рорті. Метою дослідження було проаналізувати специфіку легітимації представників маргіналізованих груп на рівні державних утворень, партиципативної демократії та соціального антагонізму. Теоретичною базою дослідження є праці Ричарда Рорті, Алена Бадью, Паскаля Брюкнера, Михайла Бахтіна, Жака Рансьєра, Карла Маркса та Бруно Латура. На прикладі США було аргументовано наявність у держави як інституції права представляти інтереси народу попри випадки порушення принципу фундаментальної моральної дії, внаслідок конструктивного характеру соціальних експериментів. Питання самоідентифікації з Іншим було розкрито на основі не так подібності з певними індивідами, як емпатії до автономного суб’єкта іншої культури, що має право на повагу та гідність. Також було проаналізовано шляхи досягнення балансу між соціальним антагонізмом у плюралізмі думок та інтерсуб’єктивним консенсусом між членами ліберальної спільноти. Загалом, продемонстровано інклюзивність ліберальної утопії Рорті, де право голосу матимуть представники диверсифікованих соціальних груп, а солідаризація відбуватиметься на основі сентиментальної освіти.
Матеріал надійшов 18.02.2020
Посилання
Badiou, A. (2003). Saint Paul: Saint Paul. La fondation de l’universalisme. Paris: PUF.
Bahtin, М. (2002). Problemy Pojetiki Dostoеvskogo [Problems of Dostoevsky’s Poetics]. In Sobr. soch. (Vol. 6). Мoskva: Russkie Slovari; Jazyki Slavjanskoj Kultury [in Russian].
Bruckner, P. (2006). La Tyrannie de la pénitence: Essai sur le masochisme Occidental. Grasset.
Laclau, E. (1996). Deconstruction, Pragmatism, Hegemony. In C. Mouffe (Ed.), Deconstruction and Pragmatism: Simon Critchley, Jacques Derrida, Ernesto Laclau and Richard Rorty. London, New York: Routlegde.
Latour, B. (1991). Nous n’avons jamais été modernes. Paris: La Découverte.
Marks, K. (1875). Krytyka Hotskoi prohramy [Critique of the Gotha Program]. Retrieved from https://vpered.wordpress.com/2014/04/03/marx-kritik-gotha-prog/ [in Ukrainian].
Mouffe, Ch. (1996). Deconstruction, Pragmatism and the Politics of Democracy. In C. Mouffe (Ed.), Deconstruction and Pragmatism: Simon Critchley, Jacques Derrida, Ernesto Laclau and Richard Rorty. London, New York: Routlegde.
Ranciere, J. (2004). Malaise dans l’esthеtique. Galilеe.
Rorty, R. (1989). Contingency, Irony, and Solidarity. Cambridge: Cambridge University Press.
Rorty, R. (1996). Response to Ernesto Laclau. In C. Mouffe (Ed.), Deconstruction and Pragmatism: Simon Critchley, Jacques Derrida, Ernesto Laclau and Richard Rorty. London, New York: Routlegde.
Rorty, R. (1998). Achieving Our Country. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.
Rorty, R. (2010). From Religion Through Philosophy to Literature. Comparative Literature, 172. Retrieved from https://calisphere.org/item/bb4120edbb4e7bdfa5112949d416ce4c/.
Wellmer, A. (2008). Rereading Rorty. Krisis: Journal for Contemporary Philosophy, 2, 1–18. Retrieved from https://krisis.eu/wp-content/uploads/2017/04/2008-2-01-wellmer.pdf.
Zhang, W. (2006). Heidegger, Rorty, and the Eastern Thinkers: a Hermeneutisc of Cross-Cultural Understanding. New York: State University of New York Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Kseniia Meita
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
